Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.10.2020 року у справі №813/2577/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 813/2577/16

касаційні провадження № К/9901/35393/18 № К/9901/35391/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" та Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 (суддя Братичак У. В. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 (головуючий суддя - Яворський І. О.; судді: Кухтей Р. В., Нос С. П. ) у справі № 813/2577/16 (876/9853/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2016 № 0001301401 та від 17.06.2016 № 0001311401.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 18.11.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 № 0001301401 та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 № 0001311401 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 165800,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" та Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржили їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Мотивуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме - пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 7, 71, 79, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

При цьому наголошує на товарному характері господарських операцій із придбання соків-напівфабрикатів у Приватного підприємства "ЯП-Імперіал".

Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 в частині задоволення позовних вимог та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме - пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від
16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому звертає увагу на удаваності господарської операції з придбання товариством пресу стрічкового "Flottweg B-FRU 2500 HK" у Приватного підприємства "ЯП-Імперіал" у зв'язку з непідтвердженням реального руху цього активу по ланцюгу постачання.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаєморозрахунках із Приватним підприємством "ЯП-Імперіал" за періоди травень та липень 2015 року, результати якої оформлено актом від 26.05.2016 № 101/2201/38169055.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту
44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Приватного підприємства "ЯП-Імперіал" пресу стрічкового "Flottweg B-FRU 2500 HK" та соків-напівфабрикатів, внаслідок непідтвердження фактичного характеру здійснених операцій та господарського характеру понесених за ними витрат належним чином оформленою первинною документацією.

На підставі зазначеного акта перевірки Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.06.2016 № 0001301401, згідно з яким визначено штраф у розмірі 510,00 грн. ; від 17.06.2016 № 0001311401, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 367504,00 грн.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарська операція для визначення податкового кредиту має бути фактично здійсненою та підтвердженою належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати суми грошового зобов'язання на підставі такої операції.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, за змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У спірній ситуації суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2015 № 04/in/2015 придбано в Приватного підприємства "ЯП-Імперіал" прес стрічковий "Flottweg B-FRU 2500 HK".

Застосовуючи встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правила оподаткування при оцінці зазначеної господарської операції, судові інстанції встановили, що вона є реальною та підтверджується долученими Товариством з обмеженою відповідальністю "Галіція-Трейд" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а саме: видаткової накладної; податкової накладної; документів, що свідчать про господарський характер понесених позивачем витрат - реалізацію преса стрічкового на експорт юридичній особі Francoso Corporation Limited (Республіка Кіпр).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Галіція-Трейд" на підтвердження своєї позиції додатково подано докази походження товару, придбаного в Приватного підприємства "ЯП-Імперіал", зокрема, контракт від
15.06.2001 № 874/06/01 про придбання Українсько-Німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" преса стрічкового "Flottweg B-FRU 2500 HK" у фірми "Янкес Фрухтгартен ГмбХ" та відповідну вантажну митну декларацію, а також договір від
18.05.2015 № 18/ЯП/2015, згідно з яким Українсько-Німецьке спільне підприємство "Агро-Поділля" реалізувало зазначений прес Приватному підприємству "ЯП-Імперіал", з відповідною видатковою накладною.

Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Водночас, надаючи оцінку товарності операцій із придбання товариством соків-напівфабрикатів у Приватного підприємства "ЯП-Імперіал" за договором від
01.07.2015 № 2015/PR/05, суди виходили з того, що долучені позивачем до матеріалів справи копії видаткових та податкових накладних не є достатніми доказами реального характеру цих господарських операцій.

Так, судами з'ясовано, що платником не представлено достатніх документів, які б підтверджували реальне виконання договору від 01.07.2015 № 2015/PR/05, зокрема, документів, які б засвідчували факт передачі товару від покупця до продавця, актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, технічних паспортів, нормативно-технічної документації на поставлений товар, платіжних доручень та інших документів, що підтверджують походження та транспортування товару.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" та Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція Трейд" та Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 813/2577/16 (876/9853/16) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

І. Я. Олендер