Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №818/1070/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №818/1070/17

адміністративне провадження №К/9901/4042/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у складі Бондаря С.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів Ральченка І.М., Бершова Г.Є., Катунова В.В. у справі № 818/1070/17 за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Державної фіскальної служби у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Державної фіскальної служби у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2016 року, № 0007671201/43482, від 09 листопада 2016 року №0009121201/47937, від 30 листопада 2016 року №0011861201, від 08 грудня 2016 року №0012431201, від 09 грудня 2016 року №0012451201, від 12 грудня 2016 року №0012651201, від 13 грудня 2016 року №0012761201, від 14 грудня 2016 року №0013121201, від 15 грудня 2016 року №0013321201, від 16 грудня 2016 року №0013421201, від 19 грудня 2016 року №0013501201, якими до Підприємства застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з мотивів протиправності їх прийняття.

05 жовтня 2017 року Сумський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення податкового органу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що затримка реєстрації податкових накладних відбулась не з вини Підприємства, а внаслідок бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка виразилась у не збільшенні суми поповнення електронного рахунку Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на 3 818 644 грн 70 коп.

Відповідач подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі податковий орган, виклавши зміст положень пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, зазначив, що незважаючи на встановлену судовим рішенням у справі № 818/883/16 неправомірність дій Державної фіскальної служби України щодо не поповнення електронного рахунку та збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, позивач мав можливість своєчасно виконати свій обов'язок щодо реєстрації податкових накладних. Крім того, відповідач вважає, що відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних носить безумовний характер, та наявність його вини не потребує доказуванню.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають, вони прийняті з додержанням норм матеріального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно установили, що податковим органом проведено перевірку (вид перевірки не визначений) Підприємства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, за результатами якої складений акт від 06 вересня 2016 року №2649/18-19-12-01/03352455, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2016 року №0007671201/43482, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф (у розмірі 10% та 20%) на загальну суму 1107,18 грн.

Також, податковим органом проведено перевірку (вид перевірки не визначений) Підприємства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 24 жовтня 2016 року №3114/18-19-12-01/03352455, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09 листопада 2016 року № 0009121201/47937, яким до Підприємства за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року застосовано штраф (в розмірі 10% та 20%) на загальну суму 3862 грн.

Крім того, податковим органом без проведення перевірок та складення актів на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до Підприємства за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, жовтень-листопад, листопад 2015 року застосовано штраф у розмірі 10%, 20%,30% (в залежності від кількості календарних днів затримки):

- від 30 листопада 2016 року № 0011861201 - штраф на загальну суму 687,84 грн (за жовтень 2015 року),

- від 08 грудня 2016 року № 0012431201 - штраф на загальну суму 1849,51 грн (за жовтень 2015 року),

- від 09 грудня 2016 року № 0012451201 - штраф на загальну суму 21862,17 грн (за жовтень 2015 року),

- від 12 грудня 2016 року № 0012651201 - штраф на загальну суму 31800,16 грн (за жовтень 2015 року),

- від 13 грудня 2016 року № 0012761201 - штраф на загальну суму 24461,26 грн (за жовтень 2015 року),

- від 14 грудня 2016 року № 0013121201 - штраф на загальну суму 10580,97 грн (за жовтень-листопад 2015 року),

- від 15 грудня 2016 року № 0013321201 - штраф на загальну суму 2458,29 грн (за листопад 2015 року),

- від 16 грудня 2016 року № 0013421201 - штраф на загальну суму 9176,36 грн (за листопад 2015 року),

- від 19 грудня 2016 року № 0013501201 - штраф на загальну суму 14836,20 грн (за листопад 2015 року).

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Відповідно до вимог пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (з урахуванням доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 967) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючи ми реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

На виконання вимог абзацу 5 пункту 9 Порядку ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем укладені договори №1/375 від 29 липня 2015 року, №8/375 від 13 серпня 2015 року та №24/375 від 08 грудня 2015 року "Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню»", на виконання умов яких позивачем отримано субвенції на погашення різниці в тарифах в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3 818 644,70 грн.

Отримані кошти Підприємство перерахувало у повному обсязі до загального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу з податку на додану вартість, однак такі не були зараховані Державною фіскальною службою України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що призвело до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних, зокрема, реєстрації податкових накладних, виписаних за жовтень - листопад 2015 року.

У період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року Підприємством виписані податкові накладні на загальну суму 538 196,56 грн, які підлягали реєстрації у єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з витягів Підприємства з електронного адміністрування податку на додану вартість станом на 20 жовтня 2015 року, суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (показник енакл), мала мінусове (від'ємне) значення та складала «-» 1,25, грн. станом на 30 жовтня 2015 року ця сума вже складала «-» 843127,67 грн, станом на 18 грудня 2015 року - «-» 1 620 385,48 грн.

Від'ємна реєстраційна сума не дозволяла Підприємству здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі №818/883/16 визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та зобов'язано зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради суму поповнення електронного рахунку №37518000002428 на 3 818 644 грн 70 коп., збільшити "суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" на 3 818 644 грн 70 коп. та збільшити "загальну суму поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" на 3 818 644 грн 70 коп., відповідно до договорів №№1/375 від 29 липня 2015 року, 8/375 від 13 серпня 2015 року та 24/375 від 08 грудня 2015 року "Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №375".

Обставини встановлені у цій справі не потребують доказуванню відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вищевказаним судовим рішенням встановлено факт бездіяльності Державної фіскальної служби України, що призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, а саме неможливості реєстрації податкових накладних, виписаних у жовтні-листопаді 2015 року в межах граничних термінів.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах спірних правовідносин суди попередніх інстанцій установили, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації Підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд також звертає увагу на ту обставину, встановлену судами попередніх інстанцій, що дев'ять податкових повідомлень-рішень прийняті податковим органом без проведення відповідної перевірки, що свідчить про недотримання суб'єктом владних повноважень способу прийняття акту індивідуальної дії.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).

Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень визначений розділом ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, та підлягає застосуванню, як джерело права відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після15 грудня 2017 року).

Пунктом 2 розділу ІІ цього Порядку встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу (додаток 13).

В свою чергу форма «Н» (додаток 13) передбачає, що податкове повідомлення рішення має бути складене на підставі акту перевірки.

Крім того, дев'ять податкових повідомлень-рішень не утримують чітку підставу їх прийняття, а саме підпункт пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Сам пункт 54.3 не є самостійною підставою, а передбачає чітко визначені шість випадків, які мають бути визначені податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), частини третьої статті 2 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Вищевикладене свідчить, що дев'ять податкових повідомлень-рішень не відповідають визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, яким має відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, а саме вони прийняті не у спосіб, визначений законодавством та без підстави їх прийняття.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, що відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 818/1070/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

С.С.Пасічник