Оскарження дій кадастрового реєстратора: практичне застосування

На сторінках лютневого випуску AgroUA ми розглянули загальний порядок оскарження дій державного кадастрового реєстратора. Цей механізм запроваджений шляхом внесення змін до Порядку № 1051 (Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051). З внесенням цих змін особа, яка вважає, що її права порушено може повноцінно оскаржити відповідні рішення, дії чи бездіяльність органів Держгеокадастру або дії кадастрового реєстратора. Нагадаємо, що за ст.9 Закону про ДЗК (Закон України від 07.07.2011 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр») кадастровий реєстратор здійснює, зокрема, внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей.

Загальні підстави та порядок оскарження

В залежності від того, які дії або бездіяльність оскаржуються, скарги подаються:

– до Держгеокадастру:

• на рішення кадастрового реєстратора про держреєстрацію земельної ділянки або про відмову в здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо ділянки наявний судовий спір);
• на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Держгеокадастру.

– до територіальних органів Держгеокадастру:

• на рішення про внесення відомостей (змін до них) до ДЗК про його об’єкти;
• щодо виправлення технічної помилки у відомостях ДЗК, яка була допущена органом, що його веде;
• на рішення, дії або бездіяльність кадастрового реєстратора (крім рішення про держреєстрацію земельної ділянки або про відмову в здійсненні такої дії).

Особа має право обрати для себе зручний спосіб подання скарги.

• подати скаргу у паперовій формі під час особистого звернення до органу Держгеокадастру;
• надіслати поштове відправлення на адресу відповідного органу Держгеокадастру з описом вкладення та повідомленням про вручення;
• використати Єдиний державний веб-портал електронних послуг (особистого кабінету) чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру.

Днем надходження скарги вважається день її отримання Держгеокадастром у один із вище перелічених способів.

Розглянемо більш детально впроваджений механізм звернення з такими скаргами, так як належне їх оформлення та обґрунтування власних вимог стане передумовою якнайшвидшого вирішення викладеної проблеми.

Першим кроком, який повинен вчинити заявник перед подачею скарги це - переконатися у відсутності судового спору щодо земельної ділянки, використовуючи при цьому Єдиний державний реєстр судових рішень. Держгеокадастр та його територіальні органи відмовлятимуть у задоволенні скарг, якщо наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору. Тому, про відсутність таких відомостей щодо судового провадження варто зазначити у скарзі.

Оскарження рішення про держреєстрацію ділянки або відмову в ній

Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до ДЗК відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, який є обов’язковою ідентифікуючою ознакою земельної ділянки.

Законодавець у ч.6 ст.24 Закону про ДЗК встановив вичерпний перелік підстав за яких кадастровий реєстратор відмовляє у здійснені державної реєстрації земельної ділянки, серед них:

• розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
• подання заявником документів не в повному обсязі;
• невідповідність документації із землеустрою (яка є підставою для формування земельної ділянки) вимогам законодавства;
• знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

У разі отримання відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки заявнику, в першу чергу, слід переконатися у тому, що йому відмовлено з підстав встановлених законодавством, тобто з підстав перелічених вище. У протилежному випадку, посилання кадастрового реєстратора на недоліки у поданих документах будуть необґрунтовані.

Однією з найпоширеніших причин відмови у реєстрації земельної ділянки є накладання меж земельних ділянок. Така «багатошаровість» земельних ділянок може мати досить неприємні наслідки, адже перешкоджає особі у оформленні права на земельну ділянку.

Якщо така накладка спричинена внаслідок технічної помилки під час перенесення до ДЗК відомостей про земельну ділянку, мається на увазі неспівпадіння у системі координат, то в такому разі слід коригувати землевпорядну документацію.

Найпоширенішим формулюванням у рішенні про відмову у здійсненні державної реєстрації є невідповідність землевпорядної документації вимогам законодавства. Цілком логічно буде стверджувати, що обов’язок щодо перевірки недоліків поданих документів буде лягати на розробника цієї документації. В такому разі, якщо виявиться, що посилання кадастрового реєстратора на певні недоліки у документації є необґрунтованими, то можна впевнено оскаржувати рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

З моменту, коли заявнику стало відомо про прийняте рішення або з моменту отримання такого рішення він може оскаржити його протягом 30 календарних днів до Держгеокадастру. Слід бути уважними до встановлених строків подання скарги, так як пропущення цього строку може стати підставою залишення скарги без розгляду. У разі коли останній день строку для подання скарг припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Скарга на таке рішення повинна містити наступні елементи:

1) найменування органу, до якого подається скарга;

2) повне найменування/ПІБ скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/ПІБ представника скаржника, якщо скарга подається представником;

3) реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;

4) зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;

5) у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги – у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис – у разі подання скарги в електронній формі.

Зверніть увагу! Потрібно, аби у скарзі були наявні усі обов’язкові її елементи, так як скарга оформлена без дотримання вимог щодо її оформлення залишається без розгляду та повертається заявнику.

Результат розгляду скарги (задоволення – повне або часткове, відмова чи залишення без розгляду) залежатиме від того, наскільки заявник правильно обґрунтує свої вимоги та наведе цьому відповідні підтвердження.

Виправлення технічної помилки у відомостях ДЗК

Свій прояв така помилка може мати у витязі з ДЗК, довідці з ДЗК, викопіюванні з картографічних матеріалів ДЗК – у формі описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки. Нормою п.138 Порядку № 1051 встановлено, що помилками у ДЗК є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення ДЗК;

2) технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до ДЗК);

3) помилка, допущена у відомостях ДЗК внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти ДЗК, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01.01.2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях ДЗК, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях ДЗК внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях ДЗК під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 01.01.2013 р. та перенесені до ДЗК.

Помилки у відомостях ДЗК виправляються за письмовим повідомлення особи, яка їх виявила.

Зверніть увагу, що виправлення помилок, допущених у відомостях ДЗК внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

У повідомленні, що подається слід викласти викласти суть виявлених помилок та додати документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Якщо факт невідповідності відомостей ДЗК інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, кадастровий реєстратор складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки, безоплатно виправляє допущену помилку та письмово повідомляє не пізніше наступного дня про вчинені дії заявника.

У разі отримання відмови у виправленні вказаних у повідомленні помилок із зазначенням причини відмови, які НЕ перелічені у п. 138 Постанови № 1051, таке рішення оскаржується до територіального органу Держгеокадастру.

Оскарження рішення, дії або бездіяльності органів Держгеокадастру

Як відомо, Держгеокадастр як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері ДЗК, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

До основних повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів належать передача у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Під час здійснення своїх повноважень у розпорядженні землями сільгосппризначення органи Держгеокадастру доволі часто відмовляють громадянам у наданні дозволу на відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Таким чином, якщо заявнику відмовлено з причин, не передбачених у ст.118 ЗКУ (Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III), він управі оскаржити таке рішення до Держгеокадастру.

Якщо звернення щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки не розглядається належним чином, тобто не дотримується встановлений законодавством строк розгляду клопотання, чи вимагаються не передбачені ч. 6 ст.118 ЗКУ документи, то в такому разі бездіяльність кадастрового реєстратора оскаржується до територіального органу Держгеокадастру.

Оскарження рішення про внесення відомостей до ДЗК

Внесення до ДЗК відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється шляхом внесення до відповідної Поземельної книги:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про таку земельну ділянку.

Тобто, мова іде вже про зареєстровані в ДЗК земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами.

Зацікавлена особа зіштовхується з таким поняттям як внесення відомостей до ДЗК у наступних випадках:

• внесення до ДЗК відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту (на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб)
• внесення до ДЗК відомостей про обмеження у використанні земель (на підставі заяви власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження)
• внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки).

Підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є:

1) розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;

2) звернення із заявою неналежної особи;

3) невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 п.111 Порядку № 1051;

4) наявність заявлених відомостей у Поземельній книзі.

За результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

• скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки;
• внесення відомостей (змін до них) про об’єкт ДЗК та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;
• надання відомостей ДЗК;
• тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до ДЗК;
• анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до ДЗК;
• притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру;

3) залишення скарги без розгляду.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Для виконання рішень повторно подавати документи для проведення державної реєстрації земельної ділянки, виправлення технічної помилки у відомостях ДЗК чи надання відомостей з кадастру, як і повторно сплачувати адмінзбір не потрібно.

У рішенні Держгеокадастру чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги, про що заявник може прохати у скарзі. Не зайвим тут буде вимагати блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до ДЗК, доступ буде обмежений протягом часу, необхідного для прийняття Держгеокадастром остаточного рішення (пп.3 п.229 Порядку № 1051).

Насамкінець, скаржнику варто пам’ятати, що предметом спору повинні бути виключно дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями. Якщо порушене право власності особи на нерухоме майно, то тут можна констатувати приватноправовий, а не публічно-правовий характер дій кадастрового реєстратора. Захистити порушені права в такому випадку особа зможе тільки шляхом звернення до суду. В такому разі буде іти мова про з’ясування судом того, кому саме належить право користування спірним нерухомим майном та правомірності набуття такого права.

Опубліковано: журнал АгроЮА № 3 від 30.03.2020, ст. 3-4.

Автор статті: Марія ДУБЕНКОВА, юрист, інженер-землевпорядник