Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2020 року у справі №520/11045/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/11045/19

адміністративне провадження № К/9901/17543/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В. М.,

суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року (суддя Горшкова О. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (судді Перцова Т. С., Русанова В. Б., Жигилій С. П. ) у справі № 520/11045/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2019 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (далі - ДНВП "Об'єднання Комунар", відповідач), у якому просив зупинити повністю експлуатацію будівель бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар", за адресою:

Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 9, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, шляхом знеструмлення будівель з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво ДНВП "Об'єднання Комунар" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної із усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позов мотивований тим, що за наявності 31 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, будівлі бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар", розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 9, не можуть експлуатуватися.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 04 лютого 2020 року позов ГУ ДСНС у Харківській області задовольнив частково. Застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ДНВП "Об'єднання Комунар" (вул.

Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей шляхом:

- заборонення експлуатації приміщень елінгу, підвального приміщення спального корпусу та підвального приміщення бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту обладнання СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" та усунення порушень пункту 1.2 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності на усунення порушень пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації сходових кліток, внутрішніх відкритих коридорів, проходів та інших шляхів евакуації бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту забезпечення евакуаційним освітленням на усунення порушень пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації житлових номерів крила "А ", крила "Б ", крила "В" та на 5-му поверсі спального корпусу бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту приведення системи протипожежного захисту в постійній готовності до виконання роботи на усунення порушень пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації комор 1-го та 5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А " та зберігання білизни крила "б" спального корпусу бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту заповнення прорізів у протипожежних перешкодах на усунення порушень пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації водонапірної башти бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" до моменту забезпечення під'їздом з твердим покриттям та пристосування для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року на усунення порушень пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво ДНВП "Об'єднання Комунар" негайно припинити використання вказаних будівель, приміщень (об'єктів) з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів для усунення 6 порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних в акті перевірки від 03 вересня 2019 року № 300, та зафіксованих також актом перевірки від 11 грудня 2019 року № 352, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації приміщень елінгу, підвального приміщення спального корпусу, дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу, сходових кліток, внутрішніх відкритих коридорів, проходів та інших шляхів евакуації бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар ", житлових номерів крила "А", крила "Б ", крила "В" та 5-го поверху спального корпусу, комор 1-го та 5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А" та зберігання білизни крила "Б " спального корпусу, водонапірної башти бази відпочинку "Срібний бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" - до моменту усунення порушень, виявлених у цих приміщеннях та спорудах.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зафіксовані позивачем порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки стосуються не в цілому ДНВП "Об'єднання Комунар", а лише окремих приміщень/об'єктів бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар", а тому належним способом застосування заходів реагування є саме заборона експлуатації відповідних будівель, приміщень і споруд, зазначених вище, а не всієї бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог, ДНВП "Об'єднання Комунар" звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу ДНВП "Об'єднання Комунар" задовольнив частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у частині задоволення позову змінив. Виключив з абзацу третього резолютивної частини рішення суду слова "підвального приміщення" перед словами "бази відпочинку "Срібний Бір". Виклав абзац сьомий резолютивної частини рішення у наступній редакції: "заборони експлуатації комор 3-го-5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А " та зберігання білизни крила "Б" спального корпусу бази відпочинку "Срібний Бір" Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до моменту заповнення прорізів у протипожежних перешкодах на усунення порушень вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України". В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року залишив без змін.

Приймаючи означену постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції враховано принцип співмірності виявлених порушень тій загрозі, яку вони створюють для життя та здоров'я людей, а також проаналізовано стан виконання відповідачем вказівок ГУ ДСНС у Харківській області щодо усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 03 вересня 2019 року, та взято до уваги, що порушення виявлені не у всіх об'єктах, спорудах і приміщеннях бази відпочинку "Срібний Бір", а лише в окремих, і саме у зв'язку з цим задоволено позовні вимоги частково, заборонивши експлуатацію лише тих приміщень і будівель, в яких порушення залишились неусунутими. При цьому, судом першої інстанції чітко вказано, до усунення якого саме порушення, зафіксованого актом перевірки від 11 грудня 2019 року, слід заборонити використання кожної будівлі, споруди чи приміщення.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком Харківського окружного адміністративного суду щодо часткового задоволення позовних вимог, урахував неточність у найменуванні приміщень, експлуатацію яких слід заборонити до усунення порушення п.1.2 розділу V ППБУ та п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, виключивши з абзацу третього резолютивної частини рішення суду слова "підвального приміщення" перед словами "бази відпочинку "Срібний Бір", та виклавши абзац сьомий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "заборони експлуатації комор 3-го-5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А" та зберігання білизни крила "Б " спального корпусу бази відпочинку "Срібний Бір" Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до моменту заповнення прорізів у протипожежних перешкодах на усунення порушень вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України".

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року надійшла касаційна скарга ДНВП "Об'єднання Комунар", у якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ГУ ДСНС у Харківській області в повному обсязі.

Доводи скаржника полягають у тому, що виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, такі як відсутність систем протипожежного захисту, необроблення дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином, незаповнення прорізів у протипожежних перешкодах комор та незабезпечення під'їздом з твердим покриттям та пристосування для відбору води пожежно-рятувальною технікою самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж або є такими, що не існували в дійсності. Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому факту, що відповідачем було надано обґрунтовані докази усунення зазначених порушень, у той час як у позивача немає жодного доказу наявності таких порушень, окрім акта від 03 вересня 2019 року, який і став підставою для прийняття оскаржуваних судових рішень.

Скаржник стверджує, що позивач як орган, який є спеціально уповноваженим у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, повинен був довести належними та достатніми доказами, яким чином нібито не усунуті порушення можуть створювати реальну загрозу здоров'ю та життю людей, чого зроблено не було. При прийнятті оскаржуваної постанови судом не враховано те, що порушення "водонапірна башта повинна бути забезпечена під'їздом з твердим покриттям" є таким, якого в дійсності немає та заборона експлуатації окремих приміщень відповідача є фактично забороною експлуатації всієї бази відпочинку ОЗК "Срібний Бір", що призводить до негативних наслідків, зокрема таких як: неможливість оздоровлення населення, у тому числі дітей; створення збитків, які несе як його балансоутримувач - ДНВП "Об'єднання Комунар", так і орган управління - Державне космічне агентство України, який також повинен бути залучений до участі у справі, що є грубим порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення; простій ОЗК "Срібний Бір", що впливає на неможливість сплати податків та зборів до бюджету та забезпечення оплати праці працівникам.

Ухвалою від 19 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Дашутіна І. В., Жука А. В., Шишова О. О. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач - ГУ ДСНС у Харківській області подав відзив на касаційну скаргу ДНВП "Об'єднання Комунар", у якій просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року - залишити без змін.

Аргументи контролюючого органу полягають у тому, що відповідач не усунув 6 із зазначених у адміністративному позові порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки. За наявності таких порушень будівлі бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" не можуть експлуатуватися. Позивач наголошує, що з'ясування повноти виконання заходів є компетенцією органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки. Усунення більшості порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки потребує певних знань, вмінь, підготовки, наявності документів (ліцензій) на виконання робіт тощо. Більше того, встановити факт усунення порушень можливо лише при позаплановій перевірці об'єкта відповідача.

Позивач вважає, що заборона експлуатації будівель бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар" дозволить зупинити здійснення в них господарської діяльності до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. До того ж, на момент винесення оскаржуваного рішення і до теперішнього часу порушення вимог законодавства, вказані в адміністративному позові, залишаються не усуненими в повному обсязі.

30 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 вересня 2020 року № 1848/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Дашутніа І. В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.

Ухвалою від 28 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У період з 02 по 03 вересня 2019 року Вовчанським районним відділом ГУ ДСНС у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар", за адресою:

Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 9.

За результатами перевірки складено акт від 03 вересня 2019 року № 300, яким зафіксовано 38 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

03 вересня 2019 року позивачем видано припис № 297, яким зобов'язано ДНВП "Об'єднання Комунар" усунути порушення, вказані в акті перевірки у строк до 03 жовтня 2019 року.

Неусунення відповідачем усіх зафіксованих в акті перевірки № 300 від 03 вересня 2019 року порушень стало підставою для звернення ГУ ДСНС у Харківській області до суду з даним позовом.

У подальшому, в період з 10 по 11 грудня 2019 року Вовчанським районним відділом ГУ ДСНС у Харківській області проведена позапланова перевірка на об'єкті бази відпочинку "Срібний Бір" ДНВП "Об'єднання Комунар", за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 9.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 11 грудня 2019 року № 352, яким зафіксовано 6 неусунутих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, із тих, що були підставами звернення позивача до суду з цим позовом.

Зокрема, актом від 11 грудня 2019 року № 352 зафіксовано порушення:

1) п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України (далі по тексту - ППБУ) - приміщення елінгу, підвальне приміщення спального корпусу не обладнані СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

2) п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

4) п. 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - системи протипожежного захисту не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи;

5) п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах комор 3-го - 5-го поверхів та зберігання білизни крила "Б" спального корпусу;

6) п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - водонапірна башта не забезпечена під'їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Положеннями частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у Частиною 2 статті 19 Конституції України; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналогічні положення передбачені частиною 7 статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - ~law15~), за змістом якої, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Наведені положення законодавства кореспондують з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, згідно з яким, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Як обумовлено пунктом 1 частини першої статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Частиною 2 статті 19 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Вищенаведені норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, дають підстави для висновку про те, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджені Правила пожежної безпеки України (далі - ППБУ), відповідно до пункту 4 розділу I яких пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Як зазначалося вище, підставою звернення позивача до суду з цим позовом стала наявність 38 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, виявлених у ході позапланової перевірки об'єкта відповідача - бази відпочинку "Срібний Бір".

Однак у подальшому, відповідачем було усунуто 32 із 38 порушень, що підтверджується актом позапланової перевірки від 11 грудня 2019 року № 352.

Неусунутими залишилися 6 порушень, а саме:

1) п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України (далі по тексту - ППБУ) - приміщення елінгу, підвальне приміщення спального корпусу не обладнані СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

2) п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

4) п. 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - системи протипожежного захисту не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи;

5) п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах комор 3-го - 5-го поверхів та зберігання білизни крила "Б" спального корпусу;

6) п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - водонапірна башта не забезпечена під'їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року.

Зі змісту касаційної скарги випливає, що відповідач не спростовує наявність порушень станом на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, але вважає, що вони не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши оскаржувані судові рішення на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та зібраних у ній доказів, Верховний Суд дійшов до висновку, що вони прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій надали належну та правильну правову оцінку кожному із 6 неусунутих відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в актах позапланової перевірки від 03 вересня 2019 року № 300 та від 11 грудня 2019 року № 352, а також оцінили всі аргументи, наведені учасниками справи в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд критично оцінює доводи скаржника щодо недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як заборона експлуатації приміщень бази відпочинку "Срібний Бір", оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Крім того, з рішень судів першої та апеляційної інстанцій випливає, що суди врахували часткове усунення порушень і дійшли правильного висновку, що наявні порушення становлять реальну небезпеку, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Це положення зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Водночас, це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується у контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

Більше того, необхідно враховувати й те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ДНВП "Об'єднання Комунар" виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також і спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях та будівлях бази відпочинку.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

Ураховуючи ненадання відповідачем доказів усунення усіх 6 наявних порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що виявлені порушення у своїй сукупності становлять загрозу життю людей, які перебувають у цих приміщеннях, оскільки у разі виникнення пожежі призведуть до швидкого розповсюдження вогню та продуктів горіння, створять перешкоди евакуації людей, ускладнять роботу фахівців ДСНС та працівників бази відпочинку та уповільнять роботу щодо гасіння пожежі, що, в свою чергу, вимагає вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, та окремих приміщень.

На підставі викладеного Суд вважає, що обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, свідчать про наявність підстав для застосування заходів реагування до ДНВП "Об'єднання Комунар" у вигляді заборони експлуатації окремих будівель, приміщень і споруд бази відпочинку "Срібний Бір" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному статті 242 КАС України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин. Докази та обставини, на які посилається скаржник, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на це підстави для задоволення касаційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваних судових рішень - відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, змінене постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. М. Соколов Л. О. Єресько А. Г. Загороднюк