Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №260/1414/18

ПОСТАНОВАІменем України29 листопада 2019 рокуКиївсправа №260/1414/18адміністративне провадження №К/9901/10250/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №260/1414/18за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкритоза касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Дору Ю. Ю., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В. З., Шавеля Р. М.,УСТАНОВИЛ:І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - Міжгірський РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області, відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - ГУ ДМСУ в Закарпатській області, відповідач-2) з вимогами:1.1. визнати протиправною бездіяльність Міжгірського РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області та ГУ ДМСУ в Закарпатській області щодо неоформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України в формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;1.2. зобов'язати Міжгірський РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області та ГУ ДМСУ в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) паспорт громадянина України в формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2235-ІІІ (далі - Положення про паспорт) передбачає можливість отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, тому наполягає, щоб документ, який підтверджує громадянство України, їй видали саме в такому вигляді.3. Відмовляючи в оформленні паспорта у вигляді паспортної книжечки, відповідач грубо порушує її права на свободу світогляду і віросповідання, на добровільне волевиявлення в питанні щодо обробки персональних даних, на ім'я, честь і гідність та інші права, що захищаються статтями
21,
22,
23,
24,
27,
28,
29,
31,
32,
34,
35,
41,
42,
43,
46,
47,
48,
53,
60,
67,
68 Конституції України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи4. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 28 серпня 2002 року.5.17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Міжгірського РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області із заявою "Щодо оформлення паспорта громадянина України", у якій зазначили про те, що через свої релігійні переконання ОСОБА_2 відмовляється отримувати паспорт у вигляді картки з безконтактним носієм інформації; не хоче, щоб її персональні дані оброблялися засобами Єдиного державного демографічного реєстру та щоб їй присвоювали унікальний номер запису в Реєстрі.6. З урахуванням викладеного в заяві містилася вимога оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт. Як зазначили заявники, необхідні для цього документи (свідоцтво про народження, дві фотокартки) буде подано додатково.7. Відповідь за наслідками розгляду заяви заявники просили надіслати відповідно до
Закону України "Про звернення громадян" на вказану в заяві адресу.
8. З аналогічною заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до ГУ ДМСУ в Закарпатській області.9. У відповідь на вказану заяву Міжгірський РВ ДМСУ в Закарпатській області в листі від 01 листопада 2018 року №180 роз'яснив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, відповідно до якого обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто, та визначеного пунктом 35 Порядку переліку необхідних документів.10. Додатково Міжгірський РВ ДМСУ в Закарпатській області роз'яснив, що для документування паспортом громадянина України відповідно до Положення про паспорт також необхідно особисто звернутися до відповідного міграційного органу із заявою встановленого зразка, свідоцтвом про народження та двома фотокартками.11. Аналогічні за змістом роз'яснення надано ГУ ДМСУ в Закарпатській області в листі від 15 листопада 2018 року №Щ-83/6/2101-18/2101.3.1/15754-18.12. Уважаючи, що такі листи є свідченням протиправної бездіяльності відповідачів, позивач звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення13. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.14. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, відбувається шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка має намір отримати паспорт, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства.15. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подані позивачем та її законним представником заяви, не можуть бути підставою для оформлення паспорта громадянина України, адже їхня форма і зміст не відповідають вимогам чинного законодавства. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що до таких заяв не було додано необхідних для документування особи паспортом у формі паспортної книжечки документів: свідоцтва про народження та двох фотокарток.IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та постановити нове, яким адміністративний позов задовольнити.17. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначила, що з огляду на чинне правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, паспорт громадянина України може виготовлятися не тільки у формі картки з безконтактним електронним носієм, але й у формі паспортної книжечки. Скаржник уважає, що позбавлення її права вибору форми документа, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України, є неправомірним і за відсутності встановлених
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" підстав (частиною сьомою статті 16) відповідачі не мали права відмовити у видачі документа - паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.18. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі вказують на те, що вимоги позову є передчасними, адже ні Міжгірський РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області, ні ГУ ДМСУ в Закарпатській області не відмовляли позивачеві в оформленні та видачі паспорту громадянина України в формі паспортної книжечки.19. Щодо заяв від 17 жовтня 2018 року, на які посилається позивач, відповідачі наполягають на тому, що за своєю суттю і змістом така заява позивача є зверненням за роз'ясненням, розгляд якого має здійснюватися відповідно до
Закону України "Про звернення громадян".20. Водночас підставою для документування особи паспортом громадянина України є заява-анкета установленого зразка в сукупності з визначеними в законі документам, яких позивач не подавав.
21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідачу Білоусу О. В., суддям Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.V. Джерела права й акти їхнього застосування
25. Частиною
2 статті
19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.26. Згідно з частиною
1 статті
1 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - ~law13~) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених ~law14~ документів, регулюються
Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.27. Відповідно до ~law15~ внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог
Закону України "Про захист персональних даних".28. У разі, якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.29. ~law17~ передбачено, що документи, оформлення яких передбачається ~law18~ із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
30. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" ~law19~).31. Відповідно до ~law20~ паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України містять безконтактний електронний носій.32. ~law21~ передбачено, що форма кожного документа встановлюється ~law22~. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.33. Згідно з ~law23~ бланки документів, якщо інше не визначено ~law24~, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.34. Згідно з ~law25~ оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено ~law26~.
35. Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено ~law27~, має право відмовити заявникові у видачі документа, установлено в ~law28~.36. Згідно з ~law29~ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.37. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.38. Відповідно до ~law30~ паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.39. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у ~law31~. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
40. Також у ~law32~ визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).41. Відповідно до ~law33~ забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену ~law34~.Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.42. На виконання положень ~law35~ Кабінет Міністрів України 25 березня 2015 року прийняв постанову №302 (далі - Постанова №302), якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).43. За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
42.1. з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;42.2. з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.44. Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.45. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.46. Відповідно до пункту 19 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
47. До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.48. Положення про паспорт (на яке позивач і його представник посилаються як на одну з правових підстав для задоволення позовних вимог) прийнято на виконання вимог статті
5 Закону України від 8 жовтня 1991 року № 1636-XII "Про громадянство України" (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "
Про громадянство України").49. На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 1994 року №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України.50. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 "Деякі питання виконання
Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність.51. Однак постановою від 12 червня 2013 року №415 Кабінет Міністрів України зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року №185, водночас, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразок 1994 року).
52. Відповідно до пунктів 3,5,13 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.53. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України в межах створення державної автоматизованої системи обліку населення.54. Паспортна книжечка є зшитою в накидку нитками обрізаною книжечкою розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.55. Для одержання паспорта (у формі паспортної книжечки) громадянин подає: заяву за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.VI. Позиція Верховного Суду
56. Із встановлених у цій справі обставин випливає, що спір виник у зв'язку з тим, що в жовтні 2018 року позивач та її законний представник звернулися до Міжгірського РВ ГУ ДМСУ в Закарпатській області та ГУ ДМСУ в Закарпатській області із заявами про отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, мотивувавши це тим, що вони через свої релігійні переконання не хочуть, щоб указаний документ позивачу оформляли засобами Реєстру.57. Суд зазначає, що правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки вже було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі № 806/3265/17.58. У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми ~law38~, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.59. На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті
22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання в право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті
8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.60. Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта в традиційній формі - у вигляді паспортної книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
61. Таким чином, правильними є аргументи позивача про те, що вона має право одержати паспорт громадянина України, форму якого затверджено Положенням про паспорт (зразка 1994 року).62. Водночас Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження.63. Аналогічна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом в постановах від 21 листопада 2018 року в справі №821/1974/17, від 26 червня 2019 року в справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року в справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року в справі №807/85/18, від 07 серпня 2019 року в справі №520/11053/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.64. Суди попередніх інстанцій, оцінивши заяви позивача та її законного представника від 17 жовтня 2018 року, дійшли правильних висновків про те, що вони за формою, змістом і обсягом приєднаних до них документів не відповідали вимогам до заяви-анкети, яка є підставою для вчинення територіальними органами та підрозділами ДМС України відповідних дій/прийняття рішень щодо оформлення паспорта громадянина України встановленого зразка.65. З огляду на те, що позивач та її законний представник не зверталися до відповідачів із заявою, сформованою відповідно до вимог Положення про паспорт, та з доданим до неї обов'язковим переліком документів, Суд дійшов висновку, що розгляд заяви позивача та її законного представника від 17 жовтня 2018 року відповідно до
Закону України "Про звернення громадян" з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача з боку відповідачів.
66. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про передчасність й необґрунтованість позовних вимог.67. Положеннями частини
1 статті
341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.68. Відповідно до частини
2 статті
341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.69. Згідно з частиною
1 статті
350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.70. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати71. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.72. Керуючись статтями
3,
341,
343,
349,
350,
355,
356,
359 КАС України, СудПОСТАНОВИВ:73. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
74. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року в справі №260/1414/18 залишити без змін.75. Судові витрати не розподіляються.76. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.Суддя-доповідач: О. Р. РадишевськаСудді: О. В. Кашпур
С. А. Уханенко