ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2019 року

Київ

справа №822/1868/15

адміністративне провадження №К/9901/9529/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль - Україна" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 (суддя - Лабань Г. В. ) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 (головуючий суддя - Совгира Д. І., судді: Білоус О. В., Курко О. П. ) у справі №822/1868/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль - Україна" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль - Україна" (далі - ТОВ "Модуль - Україна") звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ) від 24.11.2014 № 0009041501, № 0009031501.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від
14.07.2015, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Модуль - Україна" оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2015, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Модуль - Україна" зазначає, що невірне визначення колонок 4,5 та невизначення абсолютного значення у графі 6 уточнюючого розрахунку від 21.04.2014 не призвело та не могло призвести до змін загального фінансового результату показників відображених позивачем в декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року ( №902188265 від 18.04.2014) та податкових наслідків у розумінні податкового законодавства вцілому, а відтак висновки попередніх інстанцій щодо порушення пункту 1 розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 №678, які призвели до заниження та завищення бюджетного відшкодування є помилковим.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Кам'янець-Подільська ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.04.2014 ТОВ "Модуль-Україна" до контролюючого органу подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (реєстраційний номер 9021888265), в якій заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів в сумі 1507854 грн. (рядок 23.2).

Посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Модуль-Україна" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 775/22-09-15-01/37863825 від
27.06.2014, в якому відображено висновок про порушення позивачем:

пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ "Модуль-Україна" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2014 року на 594640,00 грн. ;

пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.10, 201.12 статті 201, пункту 208.2 статті 208, пунктів 201.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу ТОВ "Модуль-Україна" завищено від'ємне значення з ПДВ за березень 2014 року на 9933,00 грн. ;

Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №679, ТОВ "Модуль-Україна" при заповненні Додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" за лютий та березень 2014 року, допущено невірне відображення підстав для коригування, яке не вплинуло на правомірність декларування платником від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

21.10.2014 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року №9060922325.

23.10.2014 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року №9061400092.

06.11.2014 посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року ТОВ "Модуль-Україна", про що складено акт від 06.11.2014 № 1420/22-09-15-01/37863825.

За наслідками цієї перевірки встановлено, що ТОВ "Модуль-Україна" порушено вимоги підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та п.1 розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 №678, внаслідок чого ТОВ "Модуль-Україна" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2014 року на 913214,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах за березень 2014 року на 913214,00 грн.

На підставі акту від 06.11.2014 № 1420/22-09-15-01/37863825 Кам'янець-Подільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від
24.11.2014 № 0009041501, № 0009031501.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Абзацом "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

21.10.2014 ТОВ "Модуль - Україна" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року №9060922325.

Згідно пунктів 1,2,3 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 у №678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 № 2094/24626 (далі Порядок) у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється; у графі 5 відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення; у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, при заповненні рядків уточнюючого розрахунку від 21.10.2014 року позивачем порушено вимоги пункту 1 розділу VI вищевказаного Порядку, а саме: у графу 4 невірно перенесено значення рядка 23.1. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" та значення рядка 23.2. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах", що відображено в декларації за березень 2014 року (вх. №902188265 від 18.04.2014р. ), внаслідок чого у графі 6 уточнюючого розрахунку відсутні суми відхилень.

Позивач відобразив в колонці 4 рядка 23.1.913 214 грн. та рядка 23.2.594640 грн., тоді як в декларації за березень 2014 року дані показники відображені в розмірі 0 грн. та 1507854,00 грн. відповідно.

Також, позивачем 23.10.2014 подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9061400092.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Проте, в порушення вищезазначеної норми, позивач в графі 4 уточнюючого розрахунку № 9061400092 від 23.10.2014 замість показників графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який був поданий 21.10.2014, відобразив відповідні показники декларації звітного періоду, поданої 18.04.2014, а саме: у рядку 23.1. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" замість 913214,00 грн. відображено 0 грн., в рядку 23.2. "Сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів" замість 594640,00 грн. відображено 1507854,00 грн.

Внаслідок таких змін позивач неправомірно збільшив значення рядка 23.1. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" на 913214,00
грн. та зменшив рядок 23.2. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах" на 913214,00 грн.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано погодились з висновкам контролюючого органу про порушення абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та п.1 розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 №678, внаслідок чого ТОВ "Модуль-Україна" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2014 року на 913214,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах за березень 2014 року на 913214 грн.

Також суди обґрунтовано не взяли до уваги лист позивача від 27.10.2014 №2808 про неврахування даних, що відображались в уточненому розрахунку, поданому
21.10.2014 №9060922325.

Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, Податковим кодексом України передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: подання уточнюючого розрахунку або відображення уточнених показників в податкових деклараціях наступних податкових періодів.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль - Україна" залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду