Питання придатності (непридатності) до військової служби - є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа №620/7989/22 від 22.03.2023 р.)

Фабула судового акту: Позивач оскаржив до суду рішення військово-лікарської комісії в особі військової частини, яким його визнано придатним до військової служби та просив зобов`язати відповідача повторно провести медичний огляд та прийняти рішення про обмежену придатність його до військової служби з урахуванням висновків суду.

Після відмови у задоволенні його вимог, він подав апеляційну скаргу, де зазначив, що висновок ВЛК суперечить інформації про стан його здоров`я; у довідці відсутні дані щодо огляду його хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом та лікарями інших спеціальностей. Вказував, що ВЛК не враховано рішення комісії від 22.09.2018, яким його визнано обмежено придатним до військової служби, через встановлення діагнозу радикуліт. Водночас, і апеляційний суд не підтримав доводи позивача. Суд зазначив:

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402). Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Отже у цій справі: Колегія суддів зазначила, що позивачем не вказано, а судом апеляційної інстанції не встановлено допущення ВЛК порушень процедури ухвалення спірної довідки.

Суд вказав про можливість звернутися до ЦВЛК, адже пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Аналізуйте судовий акт: Право на одноразову грошову допомогу членам сімей військовослужбовців, не підтвердити через встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу, бо такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (ВС КЦС, справа №290/289/22-ц від 22.03.2023 р.);

Обов`язковою ознакою дезертирства (ст.408 КК України), що відрізняє його від самовільного залишення служби (ст.407 КК України) є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди. (ВС ККС, справа №297/2178/21 від 01.12.2022 р.);

Встановлення факту загибелі військовослужбовця внаслідок збройної агресії російської федерації - нарешті можливе у судовому порядку (ОП ВС КЦС, справа №490/6057/19-ц від 05.12.2022 р. ВІДСТУП від ПП);

Верховний Суд роз’яснив: чи можна оскаржити в суді повістку від військкомату (Постанова ВС від 8 вересня 2022 року у справі № 300/1263/22).

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7989/22 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії в особі військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Гарнізонної військово-лікарської комісії в особі військової частини НОМЕР_1 , третя особа- військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2022 № 1522, яким ОСОБА_1 1982 року народження визнано придатним до військової служби; зобов`язання відповідача повторно провести медичний огляд відносно ОСОБА_1 1982 року народження та прийняти рішення про обмежену придатність ОСОБА_1 до військової служби з урахуванням висновків суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов. Апелянт зазначив, що рішення є таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що висновок ВЛК суперечить інформації про стан його здоров`я; у довідці відсутні дані щодо огляду його хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом та лікарями інших спеціальностей. Апелянт вважає, що відповідачем протиправно не враховано рішення ВЛК ВЧА3306 від 22.09.2018, яким його визнано обмежено придатним до військової служби. Позивач вважає, що розглядаючи по суті спір суд повинен був перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 22.09.2018 року військово - лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 на підставі статей 23-Б, 4-В, графи ІІІ розладу ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби через наявність захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

10.08.2022 позивача мобілізовано до лав Збройний Сил України. Відповідно до копії посвідчення офіцера НОМЕР_4 від 09.09.2022 ОСОБА_1 є офіцером з військовим званням - капітан та призначений командиром стрілецького взводу стрілецького б-ну в/ч НОМЕР_5 .

18.10.2022 позивач був госпіталізований до неврологічного відділення в/ч НОМЕР_6 , де при лікуванні був поставлений діагноз: хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з незначним порушенням функції, фаза ремісії (G54.4). Міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, кила міжхребцевого диску L3-L4, протрузії міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1 без порушення функції. Хронічних вірусний гепатит «В» з незначним порушенням функції печінки (копія виписного епікризу від 27.10.2022.

27.10.2022 госпітальною ВЛК в/ч НОМЕР_1 було проведено медичний огляд позивача.

Результати огляду оформлені довідкою від 27.10.2022 №1522, у якій зазначено, що позивач придатний до військової служби на підставі статей 23-Б, 4-В, графи ІІІ розладу хвороб, графи ТДВ.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідача позивача звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із правомірності рішення Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2022 № 1522.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402)

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу ІІ Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно п.2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом абзацу першого пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення № 402, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу /пункт 6.14 глави 6 розділу ІІ Положення № 402.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про невідповідність висновків відповідача, вказаних у довідці гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2022 № 1522, відповідно до якої ОСОБА_1 1982 року народження визнано придатним до військової служби, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не вказано, а судом апеляційної інстанції не встановлено допущення відповідачем порушень процедури ухвалення спірної довідки від 27.10.2022 № 1522.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Згідно п. 2.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

В даному випадку у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач скористався правом оскарження довідки від 27.10.2022 № 1522 до ВЛК регіону або Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України.

Доводи позивача про те, що відповідачем протиправно не враховано рішення ВЛК ВЧАНОМЕР_3 від 22.09.2018, яким його визнано обмежено придатним до військової служби, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 сплинув шестимісячний термін після ухвалення рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 22.09.2018.

Крім того колегія суддів зазначає, що фактично відомості наведені у рішенні ВЛК від 22.09.2018 підтверджують наявність захворювань у позивача станом на 2018 рік. Повторний огляд ВЛК було проведено більш ніж через чотири роки.

Відповідач правильно звернув увагу на те, що стан людини не є сталим та постійно змінюється.

У виписному епікризі із медичної карти зазначено, що позивач хворіє з 2013 року. У 2018 році пройшов ВЛК та згідно ст23-б признаний «Обмежено придатним до військової служби». 10.08.2022 мобілізований до лав ЗСУ. 18.10.2022 госпіталізований до неврологічного відділення ВЧ НОМЕР_1 .

У оскаржуваній довідці ВЛК також зазначено, що захворювання позивача пов`язані з проходженням військової служби (підстава: Свідоцтво про хворобу №1643 від 22.09.2018).

Вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що відповідачем не було враховано рішення ВЛК ВЧАНОМЕР_3 від 22.09.2018, яким його визнано обмежено придатним до військової служби.

Фактично відповідачем враховано попереднє рішення ВЛК, проте з урахуванням стану здоров`я позивача станом на час проведення нового огляду, прийнято нове рішення про придатність останнього до військової служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення судового рішення у даній справі судом не встановлено, а позивачем не доведено протиправності рішення Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2022 № 1522, яким ОСОБА_1 1982 року народження визнано придатним до військової служби.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242 308 311 315 316 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких