Перевірки Держпраці

Ні в чому не досягла такого успіху держава Україна, як в перешкоджанні вільному підприємництву. Перевірки та відверте кошмарення замість підтримки людей, що не лише ризикнули заробляти самі, а й дають таку можливість іншим. Наприкінці 2016 року законодавці зробили ще один крок «назустріч» підприємцям ввівши просто драконівські санкції за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудового договору з працівниками та повноти нарахування заробітної плати.

Хтось може сказати, що жодних проблем для сумлінних роботодавців в цьому немає, адже роби все за правилами і ніяка перевірка тобі не загрожує проблемами. Та дозволю собі не погодитись. Родзинка нововведення полягає в тому, що фінансові санкції власне за порушення є значно меншими ніж за недопущення до перевірки. Тому у чиновника контрольного органу може виникнути величезна спокуса повернути справу так, щоб і перевірку не проводити, і штраф великий стягнути.

Тому потрібно дуже чітко знати хто має повноваження на проведення такої перевірки та порядок її проведення.

Проведення перевірок з питань оформлення трудового договору з працівниками та повноти нарахування заробітної плати є компетенцією Державної служби України з питань праці (Держпраці).

Діяльність вказаного органу влади врегульовано Положенням про Державну службу України з питань праці та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Пункт 6 вказаного Положення містить підпункт 5, який виглядає досить загрозливо. Йдеться в ньому про те, що Держпраці має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

На перший погляд здається, що чиновники вказаного відомства можуть на власний розсуд хоч щодня чи щоночі здійснювати перевірки. І спробуй не допустити, то 320 тисяч гривень штрафу і прощавай твій бізнес. Скажу більше, чиновникам хочеться, щоб підприємець саме так і думав. Більш зговірливий буде.

Але ж все зовсім не так просто, як комусь хочеться.

Перевірки можуть бути плановими та позаплановими. Про планову перевірку ви можете заздалегідь дізнатись на офіційному сайті Держпраці та про неї вам мають повідомити за десять днів до її початку. Позапланові перевірки проводяться без попередження, але можуть бути призначені виключно на підставах, що чітко визначені в статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тепер власне про порядок проведення перевірок.

Статтею 7 вже згаданого вище Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено видання контролюючим органом наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі такого наказу оформляється посвідчення (направлення) на перевірку, що підписується керівником органу контролю (його заступником) та посвідчується печаткою. Також в посвідченні (направленні) зазначаються: найменування органу державного нагляду(контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику юридичної особи, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ними особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль). Суб’єкт господарювання, відповідно, має право не допускати таку особу до проведення перевірки.

Також недопущення до проведення перевірки буде законним якщо (стаття 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п’ятою статті 5 цього Закону (десять робочих днів, для малого підприємництва – п’ять робочих днів), або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону (десять робочих днів, для малого підприємництва – два робочих дні); орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Під час проведення перевірки Держпраці має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

За результатами перевірки складається акт.

Тепер про один досить важливий момент. Розповсюдженою є ситуація, коли найману працю використовують фізичні особи, що не є підприємцями. І варто з’ясувати чи може займатись Держпраці перевіркою таких взаємовідносин.

Вже неодноразово згаданий вище Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Поняття суб’єкта господарювання наведене в статті 55 Господарського кодексу України і ними є:

1)господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідальність у вигляді фінансових санкцій у відповідності до статті 265 Кодексу законів про працю України несуть юридичні особи та фізичні-особи підприємці.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Викладене дає підстави для висновку про відсутність правових підстав для будь-яких перевірок посадовцями Держпраці дотримання законодавства в трудових взаємовідносинах фізичних осіб між собою.

І не забудьте при перевірці одразу ж звернутись до кваліфікованого адвоката. Не чекаючи її завершення. Це допоможе заощадити як значну суму ваших грошей, так і нервів.

Автор консультації: Нікішов Геннадій Іванович