Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2018 року у справі №825/1380/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №825/1380/18

адміністративне провадження №К/9901/58213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №825/1380/18

за позовом ОСОБА_1 до Міноборони про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Ключковича В. Ю., суддів: Губської О. А., Літвіної Н. М. ),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.06 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому просив:

1.1. визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні йому одноразової грошової допомоги, що оформлено протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121;

1.2. зобов'язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності (у зв'язку з пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини) в розмірі, що встановлений підпунктом "б" ч. 2 ст. 16-2 Закону України та забезпечити її виплату;

1.3. встановити відповідачу строк (після набрання рішенням законної сили) для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення суду.

2. Позовна заява мотивована тим, що обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що він є інвалідом 2 групи починаючи з 20.09.2017 року з причин поранення, що пов'язане з захистом Батьківщини. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

З метою реалізації права на одноразову грошову допомогу позивач подав для необхідні документи, однак відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року за №121, з підстави встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про відмову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 20 вересня 2017 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від
24.11.2017 № 121.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та забезпечити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у встановленому пунктом "б" частини 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розмірі, як військовослужбовцю, якому з 20.09.2017 встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" із вирахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги, то ОСОБА_1 має бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога, у встановленому пунктом "б" ~law11~ розмірі із вирахуванням раніше здійснених виплат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 20 вересня 2017 року внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 1 січня 2017 року не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме встановлення первинно групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2015 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі.

Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 20.09.2017 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що під час первинного огляду позивача органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Дата встановлення втрати працездатності відповідно до довідки МСЕК серії ЖИА №004829-16.06.2015. У зв'язку із втратою працездатності Міністерством оборони України позивачу було виплачено 4263,00 грн. В подальшому під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Дата встановлення 2 групи інвалідності відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0643918-10.10.2017.

Оскільки повторне звернення позивача надійшло у строк, що перевищує два роки з моменту первинного медичного огляду, Міністерства оборони України на підставі п. 4 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку № 975 відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги. Крім того, суди не дослідили питання подання позивачем всіх необхідних документів для призначення такої допомоги.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року (суддя-доповідач - Гриців М. І.) відкрито провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року.

10. В подальшому на підставі Розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від
03.07.19р. № 885/0/78-19 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 року суддею-доповідачем по даній справі визначено Стрелець Т. Г.

12. Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

13. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. ОСОБА_1 (якого 15.05.2017 звільнено з військової служби у запас) 16.06.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 09.02.2015 (довідка МСЕК серія ЖИА № 004829 від 16.06.2015), а 20.09.2017 під час огляду органами МСЕК встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0643918 від 10.10.2017).

15. У зв'язку з втратою 5% працездатності Міністерством оборони України позивачу було виплачено 4263,00 грн.

16. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату такому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.

17. Відповідно до Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24 листопада 2017 №121, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.

Зазначено, що допомога у зв'язку з встановленням 5% втрати працездатності виплачена в сумі 4263,00 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України.

18.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України.

19.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі-Закон №2011-XII)

20.1. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі-Закон №2011-XII мають право на її отримання.

20.2. Пункт 4 частини 2 статті 16. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

20.3. Пункт "б" частини 1 статті 16-2 (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі-Закон №2011-XII).

20.4. Частинами 2,4 ст.16-3 наведеного Закону (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК та встановлення відсотку втрати працездатності) передбачено, що у випадках, передбачених Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі-Закон №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

21. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

21.1. Частина 2 пункту 3. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

21.2. Пункт 11. Військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

24. Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII передбачено право військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.

Положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII застосовуються при вирішення питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи (меншого відсотка втрати працездатності) та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи (більшого відсотка втрати працездатності).

В свою чергу, ~law21~ визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, яка прийнята відповідно до п.2 ст.16-2, п.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Частиною 2 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент первинного встановлення позивачу часткової втрати працездатності - 16.06.2015 зазначені вище ~law23~ та Порядок №975 не містили норми, яка б встановлювала строк реалізації права на одноразову грошову допомогу при подальшому встановленні особі інвалідності за наслідками повторного медичного огляду.

26. В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII у Законі №2011-XIІ пункт 4 статті 16-3 доповнити абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Саме ця норма стала підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

З цього приводу Верховний Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 16.06.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, а 20.09.2017 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено II групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0643918 від 10.10.2017).

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

27. Колегія суддів зазначає, що 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було доповнено ч.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" абзацом 2, відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.

Так, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 1 січня 2017 року не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме встановлення первинно групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2015 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі.

Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 20.09.2017 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

28. ~law28~ у редакції до 01.01.2017 року не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності, однак, разом з тим, суд бере до уваги і те, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу первинно.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави зробити висновок, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

29. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 295/3091/17 ( № К/9901/5281/17) та у постанові від 21 червня 2018 року по справі № 760/11440/17 ( № К/9901/41104/18) і колегія суддів не вбачає підстав від неї відступати.

30. Крім того, суд апеляційної інстанції за результатами аналізу практики Європейського Суду з прав людини (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України") та статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод дійшов висновку, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності (меншого відсотка втрати працездатності). В даному випадку основним критерієм для призначення одноразової допомоги має слугувати той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров'я внаслідок перебування на військовій службі.

31. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 20.09.2017 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

32. Зважаючи на викладене, апеляційний суд правомірно скасував рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 20 вересня 2017 року внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 та зобов'язав призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року.

33. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що для правильного вирішення справи необхідно дослідити чи було подано позивачем увесь необхідний пакет документів як вимагає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок №975 колегія суддів зазначає, що у Протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 вказано, що, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі ч.4 ст. 16-3 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку №975.

При цьому, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, неподання позивачем комісії всіх необхідних документів не було підставою для відмови йому у призначенні одноразової грошової допомоги, що, в свою чергу, виключає необхідність надання правової оцінки даній обставині, яка не лягла в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, за правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази та встановлювати обставини, на які посилається касатор, оскільки завданням касаційного розгляду є перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

34. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни - відсутні.

36. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

37. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

А. Ю. Бучик