Несподіваний ефект від санкцій: у росіян з'явилися зайві гроші, але ненадовго, – FT

Великі державні витрати Росії та дефіцит робочої сили призвели до різкого зростання реальної заробітної плати та споживання, але економіка ризикує перегрітися, пише Financial Times.

Зазначається, що відсоткові ставки злетіли до небес, оскільки Росія очікувала економічного колапсу, спричиненого західними санкціями. Але за останні два роки ситуація повністю змінилася. У росіян з'явилися зайві гроші, і вони охоче з ними розлучаються. Війна затягнулася, зростання зарплат в оборонній промисловості змусило цивільний бізнес наслідувати їхній приклад, щоб залучити працівників на тлі гострої нестачі робочої сили. В результаті Росія несподівано опинилася в епіцентрі буму споживчих витрат: "Реальна заробітна плата стрімко зростає. У вас є люди, які майже не заробляли грошей до повномасштабного вторгнення... які раптом мають величезні суми грошей", – вважає експерт з економіки Росії в Німецькому інституті міжнародних відносин Яніс Клюге.

За даними Росстату, реальна заробітна плата зросла майже на 14%, а споживання товарів і послуг – приблизно на 25%. Цього року очікується подальше зростання реальної заробітної плати до 3,5%, а також очікуваний стрибок реального наявного доходу на 3%. Рівень безробіття, який становив 7-8% у 2022 році, зараз становить рекордно низькі 2,6%.

За словами журналістів, таке вибухове підвищення зарплати відчувається по всьому соціально-економічному спектру, кардинально змінюючи життя цілої низки робітничих професій. Водночас західні санкції та контроль над російським капіталом призупинили надходження коштів від заможних громадян: "Усі, хто належить до вищого середнього класу, просто насолоджуються справді хорошим життям", – заявляє московський інвестор і підприємець каже Сергій Ішков, підкреслюючи кількість нових ресторанів і процвітаючий російський ринок електронної комерції.

Один російський олігарх сказав FT, що "майже всі, кого я знаю, хто виїхав з Росії після лютого 2022 року і повернувся або подорожує туди, кажуть, що Москва – найкраще місто у світі". У багатьох росіян є відчуття, що їхнє фінансове становище покращується.

Економісти зазначають, що бум значною мірою підживлювався державними витратами, інвестуванням безпосередньо в оборонну промисловість і підтримкою інших секторів, таких як сільське господарство, інфраструктура і ринок нерухомості. Водночас Центральний банк намагається протидіяти таким ініціативам і зростанню базової інфляції до 8,7%, утримуючи процентну ставку на рівні 16% з грудня 2023 року. Але деякі економісти прогнозують уповільнення темпів зростання вже цієї осені: "Якщо просто подивитися на цифри, то макроекономічна політика Росії є абсолютно незбалансованою. Це свідчить про те, що цей великий бум витрат вплинув на інші сектори економіки. Поки що вони не змогли знизити інфляцію, і це викликає занепокоєння уряду та центрального банку", – підкреслює директор Інституту країн, що розвиваються, Банку Фінляндії Ікка Корхонен.

Наразі новознайдений добробут російських споживачів змінює внутрішню економіку і саме суспільство. Найбільші зміни в доходах відбулися у військовослужбовців, робітників та службовців. Кур'єр тепер може заробляти стільки ж, скільки отримують члени Російської академії наук: "Люди отримують такі високі зарплати. Що ж роблять росіяни? Вони споживають як божевільні, і це споживання створює внутрішній попит", – каже науковий співробітник Євразійського центру Карнегі в Росії Олександра Прокопенко.

Люди з раніше низькими доходами збільшують попит на товари тривалого користування, такі як краще житло або автомобілі, а також на послуги, включаючи ремонт житла, туризм і ресторани. Розподіл доходів також змінюється, за словами деяких власників бізнесу.

Відтік капіталу з Росії також сповільнився. Після вторгнення центральний банк називав відтік капіталу ризиком для фінансової стабільності, але нещодавно прибрав його зі списку проблем: "У верхньому сегменті все зрозуміло: у людей багато грошей, їм нікуди їх витрачати, тому вони витрачають їх на враження Якщо раніше вони виводили гроші, відкривали якісь рахунки, купували квартири в Чорногорії, то зараз всі ці гроші знаходяться в країні", – каже петербурзький ресторатор Антон.

У статті зазначається, що наслідки цього стають все більш очевидними в різних секторах. Бум споживчих витрат – це радикально інший результат, ніж очікували економісти на початку війни: "Два роки тому ми очікували зовсім іншого сценарію розвитку подій, по суті, того, що в Росії буде економічний спад, спричинений обвалом експорту і безробіттям", – каже Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

Одним із найбільших чинників нещодавнього споживчого буму стала низка субсидованих іпотечних програм. Однак значний розрив між офіційною ставкою та іпотечною ставкою створив "надмірний арбітраж на ринку новобудов". Хоча ця програма була згорнута 1 липня після неодноразових закликів центрального банку, її наслідки були довготривалими.

Різке збільшення державних витрат занепокоїло деяких фіскальних консерваторів, які разом із центральним банком успішно стримували програми, що субсидуються державою. Зараз такі механізми фінансування стають все більш поширеними: "Сільське господарство. Оборона. Нафтова і газова промисловість – вони фінансуються за допомогою тих самих механізмів. До війни ми намагалися обмежити цей механізм", – пишуть автори.

Щоб покрити дефіцит бюджету Росія була змушена задіяти активи Фонду національного добробуту. В результаті його ліквідні активи впали з 8,7 трлн рублів у січні 2022 року, або 6,6% ВВП, до 4,6 трлн рублів наприкінці червня.

За словами експертів, трирічний бюджетний план передбачав скорочення державних витрат у 2025 році, що свідчить про те, що влада очікувала закінчення війни до того часу. Однак нещодавній поштовх до підвищення податків свідчить, що уряд може бути більш песимістично налаштований і йому потрібно буде "утримувати рівень витрат на досить високому рівні".

Керівництво центрального банку відкрито виступає проти збільшення державних витрат, але без особливого успіху. Замість цього вони продовжують застосовувати традиційні заходи монетарної політики, такі як підвищення ставок, намагаючись запобігти перегріву економіки та зростанню інфляції.

Інші економісти відзначають, що навіть рекордно висока процентна ставка центрального банку не змогла охолодити споживче зростання. А це свідчить, наскільки сильно на економіку тепер впливають державні витрати. Колишній високопосадовець погоджується, що традиційні механізми монетарної політики центрального банку вже не працюють так, як колись: Центральний банк побудував фінансову фортецю. Економіка стала набагато стійкішою, але вона не реагує на інструменти центрального банку", – каже він.

"Я не думаю, що реальні доходи можуть продовжувати зростати... так, як вони зростають зараз. Темпи зростання виробництва почнуть знижуватися вже цього року. Просто не вистачає нових людей", – додає Корхонен з Банку Фінляндії.

Дефіцит робочої сили є повсюдним. З часом Росія може опинитися в "іранському сценарії, коли гроші застрягли в країні, що призведе до непомірних цін на нерухомість, завищених цін на фондовому ринку і низької якості життя", – каже російський олігарх.

Раніше УНІАН писав, що Володимир Путін створив житлову "бульбашку", російські чиновники б'ють на сполох. Ціни на нерухомість в найбільших містах Росії за останні три роки зросли на 172%.

Російські олігархи отримали мільярди доларів дивідендів на тлі послаблення економічної невизначеності через війну. Щонайменше десяток бізнесменів отримали понад 11,3 мільярда доларів за 2023 рік і в першому кварталі цього року, згідно з даними про дивіденди. Багато з них мають тісні зв'язки з президентом Володимиром Путіним, а деякі навіть потрапили під санкції.