Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №815/1933/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа №815/1933/17

адміністративне провадження №К/9901/50848/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (колегія суддів: Д. В. Запорожан, Т. М. Танасогло, О. В. Яковлєв) у справі №815/1933/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РКС Агросейл" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Одеса з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно переліку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Одеса від 26.12.2017 (суддя - Єфіменко К. С. ) вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач 29.06.2017 подав апеляційну скаргу, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші апеляційної скарги (т.20, а. с. 92).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 (суддя-доповідач - Ступакова І. Г, т.20, а. с.103-106) вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 апеляційну скаргу відповідачу було повернуто.

В лютому 2017 відповідач, повторно, звернувся із апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Одеса від 26.12.2017, що була подана до поштового відділення 19.02.2014 (підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті (т.20, а. с.152). Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору, а також пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому суд вирішуючи клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та доводи, які в ньому вказані (відсутність належного фінансування) зауважено, що неможливість сплатити судовий збір у встановлений законом строк не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач 16.04.2017 надав клопотання (т.20, а. с.168172), в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити цей строк. Також в клопотанні, яке надійшло до суду апеляційної інстанції від 21.03.2018 (т.20, а. с.160-161) зазначено про гарантовану оплату судового збору після відкриття провадження за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Одеса від
26.12.2017 у справі № 815/1933/17.

Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що наведені митним органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження в наданому на вимогу суду клопотанні є аналогічні, які ним вказувались в першому клопотанні, поданому одночасно з апеляційною скаргою. Водночас суд апеляційної інстанції повторно наголосив на тому, що неможливість сплатити судовий у встановлений строк та дотримання строку апеляційного оскарження при першому зверненні до апеляційного суду не є поважною причиною для порушення цього строку при повторному поданні апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.04.2018, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд не дав належної оцінки негативній фінансовій ситуації податкового органу щодо сплати судового збору.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Так, за змістом частини 1 статті 295 КАС України (в редакції, чинній на день подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 298 зазначеного Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому частини 1 статті 295 КАС України.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 1 статті 295 КАС України, застосовуються положення частини 1 статті 295 КАС України.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 1 статті 295 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із приписами п.4 ч.1 ст. 299 КАС України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 24.04.2018 була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що надійшло до суду 16.04.2018. При цьому таке клопотання було надано відповідачем на виконання ухвали суду від 19.03.2018, якою апеляційна скарга була залишена без руху, що отримана відповідачем 02.04.2018.

Відтак, дій судді-доповідача та суду апеляційної інстанції під час отримання апеляційної скарги, в тому числі перевірка її на відповідність вимогам КАС України здійснена правильно. Одним з таких етапів перевірки є визначення дотримання апелянтом строків для подачі апеляційної скарги, пропуск якого (з урахування вказаних неповажних підстав у заяві про поновлення таких строків) є підставою для залишення її без руху, із наданням десятиденного строку для усунення таких недоліків.

Водночас Верховний Суд, аналізуючи підстави пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, які ним були вказані в згадуваному клопотанні, погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вони є неповажними.

Зокрема Суд касаційної інстанції відзначає, що судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що відповідачем рішення суду першої інстанції було отримано в червні 2017 року. При цьому ним апеляційна скарга була вперше подана своєчасно, в тому ж місяці 2017 року, тоді як повторно податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою вже в лютому 2018, тобто майже через 8 календарних місяців.

В частині відсутності у податкового органу фінансової можливості сплати судовий збір, то Верховний Суд вважає за необхідне зауважити проте, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної його сплати.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від
24.04.2018.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко І. А. Васильєва С. С. Пасічник