Не США: які країни заплатять найвищу ціну за війну Трампа проти Ірану, – FT

Війна президента США Дональда Трампа проти Ірану завдасть більшого удару по європейській та азійській економіках, ніж по американській.

Газета The Financial Times нагадує, що США є чистими експортерами природного газу з 2017 року та нафти з 2020 року. Тож їхній власний енергетичний сектор виграє від зростання цін на енергоносії, навіть якщо середнє американське домогосподарство сильно постраждає від зростання цін на бензин. Водночач європейські та азійські економіки, що залежать від імпорту енергії, стикаються з набагато різкішим зростанням інфляції.

Ціна нафти марки Brent підскочила майже на 30% минулого тижня після початку бойоіих дій на Близькому Сході, тоді як європейські ціни на газ злетіли на дві третини. Зростання було зумовлене побоюваннями щодо тривалого переривання поставок через Ормузьку протоку, ключову артерію для транспортування енергоносіїв, а також втратами виробництва в інших країнах Близького Сходу.

Вищі ціни, якщо вони збережуться, призведуть до зростання інфляції, обмежать купівельну спроможність домогосподарств та зашкодять зростанню ВВП в економіках усього світу. Центральні банки можуть бути змушені утримувати процентні ставки на високому рівні, тоді як уряди зіткнуться з додатковим фіскальним навантаженням.

Зміни цін на енергоносії слугуватимуть потужним механізмом перерозподілу доходів між країнами. Експортери нафти заощадять більшу частину непередбачених витрат.

Зростання цін на газ випередило зростання вартості сирої нафти. Це дорого обійдеться таким європейським економікам, як Італія, Німеччина та Велика Британія, які сильно залежать від імпорту газу.

Стрибок цін на енергоносії залишить найбільший слід в Італії, де інфляція в четвертому кварталі цього року може зрости більш ніж на 1 процентний пункт порівняно з попередніми прогнозами.

Єврозона в цілому та Велика Британія побачать зростання прогнозованої інфляції більш ніж на пів пункту. Натомість, інфляція в США в четвертому кварталі зросте лише на 0,2 процентних пункти, тоді як Канада постраждає найменше.

Китай, Індія та Південна Корея - великі імпортери нафти та газу, що постачаються з Перської затоки, що також робить їх вразливими. Китай, наприклад, імпортує 70-75% свого споживання сирої нафти. Значна частина його імпорту з Близького Сходу проходить через Ормузьку протоку.

Однак Китай може покластися на більші запаси нафти та тиснути на нафтопереробні заводи, щоб вони призупинили експорт, захищаючи споживачів. Він також має потенціал звернутися до російського імпорту.

Великі експортери енергії, такі як Норвегія та Канада, побачать позитивні наслідки, оскільки вони скористаються вищими цінами, уникаючи загроз виробництву та доходам, з якими стикаються постачальники з Близького Сходу, такі як Катар.

Попри захищеність США, як енергетичного експортера, стрибок цін на бензин не оминув і цю країну. 6 березня вони досягли 3,32 долара за галон (3,785 літри), порівняно з 2,98 долара тижнем раніше, що стало найвищим рівнем з 2024 року.

Goldman Sachs попередив, що якщо криза затягнеться протягом березня, ціни на нафту ймовірно перевищать свої максимуми 2008 та 2022 років, коли Brent торгувалася по 147 доларів за барель, а бензин подолав позначку 5 доларів за галон відповідно.

Зростання цін створює ризик для Трампа та загрожує погіршити кризу доступності, яка стала його найбільшою проблемою для виборців напередодні вирішальних проміжних виборів у листопаді. Багато досліджень показують, що зростання цін на бензин сильно б’є по бідних американцях, оскільки вони, як правило, працюють на роботах, що потребують більшої кількості поїздок автомобілем, і витрачають більшу частину свого доходу на пальне.

9 березня ціни на нафту досягли рекордних значень з середини 2022 року. Маркою Brent торгували по 106,66 долара за барель, WTI – по 102,03. До цього на початку торгів обидві марки досягли 119 доларів за барель.

Очільниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва попереджає, що у разі зростання цін на енергоносії лише на 10%, яке збережеться до кінця року, інфляція по всьому світу зросте на 40 базисних пунктів.