Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.04.2018 року у справі №815/4619/17
Ухвала КАС ВП від 26.08.2018 року у справі №815/4619/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/4619/17

адміністративне провадження №К/9901/51380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді - Зуєва Л.Є., Шевчук О.А.)

у справі № 815/4619/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український дистрибуційний центр»

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український дистрибуційний центр» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000034/2 від 06.06.2017;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00074 від 06.06.2017.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018, позов задовольнив.

19.03.2018 на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 500,00 грн.

Одеський апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 18.04.2018 стягнув із Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 25 500,00 грн.

Не погодившись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства щодо вирішення питання про стягнення витрат у повному обсязі.

При цьому касаційна скарга Одеської митниці ДФС обґрунтована тим, що дана справа належить до справ незначної складності та не потребує обов'язкової участі адвоката, тому заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 500,00 грн. не є співмірними. Крім того, відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на відсутність доказів здійснення адвокатом деяких послуг, зазначених у звіті про вчинення дій необхідних для надання правової допомоги від 14.03.2018, зокрема надіслання відзиву на апеляційну скаргу стороні, подання відзиву на апеляційну скаргу до суду.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 10.06.2017 з додатком № 1, звіту про вчинення дій необхідних для надання правової допомоги від 14.03.2018 та видаткового касового ордеру від 14.03.2018 на суму 25 500,00 грн. Крім того, разом із заявою щодо вирішення питання про стягнення витрат, пов'язаних із розглядом справи, представником позивача надано свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю.

Так, відповідно до звіту про вчинення дій необхідних для надання правової допомоги від 14.03.2018 адвокатом Селівановим С.А. у межах судової справи № 815/4619/17 надано наступні юридичні послуги: консультування, пошук судової практики, складання відзиву на апеляційну скаргу, надіслання відзиву на апеляційну скаргу стороні, подання відзиву на апеляційну скаргу до суду, представництво клієнта в суді. Загальна вартість вказаних послуг разом з гонораром адвоката склала 25 500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу вартості витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування вартості послуг у заявленій позивачем сумі з урахуванням надання останнім необхідного вичерпного переліку документів, що свідчать про предмет, обсяг та вартість наданих послуг.

Проте колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки судом у додатковій постанові не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги, перелік яких зазначено вище.

Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив, чи підтверджено належними та допустимими доказами усі вказані у звіті про вчинення дій необхідних для надання правової допомоги від 14.03.2018 послуги, надані адвокатом; а також не перевірив, чи є у розумінні вимог частини п'ятої статті 134 КАС України заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним.

За таких обставин додаткова постанова суду апеляційної інстанцій не відповідає вимогам статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, у зв'язку з чим додаткова постанова підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 242, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

Додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова