Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2018 року у справі №815/537/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року

Київ

справа №815/537/16

адміністративне провадження №К/9901/33308/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №815/537/16

за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Аракелян М.М., суддів: Харченко Ю.В., Бутенко А.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (головуючий суддя - Запорожана Д.В., суддів: Романішина В.Л., Шляхтицького О.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправними відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті судді у відставці ОСОБА_1 вихідної допомоги;

1.2. стягнути з Апеляційного суду Одеської області: 65000, м. Одеса, вул.. Гайдара, буд. 24-а на користь ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 - вихідну допомогу у розмірі 227 766 грн. 00 коп., шляхом списання коштів головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з відповідного рахунку;

1.3. в порядку статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VІ, з наступними змінами, встановити спосіб і порядок виконання постанови наступним чином: в разі відсутності необхідної суми на рахунку апеляційного суду - провести стягнення 227 766, 00 грн. шляхом списання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду (КПКВ 0501150).

2.В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Верховної Ради України № 636-VIII від 16.07.2015 року та згідно з наказом Апеляційного суду Одеської області від 10.08.2015 року за №133-ос позивача було звільнено з посади судді у зв'язку з подачею заяви про відставку відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України. Стаж його роботи на час звільнення склав 45 років, стаж який давав право на відставку - 33 року 7 місяців 02 дні, з них роботи суддею - 32 роки.

При звільненні позивачу не була нарахована і виплачена вихідна допомога у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою, як це передбачено статтею 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року, у редакції, чинній на день досягнення позивачем 65-ти річного віку та на час реалізації його права на відставку.

09.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до голови Апеляційного суду Одеської області та до голови Державної судової адміністрації України із заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги, у зв'язку з виходом у відставку. Листами від 22.12.2015 року та від 15.01.2016 року позивачу відмовлено у виплаті такої допомоги, що, на його думку, грубо порушує його конституційні гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту як судді у відставці.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області, оформлену листом від 22.12.2015р. №29193, у нарахуванні та виплаті судді у відставці ОСОБА_1 вихідної допомоги. Зобов'язано Апеляційний суд Одеської області вчинити дії з нарахування та проведення виплати вихідної грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою згідно пункту 9 частини 5 статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній до 01.04.2014р.), що становить 227766грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4.Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оскільки на момент виникнення права позивача на відставку стаття, яка передбачала право судді на отримання вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат, була чинна, то позивач вважається таким, що набув права на отримання цієї допомоги у зв'язку із виходом у відставку незалежно від дати прийняття Верховною Радою України постанови про його звільнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна судова адміністрація України звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

6.Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року .

7.Верховний Суд ухвалою від 2 липня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

8.Касаційна скарга аргументована тим, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативних актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача із посади судді.

9.Апеляційний суд Одеської області надав заяву, в якій виклав свою правову позицію стосовно обґрунтованості касаційної скарги, зазначивши, що оскільки стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на момент звільнення позивача у відставку була виключена відповідно до положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ, то у відповідачів відсутні підстави для нарахування та виплати позивачеві вихідної допомоги.

10.Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. ОСОБА_1 18.07.1983 року був призначений на посаду судді Ізмаїльського міського суду Одеської області, 01.07.1986 року - призначений на посаду судді Одеського обласного суду, на якій пропрацював до 05.08.2015 року.

12. 25.12.2014 року позивач подав заяву до Вищої ради юстиції про відставку з посади судді Апеляційного суду Одеської області у відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126, статті 131 Конституції України та відповідно до статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року, у редакції чинній на день подання заяви.

13.Постановою Верховної Ради України № 636-VIII від 16.07.2015 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Одеської області у відставку (а.с. 12).

14. Наказом в.о. голови Апеляційного суду Одеської області № 133-ос від 05.08.2015 року відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 636-VIII від 16.07.2015 року ОСОБА_1 звільнено 05.08.2015 року із займаної посади судді апеляційного суду Одеської області. Підстава: Постанова Верховної Ради України № 636-VIII від 16.07.2015 року, заява ОСОБА_1

15. Пунктом 2 зазначеного наказу зобов'язано відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 30.05.2015 року по 05.08.2015 року тривалістю 5-ть робочих дні та календарних дні.

16. Разом з тим, даний наказ не передбачав виплату вихідної допомоги у розміри 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою.

17.09.12.2015 року позивач звернувся до голови Апеляційного суду Одеської області та до голови Державної судової адміністрації із заявою, в якій просив видати наказ про здійснення нарахування та виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день звільнення, за рахунок коштів, які повинні бути профінансовані з Державного бюджету України головним розпорядником коштів - ДСА України.

18.Листом від 22.12.2015 року за вих. №01-22/12-2015 Апеляційний суд Одеської області звернувся до голови Державної судової адміністрації України, в якому зазначив, що у зв'язку з численними зверненнями суддів апеляційного суду Одеської області щодо нарахування та виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день їх звільнення, які були передбачені частинами 1, 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-ХІІ та статтею 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІ, з наступними змінами, просить надати відповідь щодо можливості фінансування апеляційного суду Одеської області із вказаного питання на підставі діючого законодавства.

19. Листом від 22.12.2015 року вих.№29193 Апеляційний суд Одеської області повідомив позивача, що в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VІІ від 12.02.2015 року виплата вихідної допомоги судді у разі виходу у відпустку не передбачена.

20. Листом від 15.01.2016 року вих.№11-223/16 Державна судова адміністрація України на адресу голови апеляційного суду Одеської області спрямувала лист, зі змісту якого вбачається, що оскільки на сьогоднішній день відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» будь-які додаткові пільги суддям відсутні та стаття 136 Закону України №2453-VІ була виключена відповідно до положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного розвитку України», то правові підстави для нарахування та виплати будь яких додаткових виплат при звільненні суддям на підставі Постанови Верховної Ради України від 16.07.2015 року №636-VІІ та від 12.11.2015 року №788-VІІІ відсутні.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21.Конституція України в редакції , чинній на момент винесення постанови про звільнення позивача.

21.1.Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21.2.Пункт 9 частини 4 статті 126. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

21.3. Стаття 58. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

22.Кодекс адміністративного судочинства України.

22.1.Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

23. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону №2453-VI від 07.07.2010 року (чинній на момент перебування позивача на посаді судді).

23.1.Стаття 136. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

24.Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

24.1.Стаття 109. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку.

24.2.Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

24.3.У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

24.4.Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

24.5.Стаття 100. Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

24.6.Стаття 111. порядок розгляду питання та прийняття ВРУ рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

24.7.Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

25.Закон України №1166-VII від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".

25.1.Пунктом 28 розділу II виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

27.Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади.

28. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

29.Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому - у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

30. У постанові Верховного Суду України №21-635а15 від 16.11.2015 року суд дійшов висновку, що статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

31.Разом з тим, в контексті встановлених обставин у справі та їх значення для вирішення спірних правовідносин колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на правову позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 19.11.2013 року №10-рп/2013, відповідно до якої вихідна допомога є разовою формою матеріальної допомоги при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків.

32.Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01 квітня 2014 року, було внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме - виключено статтю 136 даного Закону, що закріплювала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

33.У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

34.Аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що повноваження позивача на посаді судді припинились 16 липня 2015 року у зв'язку із прийняттям Постанови Верховної Ради України №636-VIII «Про звільнення суддів» Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача.

35.Враховуючи, що на момент винесення постанови Верховної Ради України № 636-VIII про звільнення позивача із посади судді норми статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які гарантували виплату суддям вихідної допомоги у разі виходу у відставку, були виключені, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для виплати позивачу такої допомоги.

36. Доводи касаційної скарги спростовують висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а тому у суду наявні підстави для її задоволення.

37.Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

38.Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

39.Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України - задовольнити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року - скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх