Нотаріус сфальсифікував та посвідчив договір купівлі-продажу квартири, де продавцем виступила померла особа, покупцем реальна, а спадкоємці про це навіть не здогадувались (Рішення Індустріального район. суд м. Дніпропетров від 14 квітня 2016 р.)

Фабула судового акту: Ситуація нагадує буремні 90-ті, коли з неоформленими правильно квартирами шахраї та бандити за допомогою нотаріусів, БТІ та суддів просто забирали квартири у громадян та викидали цих громадян на вулицю. На жаль таке продовжує траплятись і у наш час.

Відразу зауважимо, що у відношенні нотаріуса та «покупця» квартири порушено кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України – шахрайство і ці особи зараз ухиляються від зустрічей з правоохоронцями.

В даному випадку нас цікавить цивільний аспект – визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Суд досить швидко це зробив на підставі ст. 203 ЦК України, адже цивільна правоздатність та дієздатність особи припиняється із її смертю. Оскільки договір визнаний недійсним, то у спадкоємців тепер з’явилась нова можливість правильно оформити квартиру на себе в загальному порядку. Слід додати, що ані нотаріус, ані покупець в судове засідання неоднакратно не з'явились.

Аналізуйте судовий акт: Помилка при укладанні договору дарування, яка має істотне значення є підставою для визнання укладеного договору недійсним (ВСУ у справі № 6-372цс16 від 27 квітня 2016р.)

Коментар Шахторина Артема Сергійовича - адвоката, який вів цю справу:

К нам на консультацию по наследственному праву записался молодой человек. Начал свою историю с того, что после смерти его дедушки (2007г.) и бабушки (2013г.) осталось наследственное имущество в виде 3-х комнатной квартиры, расположенной на пр-те им. газеты «Правда» в г. Днепропетровске (сегодня пр. Слобожанский г. Днепр). Так как наследников первой очереди не было, он вместе со своей родной сестрой в сроки, предусмотренные действующим законодательством обратились к частному нотариусу с заявлением о принятии наследства.

По истечению 6-ти месячного срока, с заявлением о выдаче свидетельства о праве на наследство по закону, не обращались в связи с тяжелым материальным положением. А спустя год в наследственную квартиру постучали незнакомые люди, и сообщили, что они собственники данной квартиры и то, что у наших клиентов есть неделя на выселение так как решением суда им устранили препятствия (такого решения в реестре судебных решений нет).

Из государственного реестра прав собственности было видно, что на основании договора купли-продажи от 2014г., якобы бабушка и дедушка (на тот момент уже покойные) продали указанную квартиру некому Иванову И.И.

Сразу по данному факту было открыто уголовное производство по факту мошенничества в особо крупных размерах (ч.4 ст.190 УК Украины), наложен арест на квартиру, для предотвращения дальнейших операций с квартирой и подан иск в суд о признании указанного договора недействительным.

В ходе досудебного следствия, после проведения выемки у нотариусов, стало известно, что по поддельным паспортам и на основании свидетельства о праве собственности неизвестные лица зарегистрировали право собственности сразу за собой (с открытием раздела), а затем продали квартиру Иванову И.И.

14.04.2016г. решением Индустриального районного суда г. Днепропетровска исковые требования нашего клиента были удовлетворены. Договор купле-продажи наследственной квартиры был признан недействительным. Государственная регистрация права собственности за Ивановым И.И. отменена. Решение вступило в законную силу.

Аналізуйте судовий акт: Розміщення особою постів в соціальній мережі кваліфіковано судомяк злочин проти основ національної безпеки України (Вирок - Зарічний районний суд м. Суми у справі № 591/442/16-к від 2 лютого 2016р.)

Справа № 202/7932/15-ц

Провадження № 2/0202/329/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Величко А.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію. В обґрунтування позову зазначив, що квартира №26 в будинку №104 по пр. ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську належала на праві спільної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є дідусем та бабусею позивача. 28 жовтня 2007 року ОСОБА_8 помер. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 була ОСОБА_9, яка до нотаріальної контори не зверталась, однак прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 29 вересня 2013 року ОСОБА_9 померла. Зазначив, що 19 листопада 2013 року він та ОСОБА_4, як спадкоємці після смерті ОСОБА_9, звернулись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини. Однак, у звязку із скрутним матеріальним становищем ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_4 не отримали свідоцтво про право на спадщину за законом та відповідно не зареєстрували право власності за собою. У вересні 2015 року за адресою спірної квартири звернулись невідомі особи із судовим рішенням, яким нібито усунено перешкоди у користуванні власністю та повідомлено, що квартиру, яка є спадковим майном продано у 2015 році нібито бабусею та дідусем. 23 вересня з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо обєкта нерухомого майна вбачається, що кв.26 у буд.104 по пр. ім. газети «Правда» у м.Дніпропетровську відчужена та належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 серпня 2015 року. 01 жовтня 2015 року, за заявою позивача, відомості про злочин були внесені до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.190 КК України. Вважає вищезазначений договір купівлі-продажу недійсним, оскільки він був вчинений за підробленими документами від імені померлих власників. Також зазначив, що у звязку з визнанням договору купівлі-продажу недійсним підлягає скасуванняю і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23672273 від 14 серпня 2015 року, про реєстрацію за ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 права власності на квартиру №26 у житловому будинку №104, що знаходиться у м.Дніпропетровську по пр. ім. газети «Правда» (номер запису про право власності 10804000, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 703199912101).

У судовому засіданні позивач зі своїм представником позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву позивача та його представника, відповідно до ст.ст. 224 - 225 ЦПК Україниухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

ОСОБА_4в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена була належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені були належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Суд, заслухавши позивача та його представника, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на праві спільної власності належала квартира №26 в будинку №104 по пр. ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 19 лютого 1997 року, виданого Дніпропетровським домобудівним комбінатом №1 згідно розпорядження № П-299від 19 лютого 1997 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-КИ №185421, виданого Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 06 листопада 2007 року ОСОБА_8 помер 28 жовтня 2007 року, про що в Книзі реєстрації смертей 06 листопада 2007 року зроблено відповідний актовий запис за №1606.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-КИ №534647, виданого Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 04 жовтня 2013 року ОСОБА_9 померла 29 вересня 2013 року, про що в 04 жовтня 2013 року складено відповідний актовий запис за №1022.

У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, що підтверджується копією спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_9

14 серпня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда»АДРЕСА_1 між ОСОБА_8, ОСОБА_9. (продавці) та ОСОБА_10 (покупець), зареєстрованого у реєстрі за №1549.

Очевидним є те, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 не були та не могли бути стороною у договорі купівлі-продажу від 14 серпня 2015 року, оскільки померли ще 28 жовтня 2007 року та 29 вересня 2013 року відповідно.

За фактом укладання спірного договору за заявою позивача органами внутрішніх справ до ЄРДР були внесені відомості про злочин та відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.190 КК України.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст.ст. 215-235 ЦК України).

Позивач, обґрунтовуючи своє право на оспорення вищезазначеного укладеного договору зазначив, що він є одним із спадкоємців ОСОБА_9 та посилався на те, що оспорюваний ним договір, укладений 14 серпня 2015 року, укладено з порушенням норм ЦК України, оскільки спірний об'єкт відчужили особи, які на момент укладання договору були мертвими, тобто зміст правочину суперечить нормам ЦК України, що відповідно до ст.203та ст.215 ЦК Україниє підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. ст.215 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У відповідності до вимог ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Згідно з ч.2ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 30 ЦК України передбачає що, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У відповідності до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність, тобто здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки, фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст. 203 ЦК України).

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_8, ОСОБА_9 після своє смерті не можуть бути учасниками будь-якого правочину, тому не можна вважати, що договір купівлі - продажу спірної квартири від 14 серпня 2015 року, був укладений саме ОСОБА_8, ОСОБА_9 як належними продавцями, а відтак суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

За таких обставин, суд, вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в повному обсязі.

В силуст. 88 ЦПК Українисудові витрати суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.25 26 30 202 203 215 216 ЦК України, та керуючись ст.ст.3 4 10 11 60 61 147 209 212-215 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири №26 у житловому будинку №104, що знаходиться у м.Дніпропетровську по пр. ім. газети «Правда» (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 703199912101), укладений між ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №1549, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_11 - недійсним.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23672273 від 14 серпня 2015 року, про реєстрацію за ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 права власності на квартиру №26 у житловому будинку №104, що знаходиться у м.Дніпропетровську по пр. ім. газети «Правда» (номер запису про право власності 10804000, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 703199912101).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 974 (девятсот сімдесят чотири) грн.40 коп.

Повний текст рішення буде виготовлений до 18 квітня 2015 року.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача з поданням такоїзаяви у десятиденний термін з дня отриманнякопії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.