Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року

м. Київ

справа №500/1410/21

провадження № К/9901/34626/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (суддя Дерех Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Большакова В.В., Гінда О.М.)

у справі № 500/1410/21

за позовом ОСОБА_1

до Шумської міської ради Тернопільської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Шумської міської ради Тернопільської області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Шумської міської ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області;

- зобов`язати Шумську міську раду у двотижневий строк з моменту набрання законної сили рішення розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району Тернопільської області.

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Шумської міської ради Тернопільської області щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області; зобов`язано Шумську міську раду Тернопільської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Позивач не погодився з висновками суду щодо розподілу судових витрат, тому звернувся з апеляційною скаргою.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року залишено без змін.

5. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями в частині стягнення витрат на правничу (правову) допомогу не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року - скасувати, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року змінити в частині розміру стягнення витрат на правничу допомогу, непередаючи справи на новий розгляд, та викласти резолютивну частину в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн 00 коп». Також просить стягнути з бюджетний асигнувань Шумської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу, а саме підготовку та подання касаційної скарги, в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

6. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОЦІНКА ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

8. Суд апеляційної інстанції відзначив, що Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підтверджені у встановленому порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують їх фактичне понесення (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), тому такі витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.

9. На думку апеляційного адміністративного суду, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. На переконання колегії суддів апеляційного суду, розрахунок правничої допомоги завищений (неспіврозмірний) у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є справою незначної складності.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

10. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

11. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17), а також Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

12. Позивач стверджує, що мотиви суду першої інстанції щодо визначення розміру стягнення витрат на правничу (правову) допомогу є такими, що: порушують законне право позивача на отримання справедливої компенсації за звернення до суду, в частині понесених у зв`язку з цим витрат; суперечать усталеній судовій практиці в справах щодо розгляду подібних правовідносин (правовим висновкам Верховного Суду), та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти відшкодування позивачу адвокатських витрат в означеному розмірі, мотивуючи це, зокрема тим, що справа є не складною, судова практика у вказаній категорії є сформованою.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

15. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

16. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

17. За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

18. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19. Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2021 року між позивачем та Адвокатським Бюро "Ростислава Никитюка", в особі керуючого бюро-адвоката Никитюка Р.І. укладено Договір №30 про надання правничої (правової) допомоги.

20. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: Додаток №1 до Договору №30 про надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2021 року "Вартість правничої допомоги", Додаток №2 до Договору №30 про надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2021 року - Акт №01 приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої (правової) допомоги від 16 березня 2021 року.

21. Відповідно до Акту № 01 приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої (правової) допомоги від 16 березня 2021 року (Додаток № 2 до Договору клієнту надано такі послуги:

- консультування «Клієнта» 12 березня 2021 року (тривалість: 1 год. 00 хв.) щодо обрання належного способу захисту порушеного права, формування правової позиції щодо захисту порушеного права, опрацювання наданих клієнтом документів, вартість яких становить -1000 (одна тисяча) грн;

- вивчення судової практики у спірних правовідносинах, складання позовної заяви в Тернопільський окружний адміністративний суд - від імені Клієнта до Шумської міської ради про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов 'язання вчинити дії, формування додатків та копій документів до позовної заяви, у період з 12 по 15 березня 2021 року (тривалість: 6 год.)., вартість яких становить - 5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн.

22. Суд апеляційної інстанції, вказав на те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підтверджені у встановленому порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують їх фактичне понесення (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), тому такі витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.

23. Верховний Суд не погоджується з таким висновком, виходячи з такого.

24. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

25. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

26. Отже, зазначення судом апеляційної інстанції про те, що позивачем не надано до суду документи, що свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги не може бути підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови реальності таких витрат.

27. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

28. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

29. У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

30. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17).

31. У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

32. При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

33. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

34. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

35. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

36. У цій справі у суді першої інстанції заперечень від відповідача щодо вказаної заяви позивача не надходило. Тобто, відповідач жодним чином не заперечив щодо співмірності заявлених витрат.

37. Ураховуючи викладене, факт того, що суб`єкт владних повноважень не вважав за необхідне заперечувати у суді першої інстанції стосовно розміру адвокатських витрат, колегія судів касаційної інстанції вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6400 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

38. Натомість суди попередніх інстанцій невірно застосували положення ч. 7 ст. 134 КАС України та не врахували практику Великої Палати Верховного Суду щодо можливості зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню.

39. Щодо витрат на правову допомогу за касаційний розгляд справи, Суд враховує таке.

40. У касаційній скарзі представник позивача просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за надання послуг з правової допомоги у розмірі 4500 грн, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 надано правову послугу з підготовки, написання та подання касаційної скарги у цій справі. Вартість послуг, згідно з актом №02 приймання-передачі наданих послуг від 09 вересня 2021 року до Договору № 30 про надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2021 року, становить 4 500,00 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

41. Шумська міська рада Тернопільської області у відзиві на касаційну скаргу заперечувала проти відшкодування витрат на правничу допомогу, вказуючи на те, що розмір правової допомоги є неспівмірним у співвідношенні зі складністю справи та обсягом наданих робіт. Також зазначала, що адвокат позивача представляє інтереси інших фізичних осіб у подібних судових процесах.

42. Верховний Суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 3000 грн, оскільки саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам, на думку колегії суддів.

43. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

44. Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, а касаційна скарга -частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3 132 139 245 341 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 500/1410/21 - скасувати.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 500/1410/21 - змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення у такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шумської міської ради Тернопільської області (вул. Українська, 59, м: Шумськ, Тернопільська область, 47100, КОД ЄДРПОУ: 04396259) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП. НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень».

В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 500/1410/21 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шумської міської ради Тернопільської області (вул. Українська, 59, м: Шумськ, Тернопільська область, 47100, КОД ЄДРПОУ: 04396259) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП. НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб