Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №520/5665/19

адміністративне провадження №К/9901/36369/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Бегунц А.О.)

у справі №520/5665/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення до стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений наказом від 27 листопада 2018 року № 309о/с, часу служби в підрозділах карного розшуку в період з 11 червня 1999 року по 25 вересня 2006 року та з 5 вересня 2007 року по 27 липня 2011 року;

- зобов`язати внести зміни до наказу від 27 листопада 2018 року № 309о/с в частині звільнення та включити до вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ України в період з 11 червня 1999 року по 25 вересня 2006 року та з 5 вересня 2007 року по 27 липня 2011 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після ознайомлення з розрахунком вислуги років встановив що період проходження служби в управлінні карного розшуку розраховано не на пільгових умовах, а тому 30 листопада 2018 року звернувся з заявою про проведення розрахунку даного періоду служби у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяці. Листом від 7 грудня 2018 року відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позов задоволено.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та позовну заяву залишено без розгляду.

5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача відповідач був зобов`язаний визначити стаж його служби на пільгових умовах за відповідні періоди.

7. Також суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду оскільки позивач звернувся з приводу оскарження дій щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат - обчислення стажу, який пов`язаний з періодом перебування на публічній службі.

8. Скасовуючи рішення окружного суду та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що для звернення до суду із вказаними вимогами статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено місячний строк звернення до суду. Позивачем не було надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які б унеможливлювали своєчасне звернення за судовим захистом.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що обчислення пільгової вислуги років безпосередньо пов`язано з його пенсійним забезпеченням, а її неправильний розрахунок в свою чергу призвів до обчислення пенсії у меншому розмірі. Таким чином предметом розгляду даної справи є саме захист права на гідне пенсійне забезпечення і соціальний захист.

10. Після звільнення зі служби та ознайомлення з наказом про звільнення він вчиняв активні дії щодо захисту своїх порушених прав. У зв`язку з цим саме з 7 грудня 2018 року і було вирахувано шестимісячний строк для звернення до суду за захистом соціальних гарантій.

11. Також зазначав що апеляційний суд прийшов до помилкових висновків що предметом спору є питання проходження публічної служби.

12. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надсилав.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

16. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

17. Статтею 123 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

18. Відповідно до положень частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

19. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

20. Обмеження строків звернення до адміністративного суду викликано, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

21. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

22. Підставою звернення позивача у червні 2019 року до суду з даною позовною заявою була його незгода з пільговим обчисленим стажу служби для призначення пенсії, визначеного у наказі про звільнення від 27 листопада 2018 року. Позовні вимоги стосувалися перерахунку вислуги років та внесення відповідних змін до наказу від 27 листопада 2018 року.

23. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції що позовні вимоги пов`язані зі звільненням позивача з публічної служби.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач 30 листопада 2018 року отримав копію наказу про звільнення та у цей же день звернувся з заявою про проведення розрахунку періоду служби в підрозділах карного розшуку в пільговому обчисленні. Листом від 7 грудня 2018 року позивача було повідомлено про відсутність підстав для такого перерахунку. Проте до суду позивач звернувся лише у червні 2019 року.

25. У листопаді 2019 року до суду апеляційної інстанції позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи її тим, що ним було дотримано шестимісячний строк звернення до суду, рахуючи з дня отримання відмови відповідача - 7 грудня 2018 року. Також у квітні 2019 року він проходив медико-соціальну експертну комісію для встановлення інвалідності, що потребувало певних зусиль.

26. Проте апеляційним судом правомірно було зазначено, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, які б унеможливлювали своєчасне звернення за судовим захистом до суду першої інстанції.

27. У свою чергу висновок суду першої інстанції що позивачем дотримано шестимісячний строк звернення до суду є помилковим та обґрунтовано і правомірно скасований судом апеляційної інстанції.

28. У обґрунтування касаційної скарги позивач посилався що апеляційний суд помилково виходив з того, що предметом спору у даній справі є питання проходження публічної служби, у той час як позивач звернувся з даною позовною заявою з метою захисту прав на належне пенсійне забезпечення.

29. Проте у даному випадку звернення до суду пов`язане з незгодою з діями відповідача (роботодавця) при звільненні в частині визначення вислуги років служби у пільговому обчисленні, що прямо впливає на пенсійне забезпечення позивача. Позивач оскаржує дії щодо належного пенсійного забезпечення не територіального управління Пенсійного фонду України, а безпосередньо роботодавця, тобто не погоджується з діями, пов`язаними зі звільненням зі служби.

30. Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції про необхідність залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 не спростовують.

31. Слід зауважити що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

32. При цьому законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

33. Отже оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права.

34. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі №520/5665/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду