Помилкова ПН не зареєстрована в ЄРПН, що робити бухгалтеру?

Податкова неодноразово надавала у своїх роз’ясненнях консультації з приводу помилково зареєстрованих податкових накладних.

Проте жодного разу не надала роз’яснення з приводу помилково направленої накладної, реєстрація якої була зупинена.

На сьогоднішній день почастішали випадки нарахування податковою сум ПДВ на підставі помилково направлених та зупинених ПН.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, встановленими абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу.

Згідно з п. 1 розділу III Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу передбачено, що у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. Така заява зі скаргою є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки контрагента для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до розділу IV Порядку № 21 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточню­ючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 розділу II Податкового кодексу.

У зв’язку з тим, що податкова накладна була надіслана помилково та її реєстрація була зупинена, платник податку не зобов’язаний відображати таку податкову накладну у податковій декларації з ПДВ.

Знову ж таки на помилкову накладну, що не була зареєстрована, не потрібно складати розрахунок коригування.

Згідно ст.187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Однак ні зарахування коштів від покупця, ні відвантаження товару не відбулось.

Від себе хочу доповнити, що у разі відправлення помилкової ПН, необхідно оформити на підприємстві акт такої помилки та направити листа-повідомлення до ДФС.

І якщо податкова проведе камеральну перевірку та направить на адресу платника акт і відповідно потім ППР - звертатись до суду.

Проте це час, а час гроші....

Питання до сьогодні не врегульоване.

Адвокат ЮКК "Де-Юре" Алёна Берназ.

Автор консультації: Берназ Алёна