Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.03.2020 року у справі №826/9475/18

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/9475/18

адміністративне провадження № К/9901/1303/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року (суддя Смолій І. В. )

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року (головуючий-суддя: Мельничук В. П., судді: Лічевецький І. О., Оксененко О. М. )

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про"

до Головного управління ДФС у м. Києві,

третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Барвінок"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда Про" (надалі також - Позивач, ТОВ "Веда Про") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м Києві (надалі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 жовтня 2017 року:

- № 0050691406 (форма "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 2230926,87 грн. за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000;

- № 0050701406 (форма "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 170,00 грн. за платежем неподаткова штрафна санкція, код платежу 21081000.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року. залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідні рішення суб'єктом владних повноважень ухвалено з дотриманням положень чинного процесуального законодавства з огляду на підтвердження під час судового розгляду обставин щодо недотримання Позивачем визначених Національним банком України строків здійснення імпортних операцій.

Суди зазначили, що наданий Позивачем висновок Торгово-промислової палати, в якому йдеться про форс-мажорні обставини не має передбаченої положеннями Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" юридичної сили сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач не скористався правом надсилання відзиву на касаційну скаргу.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної Відповідачем перевірки Позивача складено акт від 20 вересня 2017 року № 1044/26-15-14-06-04/39948890.

Згідно з висновками акта Позивачем порушено вимоги:

- статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: ненадходження товару на суму 158826,59 євро (екв. 4426412,25
грн. ) за контрактом від 3 листопада 2016 року № WD161103-1 з нерезидентом "Weda-Dammann & Westerkamp mbH" (Німеччина);

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (зі змінами та доповненнями), а саме: порушення строків декларування наявності валютних цінносте позам межами України станом на 1 липня 2017 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 4 жовтня 2017 року:

- № 0050691406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2230936,87 грн;

- № 0050701406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 170,00 грн.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між Селянським (фермерським) господарством "Барвінок" (покупець та позивачем (продавець) 27 жовтня 2016 року укладено договір поставки № У206-214 комплексу спеціального технологічного обладнання для свиноферми фірми ВЕДА-ДАММАНН і ВЕСТЕРКАМП ГмбХ, Німеччина.

З метою виконання умов зазначеного договору Позивачем укладено контракт від 3 листопада 2016 року № WD161103-1 з нерезидентом "Weda-Dammann & Westerkamp mbH" (Німеччина).

На виконання умов цього контракту ТОВ "Веда Про" відповідно до банківських виписок 11 листопада 2016 року перераховано компанії "Weda-Dammann &Westerkamp mbH" (Німеччина) 158 826,59 євро (екв. 4 426 412,25 грн. ).

Листом від 7 грудня 2016 року № 12-07-1 СФГ "Барвінок" повідомило ТОВ "ВЕДА ПРО" про непередбачувані, надзвичайні обставини, які перешкоджають виконанню договору поставки № У206-214 у зв'язку з смертю голови СФГ "Барвінок" - ОСОБА_1.

СФГ "Барвінок" в зазначеному листі попросило призупинити відвантаження обладнання, яке мало бути поставлене згідно з договором поставки від 27 жовтня 2016 року № У206-214, до проведення додаткових переговорів з новим керівником, після оформлення процедури надання йому повноважень по управлінню господарством.

Листами від 26 січня 2017 року, від 1 лютого 2017 року СФГ "Барвінок" повідомило ТОВ "ВЕДА ПРО" про розірвання договору поставки від 27 жовтня 2016 року № У 206-214.

Тобто договірні відносини ТОВ "ВЕДА ПРО" з контрагентом СФГ "Барвінок" були достроково припинені у зв'язку з надзвичайною обставиною - смертю голови СФГ останнього та фактичним припиненням ведення напрямку діяльності (тваринництва) даним господарством новим керівництвом СФГ "Барвінок".

Між сторонами підписано додаткову угоду № 2 від 13 червня 2017 року про припинення договору поставки від 27 жовтня 2016 року № У 206-214, укладеного між ТОВ "Веда Про" та СФГ "Барвінок", про поставку комплексу технологічного обладнання для свиноферми фірми ВЕДА-ДАММАНН і ВЕСТЕРКАМП ГмбХ, Німеччина.

Контракт від 3 листопада 2016 року № WD161103-1 з нерезидентом "Weda-Dammann & Westerkamp mbH" (Німеччина) розірвано 1 вересня 2017 року на підставі додаткової угоди.

Разом з тим, зміст усиновлених судами обставин, що не спростовуються Позивачем у касаційній скарзі свідчить про те, що визначений строк розрахунків по контракту завершився 11 березня 2017 року.

Позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів того, що протягом березня - липня 2017 року кошти були повернуті на його рахунок компанією "Weda-Dammann &Westerkamp mbH" (Німеччина).

На підтвердження того, що перевищення визначених статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин Позивачем надано Юридичний висновок Торгово-промислової палати України від 25 вересня 2018 року № 2722/05-19.

У цьому висновку зазначено, що саме смерть голови СФГ "Барвінок" призвело до порушення з боку ТОВ "ВЕДА ПРО" строків завершення валютних операцій, передбачених валютним законодавством України.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що при розгляді справи судами порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування наведеного Позивач посилається на не врахування судами:

- чинне законодавство не ставить вимогою засвідчення обставин непереборної сили виключно сертифікатом Торгово промислової палати України;

- перелік форс-мажорних обставин не є виключним, а правова природа обставин непереборної сили може бути різною за змістом, однак із однаковими ознаками;

- після припинення договору поставки від 3 листопада 2016 року нерезидент повернув ТОВ "ВЕДА ПРО" отриману передоплату в повному обсязі, а банк повідомив, що порушення законодавства встановлених строків розрахунків за імпортними операціями за відповідним договором (конрактом) відсутні, а незавершені розрахунки за зазначеним контрактом відсутні.

- у даному конкретному випадку взагалі відсутній склад валютного правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", внаслідок того, що імпортні операції фактично не здійснювалися, відбулося лише повернення попередньої оплати за товар, який компанією -нерезидентом не поставлявся:

Також Позивач, посилаючись на постанови Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №806/1301/16 та від 19 лютого 2019 року у справі № 823/926/16, зазначає, що доказів фактичного перетину імпортованим товаром кордону України, як і нарахування санкцій з моменту такого перетину матеріали справи не містять.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На час спірних правовідносин порядок та строки розрахунків в іноземній валюті а також строків здійснення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначались положеннями Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно з Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" якщо перевищення строків, зазначених у частин 6 та 7 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За змістом статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або встановлених Національним банком України відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи контекст наведених правових норм, їх внутрішню логіку, а також їх взаємозв'язок, Суд вважає за необхідне зазначити, що імпортні операції резидентів мають бути здійснені з моменту здійснення авансового платежу до закінчення запровадженого Національним банком України строку розрахунків.

Перевищення цього строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Недотримання наведених норм щодо здійснення імпортної операції у межах строків, визначених Національним банком України, становить елемент правопорушення, санкція за яке передбачає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки.

Відтак, з першого дня порушення строків, визначених Національним банком України, до моменту завершення обов'язку щодо здійснення імпортних операцій, нараховується пеня як засіб, що стимулюватиме якнайшвидше виконання відповідних зобов'язань, визначених ЗУ "Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

При цьому пеня не нараховується якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", обумовлене виникненням форс-мажорних обставин, оскільки, в силу відповідних наведених вище норм, перебіг строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Не будь-який висновок Торгово-промислової палати, в якому йдеться про форс-мажорні обставини, має юридичну силу сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин. Належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності, встановленої Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що прямо передбачено у Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, відповідні правові позиції сформована Верховним Судом у постановах від 13 березня 2018 року у справі №802/805/17-а, від 20 лютого 2020 року у справі №809/717/17 та від 23 липня 2019 року у справі №826/7997/17.

З урахуванням наведеного, Позивач безпідставно вважає наявність Юридичного висновку Торгово-промислової палати України від 25 вересня 2018 року № 2722/05-19 документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності, встановленої "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Також Суд звертає увагу на те, що до моменту укладення додаткової угоди від 1 вересня 2017 року про розірвання Контракту від 3 листопада 2016 року № WD161103-1 у контрагента Позивача не припинялись зобов'язання щодо поставки відповідного товару.

Суд звертає увагу на те, що наведені вище норми, що регулюють порядок здійснення імпортних операцій, були передбачуваними (сформульовані з достатньою чіткістю та зрозумілістю) та чіткими, а відтак Позивач, як суб'єкт права, мав змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними.

Зміст установлених судами обставин дає підстави для висновку, що Позивач ще до моменту завершення визначених Національним банком України строків був обізнаним про відсутність передумов для придбання та поставки контрагентом-нерезидентом відповідного обладнання (в силу повідомлення СФГ "Барвінок" про розірвання договору поставки), проте в межах відповідного строку не вжив жодних дій з метою відповідного урегулювання ситуації та недопущення порушення відповідних строків здійснення імпортної операції.

Відповідна угода з нерезидентом розірвана вже поза межами визначеного Національним банком України строку розрахунків з моменту здійснення авансового платежу, що не ставиться під сумнів Позивачем у касаційній скарзі, відповідні кошти до того часу не повернуті були на його рахунки компанією "Weda-Dammann &Westerkamp mbH" (Німеччина).

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про допущення Позивачем порушень.

Правовідносини у цій справі не є релевантними до правовідносин, що склались у справах № 823/926/16, №806/1301/16, за результатами розгляду яких ухвалено постанови, на які посилається Позивач у касаційній скарзі, адже у цих справах контракти із нерезидентом розірвано до завершення визначеного Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строку.

Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Про" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх