ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 820/7240/16

адміністративне провадження № К/9901/35953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 (судді: Зінченко А. В. (головуючий), Старосєльцева О. В., Тітов О. М. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
13.06.2017 (судді: Мельнікова Л. В. (головуючий),Бенедик А. П., Донець Л. О.) у справі №820/7240/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ЛТД" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СДМ ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "СДМ ЛТД", Товариство) звернулося до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) днем її фактичного отримання податкову накладну з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн;

- зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності підприємства на підставі договору про визнання електронних документів - договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року, реєстраційний номер 9010478519, в т. ч. податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у визнанні та реєстрації податкових накладних, оскільки Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області безпідставно в односторонньому порядку розірвано Договір про визнання електронних документів, внаслідок недотримання позивачем вимог розділу 6 п.4 Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
13.06.2017, позов задоволено частково.

ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області зобов'язано відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності ТОВ "СДМ ЛТД" на підставі договору про визнання електронних документів - договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року, реєстраційний номер 9010478519, в т. ч. податкової накладної підприємства з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн. Зобов'язано ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в ЄРПН днем її фактичного отримання податкову накладну підприємства з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави для одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів, відсутність ТОВ "СДМ ЛТД" за місцезнаходженням не підтверджено належними і допустимими доказами. Вказане свідчить, що позивач протиправно був позбавлений можливості здійснити реєстрацію податкових накладних у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 в частині задоволених позовних вимог до Державної фіскальної служби України та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "СДМ ЛТД" та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06.02.2015.

Згідно п.1 зазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Також пп.4 п. 6 зазначеного договору визначено, що ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пп. 3 п.6 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Центром сертифікації ключів ТОВ "СДМ ЛТД" були сформовані та видані посилені сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності з 06.02.2015 по 06.02.2017.

Таким чином, посилені сертифікати підписувача ЕЦП за вказаним договором чинні по
06.02.2017.

Судами також встановлено, що 07.12.2016 ТОВ "СДМ ЛТД" подано на реєстрацію податкову накладну з податку на додану вартість від 29.11.2016 на суму 24 500,00

грн в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, проте вказана декларація відповідачем також не прийнята з підстав - "Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Згідно відомостей ЄДР місцезнаходженням ТОВ "СДМ ЛТД" було: 61039, Харківська область, м. Харків, пров. Книшівський,6, яке Товариством зазначалося у зазначеній податковій накладній.

04.11.2016 ТОВ "СДМ ЛТД" надіслало до Центральної ОДПІ електронним зв'язком новий бланк договору про визнання електронних документів.

З Центральної ОДПІ електронним зв'язком було отримано відповідь, що договір від
06.02.2015 є дійсним, відповідно і посилені сертифікати підписувача ЕЦП є дійсними.

ТОВ "СДМ ЛТД" було надано скаргу через канцелярію ДПІ в тому числі з вимогою підключення ТОВ "СДМ ЛТД" в систему для прийняття електронних документів, через незаконність і безпідставність дій ДПІ.

16.12.2016 поштою ТОВ "СДМ ЛТД" було отримано часткову відповідь на вказане звернення, в якій зазначалось, що відповідачем в односторонньому порядку припинено Договір про визнання електронних документів, внаслідок недотримання підприємством вимог розділу 6 п.4 Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, затвердженого наказом ДПА України від
10.04.2008 року №233.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з витягу протоколу від 28 жовтня 2016 № 202 засідання робочої групи ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням ТОВ "СДМ ЛТД" забезпечити розірвання Договору про визнання електронних документів між ТОВ "СДМ ЛТД" та інспекцією, який надано ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку (пп. 1.1 п. 1); фахівцю контролюючого органу доручено організувати роботу підпорядкованого структурного підрозділу щодо розірвання Договору про визнання електронних документів між ТОВ "СДМ ЛТД" від 06 лютого 2015 року та інспекцією, який надано до ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку (пп. 2.1.1 пп. 2.1 п. 2)

Крім того, 23 січня 2017 року до матеріалів справи залучений витяг з бази даних АЦСК ІДД ДФС України щодо дійсності ключів ТОВ "СДМ ЛТД", як підписувача ЕЦП.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги ДФС України цитує норми матеріального права, вказує, що оскільки Договір про визнання електронних документів було розірвано то позивачу було правомірно відмовлено в реєстрації поданих позивачем в електронному вигляді податкових накладних.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

10.2. Пункт 45.2 статті 45.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

10.3. Пункт 201.10 статті 201.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно Податковий кодекс України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно Податковий кодекс України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

11. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частини перша та друга статті 10.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

12. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246:

12.1. Пункт 2.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

12.2. Пункт 9.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

13. Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Пункт 1 Розділу 2.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

13.2. Розділ 6 Додатку І.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Нормами законодавства передбачено право платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді та безпосередньо залежить від укладення відповідного договору з контролюючим органом, а саме: договору про визнання електронних документів, а тому праву платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді кореспондує з обов'язком контролюючого органу укласти вказаний договір на вимогу платника податків.

15. Контролюючий орган має право розірвати Договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку лише у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

16. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності відмови в прийнятті податкової декларації необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, відповідачами та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судом рішення).

20. Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу правових підстав для розірвання договору про визнання електронних документів № 06022015 від 06.02.2015 в односторонньому порядку, доказів, які б підтверджували відсутність позивача за місцезнаходженням та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача надано не було, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач протиправно був позбавлений можливості здійснити реєстрацію податкової накладної у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Суди також правильно врахували, що на момент подання позивачем податкових накладних до реєстрації в ЄРПН посилені сертифікати ключів позивача були дійсні, про що свідчить залучений до матеріалів справи витяг з бази даних АЦСК ІДД ДФС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги (в частині задоволених позовних вимог до Державної фіскальної служби України), перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
16.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
13.06.2017 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 820/7240/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова