Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №822/2593/16

адміністративне провадження №К/9901/17164/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2017 року у складі судді Петричковича А.І. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Гонтарука В.М. (головуючий), суддів: Граб Л.С., Білої Л.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення Фонду в особі уповноваженої особи Фонду Ірклієнка Ю.П. щодо визнання нікчемними переказів коштів здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь ОСОБА_1 на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", в сумі: 130000 грн з призначенням платежу: повернення коштів згідно з договором №000231077 від 29 квітня 2016 року; 1822,11 грн з призначенням платежу: оплата процентів згідно з договором №000231077 від 29 квітня 2016 року;

2) зобов`язати уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодувань на загальну суму 131822,11 грн за Договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу" №980-048-000000367 від 3 липня 2015 року, за рахунок Фонду.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 3 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь ОСОБА_1 на поточні рахунки за № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський". Зобов`язав уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. включити дані про поточні рахунки ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 (на суму 131822 грн.) до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.

2.1 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач у розумінні норми статті 2 Закону України від 3 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) є вкладником банку. При цьому відповідачем не надано жодного доказу, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь позивача, мають ознаки нікчемності, визначені законодавством.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) "Супердохідний тиждень +" (класичний) №978-048-000093791 від 3 липня 2015 року, ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) і громадянка ОСОБА_1 (вкладник) уклали правочин, згідно якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти - вклад та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 , що відкривається банком.

3.2 Між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", також було укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-048-000000367 від 3 липня 2015 року, згідно якого банк по ініціативі клієнта відкриває на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів.

3.3 Згідно з платіжним дорученням №406784 від 3 липня 2015 року позивачем внесено на поточний рахунок № НОМЕР_1 до ПАТ "Банк Михайлівський" кошти на суму 130000 гривень.

3.4 29 квітня 2016 року ОСОБА_1 уклала договір з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за №980-071-000231077 щодо передачі у власність 130000 грн на строк не більше 181 день з виплатою 33,54% річних. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" сплачує відсотки та повертає кошти на рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" - № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 відповідно. Згідно з пунктом 5.4.3 договору ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" має право з власної ініціативи достроково повернути кошти ОСОБА_1

3.5 На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

3.6 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнко Ю.П.

3.7 13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

3.8 Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

3.9 Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 1 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову О.Ю. з 5 вересня 2016 року.

3.10 Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду з заявами від 21 липня 2016 року та 30 жовтня 2016 року з проханням включити його до реєстру кредиторів банку "Михайлівський" з метою повернення грошових коштів згідно договору №980-071-000231077 від 29 квітня 2016 року.

3.11 Згідно листа №3Г1(К)/8388/1 від 21 вересня 2016 представник ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі статей 215-216 Цивільного кодексу України, статті 37 та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, повідомив позивача про нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 на користь ОСОБА_1 на поточні рахунки за № НОМЕР_2 (у сумі 1822,11 грн з призначенням платежу "оплата процентів згідно договору №980-071-000231077 від 29 квітня 2016 року") та НОМЕР_4 (у сумі 130000 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно договору №980-071-000231077 від 29 квітня 2016 року"), відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський".

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом №4452-VI та Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

7. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

8. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

9. Згідно частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

10. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

11. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

12. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

13. Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

14. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

15. Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

16. Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

17. Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

18. Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року №1736-VІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №4452-VI.

19. Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

20. У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

21. При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

22. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

23. Крім наведених вище обставин, у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.

24. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону №4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом №1736-VIII.

25. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

26. У той же час, у постанові від 4 липня 2018 року №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання нікчемними правочинів, укладених між банком та позивачем.

27. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

28. Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

29. Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

30. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

31. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визнання правочину нікчемним підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

32. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

33. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», задовольнити частково.

34. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь ОСОБА_1 на поточні рахунки за № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 відкриті в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", а провадження у вказаній частині позовних вимог закрити.

35. У решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року - залишити без змін.

36. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Т.В. Тацій

С.М. Чиркін