Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа №420/5137/18

адміністративне провадження №К/9901/16129/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Ступаков І. Г., судді: Бітов А. І., Лук`янчук О. В.) від 23 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 10 вересня 2018 року (протокол № 6) щодо відмови ОСОБА_1 у визнанні його учасником бойових дій;

- зобов`язати відповідача визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2018 року позов задовольнив.

26 листопада 2018 року на зазначене судове рішення Одеським обласним військовим комісаріатом в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій подано апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам ст. 296 КАС України, а саме по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали, а 22 січня 2019 року вказана апеляційна скарга була повернута відповідачу.

06 березня 2019 року Одеським обласним військовим комісаріатом в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року разом із клопотанням про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат Комісаріату на оплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних та допустимих доказів в підтвердження пропуску строку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

В подальшому, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 квітня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року.

Приймаючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення без руху апеляційної скарги Комісаріату прийнята 15 березня 2019 року. Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 27 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте станом на 23 квітня 2019 року таке судове рішення не було виконано, а саме: скаржником не надано належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом не було враховано поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що відповідач є військовою установою, утримується за рахунок Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. На час першого звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Комісаріат був позбавлений можливості сплатити судовий збір за її подання, а також вчасно виконати вимоги ухвали суду в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги. Також скаржник посилався на те, що під час повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, ним було надано підтвердження усунення недоліків, а саме: надано платіжний документ від 11 лютого 2019 року № 40 про сплату судового збору. Крім того, відповідач вважає, що ним вчинено всі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо сплати судового збору. В свою чергу, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

12 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 05 лютого 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме ненадання у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження як таких, що підтверджують поважність причин пропуску строку. При цьому, ухвала від 15 березня 2019 року, якою визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху, Комісаріатом оскаржена не була.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 квітня 2019 року в справі № 808/1139/17.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

Л. В. Тацій