Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №818/369/17

адміністративне провадження №К/9901/34405/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (суддя - Прилипчук О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (головуючий суддя - П'янова Я.В., судді - Зеленський В.В., Чалий І.С.) у справі

за позовом Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Сумській області

до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області (далі - Управління Держпраці у Сумській області) про визнання протиправною та скасування постанови №35/15 від 13.02.2017р. про накладення штрафу в розмірі 3200,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позов, Конотопська ОДПІ посилалась на необґрунтованість висновків Управління Держпраці про порушення позивачем вимог ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України щодо утримання розміру отриманої допомоги по безробіттю з середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 та щодо не виплати всіх сум при її звільненні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року відмовлено в задоволені адміністративного позову.

4. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що згідно п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавцю не надано право відраховувати з працівника суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Інших норм чинного законодавства позивачем на підтвердження обґрунтованості відрахування 5940,53 грн., з загального розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що належала ОСОБА_2 позивачем не наведено, а тому суд прийшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови. Також зазначив, що законодавець встановив чітке правило, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про наявність права у податкового органу не виплачувати премію в день звільнення, що належала ОСОБА_2 від установи, а можливість виплачувати у зв'язку з майбутнім нарахуванням.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу Конотопської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що посилання позивача на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», яким встановлено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, не приймаються до уваги, оскільки саме суд встановлює розмір та порядок оплати праці за час вимушеного прогулу, а не роботодавець. Всі порушення, зафіксовані в Акті перевірки від 23.01.2017 року, кваліфікуються як «порушення інших вимог трудового законодавства» за абзацом 8 ч.2 ст. 265 КЗпП України. Санкція зазначеного абзацу передбачає накладення штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати незалежно від кількості порушень, за які настає така відповідальність. Кількість порушень на розмір штрафу не впливає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Конотопська ОДПІ (далі - скаржник) у липні 2017 року звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що при виплаті працівнику суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу було лише враховано як переплату суму виплаченої допомоги по безробіттю. Посилається на те, що при вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 в постанові Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016р. у справі №818/551/16 було враховано отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 4551,67 грн., а в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016р. не визначено певної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Премія працівникам Конотопської ОДПІ нараховується в наступному місяці за попередній. Премія за серпень 2016 року була нарахована працівникам Конотопської ОДПІ відповідно до Наказу №24-ф від 29.09.2016р. Подання на преміювання ОСОБА_2 не подавалось. Вважає, що оскільки в Положенні про преміювання працівників Конотопської ОДПІ не зазначено окремого порядку нарахування та виплати премії звільненим працівникам, виплата премії ОСОБА_2 за серпень 2016 року була поведена безпідставно. Крім того, зазначає, що на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016р. у справі №818/551/16 ОСОБА_2 було поновлено на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб, але дана штатна посада була відсутня, а управління оподаткування юридичних осіб - ліквідовано, у зв'язку з чим для ОСОБА_2 не було затверджено посадової інструкції та вона не мала функціональних обов'язків.

11. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. З 18 січня 2017 року по 23 січня 2017 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про працю Конотопською ОДПІ, за результатами якої складено акт №15 від 23.01.2017р.

13. Актом перевірки встановлено: - порушення частини першої статті 116 КЗпП України - при припиненні трудового договору з ОСОБА_2 виплату всіх сум, що належали їй від установи, не проведено в день звільнення; - порушення частини першої статті 117 КЗпП України - при порушенні термінів виплати всіх сум, що належать звільненій працівниці від Конотопської ОДПІ на 15 днів, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачується; - порушення частини першої статті 47 КЗпП України - встановлення дати видачі трудових книжок звільненим працівникам неможливе, так як в порушення вимог абзацу третього пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 установою не дотримується встановлена форма ведення книги руху трудових книжок. Остаточний розрахунок за всіма сумами, що належали звільненій працівниці від Конотопської ОДПІ, проведено з порушенням строків, зазначених у статті 116 КЗпП України; - порушення статті 127 КЗпП України в частині проведення відрахувань з заробітної плати працівників виключно з підстав передбачених законодавством України.

14. На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено припис №8 від 23.01.2017 року, яким зобов'язано позивача усунути вказані в акті порушення.

15. 13 лютого 2017 року постановою Управління Держпраці у Сумській області № 35/15 за вищевказані порушення до Конотопської ОДПІ застосовано штраф у розмірі 3200,00 грн.

16. Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/551/16 від 30.06.2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. Скасовано наказ Конотопської ОДПІ № 16-0 від 04.04.2016 року «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської ОДПІ. Стягнуто з Конотопської ОДПІ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940,53 грн.

17. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду №818/551/16 від 12.09.2016 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Конотопської ОДПІ середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн., в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано Конотопську ОДПІ нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по час поновлення на роботі (30.06.2016 року).

18. Відповідно до довідки Конотопського МРЦЗ ОСОБА_2 за період з 11.05.2016 р. по 16.06.2016 р. було отримано 4551,67 грн. допомоги по безробіттю.

19. В свою чергу, зазначену суму Конотопською ОДПІ вирахувано з загального розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що належала ОСОБА_2

20. 15 вересня 2016 року Конотопською ОДПІ прийнято наказ №38-О про звільнення ОСОБА_2 з посади головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатної чисельності.

21. 29 вересня 2016 року Конотопською ОДПІ прийнято наказ №24-ор «Про преміювання за серпень 2016 року». Відповідно до змісту зазначеного наказу, працівникам Конотопської ОДПІ, в тому числі і ОСОБА_2, нараховано премію за серпень 2016 року в розмірі 50 % від посадового окладу за фактично відпрацьований час.

22. 30 вересня 2016 року Конотопським управлінням державної казначейської служби України перераховані кошти сумі 993,17 грн. на рахунок ОСОБА_2

23. ОСОБА_2 не було здійснено виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також на дату проведення перевірки.

24. Положенням про преміювання працівників Конотопської ОДПІ не передбачено умов виплати (нарахування премії) працівнику який звільнений.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

25. Частина 1 статті 47 Кодексу законів про працю України: власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

26. Частина 1 статті 116 Кодексу законів про працю України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

27. Частина 1 статті 117 Кодексу законів про працю України: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

28. Частина 1 статті 127 Кодексу законів про працю України: відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

29. Частина 2 статті 265 Кодексу законів про працю України: Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

30. Частина 5 статті 52 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну служу»: премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

34. Зі змісту наведених положень ч.1 ст.47 та ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України випливає, що законодавцем встановлено імперативний припис щодо того, що в день звільнення працівника йому мають бути виплачені всі суми, які належать йому від підприємства (установи, організації).

35. Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та Законом України «Про державну служу» не передбачено винятків з наведеного правила.

36. Посилання скаржника на встановлений локальним нормативним актом (Положення про преміювання працівників Конотопської ОДПІ) порядок виплати премії є безпідставним з огляду на те, що спірні правовідносини щодо здійснення розрахунку з працівником при звільненні врегульовано наведеними положеннями Кодексу законів про працю України.

37. Щодо посилання скаржника на помилковість виплати премії ОСОБА_2 Суд зазначає, що це не було підставою адміністративного позову. Крім того, в межах цієї справи не розглядаються спір між працівником та роботодавцем про розмір сум, належних працівникові при звільненні.

38. На підставі наведеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивача про наявність права у податкового органу не виплачувати премію в день звільнення, оскільки звільнення відбулось 15.09.2016 року, а премія була нарахована за серпень 2016 року.

39. Оскільки спірним рішенням відповідачем застосовано штраф у розмірі мінімальної заробітної плати незалежно від кількості порушень вимог трудового законодавства, а, як було встановлено, застосування штрафу за порушення ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України (несвоєчасна виплата премії за серпень 2016р.) є правильним, висновки щодо порушення вимог ст.127 Кодексу законів про працю України (відрахування із заробітної плати) не впливають на правомірність спірного рішення.

40. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

41. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

43. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

44. Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

45. В задоволенні касаційної скарги Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Сумській області - відмовити.

46. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року - залишити без змін.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа