Перевірки ДАБІ - поза законом?

Перевірки – це завжди стрес для працюючої компанії. Особливо позапланові. Особливо у період розпалу реалізації бізнес-проекту.

У зв'язку з цим законодавець передбачив мінімальні гарантії захисту бізнесу від свавільного втручання з боку контролюючих органів, обмежив підстави та регламентував загальні вимоги до порядку проведення позапланових перевірок.
Для прикладу, на сьогодні забороняється проведення позапланових перевірок бізнесу за будь-яким зверненням невизначеної особи – за цією підставою перевірка може проводитись виключно за умови погодження із центральним органом. Самої лише роздрукованої заяви нібито «невдоволеного громадянина» недостатньо.

Визначено право компанії не допускати посадовців до проведення перевірки у разі ненадання ними перед початком направлення та службового посвідчення. Керівник бізнесу має право щонайменше знати про проведення перевірки до її початку, приймати зважене рішення про допуск до перевірки та брати участь у ній.
Обмежено строк проведення перевірки – 10 робочих днів (2 робочих дні для малих підприємств) без можливості продовження.
Такі процедурні положення закріплені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон), який має бути «настільною книгою» кожного представника влади, що виходить для проведення перевірки бізнесу.

Проте, контролери з інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю так не вважають. На їх переконання, законодавець зробив виключення для Інспекції, зобов'язавши її інспекторів дотримуватися лише певних окремих положень закону, а загалом процедура проведення заходів архітектурно-будівельного контролю визначена Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такий висновок посадовці роблять з посиланням на ч.ч. 4-5 ст. 2 Закону.
На нашу думку, таке вільне тлумачення змісту норм Закону нівелює гарантовані державою механізми захисту прав бізнесу. За загальним правилом дотримання вимог закону є обов'язковим для всіх, хто потрапляє до сфери його дії.
В даному випадку Закон дійсно містить виключення (спеціально передбачені обмеження) щодо поширення його дії на деякі контролюючі органи.

Так, у ч. 2 вказаної статті чітко закріплено перелік правовідносин, на які не поширюється дія Закону (ДАБІ не вказана). У ч. 6 закріплено обмеження застосування закону державним органом, який реалізує політику у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини із використанням прислівника «виключно» (… зобов’язаний забезпечити дотримання виключно вимог ч. 1, 4, 6-7 ст. 4 …Закону).
Що стосується органів ДАБК, то ч. 5 ст. 2 Закону окремо акцентовано на обов’язку дотримання ними вимог переліку статей, проте не вказано, що цей перелік є виключним, а інші положення Закону не поширюють свою дію на процедуру здійснення заходів контролю органами Інспекції.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що заходи контролю повинні здійснюватися органами ДАБК у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
Таким чином, твердження архітектурно-будівельних контролерів про непоширення на дії Інспекції усіх вимог Закону є безпідставним, а посилання на Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМУ, яка не є законом, не може встановлювати для Інспекції додаткові привілеї та повноваження, які суперечать нормативно-правовому акту вищої юридичної сили – Закону.

Користуйтеся консультацією: ДАБІ: Деякі питання примусового виконання постанови про накладення штрафу

З метою правильного тлумачення норм Закону вважаємо за необхідне зазначити наступне.
В редакції ст. 2 Закону, яка була чинною до 01.01.2017 р., органи ДАБК були в переліку ч. 2 ст. 2 Закону, де містилась пряма вказівка про непоширення норм Закону на порядок проведення перевірок вказаними органами.
У пояснювальній записці до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду», після прийняття якого ДАБІ була виключена з ч. 2 ст. 2 Закону, автори законопроекту обгрунтовували доцільність його прийняття, у тому числі фактом виключення з під дії закону окремих видів державного нагляду та контролю (податкового, архітектурно-будівельного тощо), що призводить до необґрунтовано розширеного обсягу наглядових (контрольних) повноважень державних органів у сфері господарської діяльності; необґрунтовано широкого та нечіткого переліку підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю). Метою прийняття Закону було визначено, крім іншого, поширення дії рамкового закону на діяльність більш широкого кола суб’єктів державного нагляду (контролю) шляхом внесення відповідних змін до ст. 2 Закону, що передбачатимуть поширення дії закону на відносини, що виникають при здійсненні заходів державного контролю органами державної фіскальної служби, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (роздруківку пояснювальної записки додаємо до відповіді на відзив).

Вважаємо, що зміст пояснювальної записки досить чітко відображає логіку законодавця у тому розумінні, яке наведене нами вище – Закон з 01.01.2017 р. є обов’язковим для органів ДАБК в цілому, виключення як такі не передбачені.
У будь-якому випадку, Закон закріплює презумпцію правомірності дій суб’єкта господарювання: якщо законодавче регулювання прав компанії та/або повноважень контролера є неоднозначним, такі норми мають трактуватися в інтересах бізнесу.

Здійснюючи представництво та захист бізнесу від свавільного втручання з боку контролюючих органів, необхідно вимагати від держави припинення дій, які порушують права приватного сектору. Ухилення органів державної влади від виконання законів України є неприпустимим

Автор консультації: Любич Вікторія