Над вашою дитиною знущаються у школі: як покарати кривдників?

Дитячі спогади зі шкільного дитинства – одні з найяскравіших у нашому житті. Хвилюючі миті першого дзвоника, нові друзі, нові знання, дорослішання, перше кохання… Все це прекрасне і світле назавжди закарбовується у нашій пам’яті й зринає теплим спомином завжди, коли гортаємо шкільний альбом. Але всі ми так само пам’ятаємо, що школа – це ще й перші уроки соціальної взаємодії. Діти та підлітки в навчальних закладах вчаться спілкуватися, будувати взаємини між собою, а оскільки всі діти дуже різні, то тут не уникнути суперечок та конфліктів.

Але що робити, коли конфлікт не вирішується, а переростає у проблему – у цькування дитини, знущання над нею – фізичне чи психічне? Чи можна покарати кривдника дитини? Як це зробити? Такими питаннями задаються багато батьків, що стикнулися з подібною проблемою.

На жаль, на сьогодні в нашій державі склалася не найкраща ситуація щодо цькування дітей та підлітків у навчальних закладах. Про це свідчить офіційна статистика – як повідомила в одному з інтерв’ю генеральний директор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти Лариса Самсонова, у 2017 році в українських школах було близько 109 тисяч звернень до психологів з приводу цькування. За даними громадської організації STUDENA в 2018-му році в українських школах 63,9% учителів стикалися із цькуванням дітей у своєму класі, 51,3% випадків цькування відбуваються в середній школі[1].

Міністерство юстиції свого часу оприлюднило таку статистику: за даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців)[2].

Тобто явище булінгу стало справжньою проблемою українських шкіл. І вона досягла таких масштабів, що просто вимагала законодавчого врегулювання.

Відповіддю на цей виклик став прийнятий Верховною Радою України так званий «Закон про булінг», підписаний Президентом України 18 грудня 2018 року (повна назва - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Користуйтеся консультацією: Булінг. Відповідальність.

Що ж дає прийнятий закон? А цікавий він тим, що вперше у нашій державі на законодавчому рівні визначено поняття булінгу. Прописано права та обов’язки учасників навчального процесу (учнів та вчителів). Запроваджено адміністративну відповідальність дітей та їх батьків за булінг.

Тепер детальніше.

По-перше, закон дає визначення терміну «булінг».

Так, булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

По-друге, згаданим вище законом внесено ряд змін до Закону України «Про освіту».

Зокрема, статтю 53 викладено у такій редакції: здобувачі освіти, серед іншого мають право на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Здобувачі освіти зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Статтею 54 Закону України «Про освіту» визначено права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу.

Так, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, серед іншого, мають право на: захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:

• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, зокрема, забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

По-третє, відповідних змін зазнав і Кодекс України про адміністративні правопорушення: його доповнено статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».

Згідно з цією статтею КУпАП вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Передбачена також адміністративна відповідальність у сфері булінгу й для керівників закладів освіти.

Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Як бачимо, «Законом про булінг» закладені нормативні підвалини для ефективної боротьби з булінгом, які також роблять цілком реальним покарання кривдників дитини. А маючи на озброєні законодавчу основу, можна напрацювати певний алгоритм дій батьків дитини, яка стала жертвою булінгу.

Отже, як тільки ви дізналися про цькування дитини, - негайно зверніться з повідомленням про це до керівника навчального закладу. Звернутися можна усно, але для того, аби себе «перестраховувати», краще це робити у письмовій формі, з тим, щоб у вас залишилася копія звернення з відміткою навчального закладу. Це не дасть освітянам у подальшому заперечити сам факт звернення батьків до керівника навчального закладу.

Отримавши таке повідомлення, керівник навчального закладу зобов’язаний повідомити про такий факт територіальний підрозділ Національної поліції. Хочу акцентувати на цьому увагу: повідомляти підрозділи Національної поліції про випадки булінгу – це не право, а обов’язок керівника навчального закладу. І за неповідомлення про такі випадки передбачено його адміністративну відповідальність.

Аналізуйте судовий акт: Суд: покарав за булінг матір школярки, що вчинила висвітлення непристойних фото іншої неповнолітньої школярки у мережі «інстаграм» (Бориспільський міськрайонний суд, № 359/933/19, 05.02.19)

Як діяти, якщо керівник навчального закладу з якихось причин не реагує на ваше повідомлення про булінг? В такому випадку ви можете самостійно подати заяву про булінг до органів Національної поліції. Також можете подати скаргу на керівника навчального закладу до районного управління освіти.

Тож на початковому етапі все, що від вас вимагається, ви зробили – повідомили керівника навчального закладу про випадок булінгу, який у свою чергу повідомив про булінг орган Національної поліції. Або ви самостійно звернулися до поліції з заявою про вчинення булінгу.

Далі за справу беруться професіонали.

У Національній поліції України за роботу з дітьми відповідальні підрозділи ювенальної превенції. Ювенальна превенція - назва досить незвична для нас. Проте зрозуміліше буде, якщо трішки заглибитися в історію правоохоронних органів і прослідкувати трансформацію підрозділів міліції/поліції, які займалися правопорушеннями, що вчинялися дітьми.

Старшому поколінню українців відомо, що за часів Радянського Союзу на території України діяли такі собі «дитячі кімнати міліції», куди потрапляли на облік неповнолітні бешкетники. В незалежній Україні проблемними (з точки зору додержання закону в поведінці) дітьми стали опікуватися підрозділи кримінальної міліції у справах неповнолітніх (так звані КМСН). І врешті-решт, з часу проведення поліцейської реформи в Україні розпочали свою діяльність підрозділи ювенальної превенції.

На відміну від завдань попередніх правоохоронних структур, ювенальна превенція своїм основним обов’язком має не боротьбу з дитячою злочинністю, а в першу чергу – здійснення поліцейської опіки над дітьми, які цього потребують, та профілактику дитячих правопорушень (більш детально про завдання підрозділів ювенальної превенції можна дізнатися з Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.12.2017 № 1044).

Отож, повертаємося до алгоритму дій, спрямованих на покарання кривдників дитини за булінг.

Підрозділи ювенальної превенції, отримавши повідомлення про факт булінгу, зобов’язані розпочати перевірку такого повідомлення. Фактично така перевірка проводиться у рамках справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Виходячи з диспозиції статті 173-4 КУпАП, при встановленні вини особи, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності, предметом доказування має бути наступне:

- Чи в дійсності мав місце булінг (цькування).

- У якій формі проявлявся булінг.

- Хто є потерпілим від булінгу.

- Яка саме шкода завдана потерпілому від булінгу.

- Хто причетний до булінгу.

- Що стало причиною булінгу.

Тобто, поліція має зібрати докази булінгу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Хочу наголосити, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі, про вчинення булінгу.

Тому звертаю увагу батьків! Не потрібно проявляти власну ініціативу і намагатися самостійно займатися збиранням доказів, оскільки в подальшому це може обернутися негативно для вас самих. Краще покладіться у цьому питанні на професійність поліцейських.

Після того, як будуть зібрані всі необхідні матеріали, при наявності достатніх доказів вчинення булінгу, на особу, яка його вчинила, складається протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-4 КУпАП.

Слід звернути увагу на ту обставину, що адміністративна відповідальність за вчинення булінгу настає з 16-річного віку. Тож у випадку вчинення булінгу малолітніми особами (віком до 14 років) або неповнолітніми особами (віком від 14 до 16 років), протокол про адміністративне правопорушення складається на батьків такої особи.

Складенням протоколу про адміністративне правопорушення справа не закінчується. Він разом із зібраними матеріалами передається до місцевого суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд під час розгляду справи оцінює всі обставини та зібрані докази й на їх підставі вирішує питання чи мав місце булінг, хто винен у цьому та приймає рішення про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

«Закон про булінг» діє всього кілька місяців і булінг як правове явище – нове в правовій системі. Проте нові правила вже активно застосовуються на практиці й українські суди успішно розглядають справи про булінг. Як приклад можна навести останні рішення судів у даній категорії справ: у справі № 652/145/19 Високопільським районним судом Херсонської області особу визнано винною у вчиненні булінгу та накладено штраф у розмірі 1700 грн.; у справі № 679/287/19 Нетішинським міським судом Хмельницької області на винну у булінгу особу накладено штраф 850 грн.; у справі № 759/4272/19 Святошинським районним судом м. Києва на винну особу накладено штраф 850 грн.; у справі № 369/2182/19 Києво-Святошинським судом Київської області на винну особу накладено покарання у вигляді 20 годин громадських робіт.

Згадайте новину: В Україні суди винесли вже 7 постанов щодо булінгу

Як бачимо, зміни до законодавства в сфері покарання за булінг працюють на практиці й захист вашої дитини від булінгу в законний спосіб – цілком реальний. Тож якщо ви дізналися про цькування вашої дитини в школі, спробуйте заспокоїтися і не намагайтеся самостійно вирішити проблему. Краще дійте згідно із законом і кривдник неодмінно буде покараний. Цим ви продемонструєте своїй дитині, що закон і справедливість – не порожні слова.

Насамкінець хочу зауважити, що дитина, яка стала жертвою булінгу, тривалий час залишається надзвичайно вразливою емоційно. Тому підтримуйте постійний контакт зі своєю дитиною. Обов’язково підтримуйте контакт зі шкільним психологом – він може надати вам професійну пораду. У випадку щонайменших підозр щодо вчинення повторно дій, направлених на цькування вашої дитини, негайно зверніться до керівництва навчального закладу або до поліції. Звертайте увагу на всі дрібниці, що відбуваються в дитячому житті. Для вас, дорослих досвідчених людей, якісь події можуть видаватися дитячими забавками, але для вашої дитини - це її реальне життя, з надважливими і серйозними для неї речами і питаннями.

Батьки можуть і мусять дбати про захист своєї дитини, в тому числі забезпечувати правовий захист дитини від булінгу. В разі, якщо в результаті булінгу дитині чи вам завдано майнової або моральної шкоди, – ви вправі також порушувати питання про відшкодування такої шкоди винною особою.

Якщо ж ваша дитина справді постраждала від знущання однолітків, але ви розгублені, почуваєтеся невпевнено і побоюєтеся, що вчините неправильно і тим самим зашкодите своїй дитині, ви завжди можете розраховувати на професійну правничу допомогу та звернутися до адвоката. Адвокат вивчить вашу проблему, пояснить зрозуміло і доступно що і як вам робити, зможе супроводжувати вас під час контактів із освітянами та правоохоронцями, а також допоможе захистити ваші з дитиною інтереси й отримати компенсацію завданої кривдником шкоди.

[1] https://hromadske.ua/posts/u-shkolakh-ukrainy-za-rik-109-tysiach-raziv-zvertalysia-do-psykholohiv-cherez-tskuvannia-minosvity

[2] https://minjust.gov.ua/news/ministry/v-mejah-proektu-minyustu-ya-mayu-pravo-rozpochato-informatsiynu-kampaniyu-stopbuling-dlya-ditey-ta-ih-batkiv

Автор консультації: адвокат Купрієнко Володимир Миколайович

Згадайте новину: На Хмельниччині суд прийняв перше в області рішення щодо притягнення до відповідальності за вчинення булінгу