На Волині знайшли унікальне намисто, якому близько 800 років (фото)

У місті Володимир Волинської області археологи знайшли скляне намисто княжої доби. Про це повідомив у фейсбуці археолог, керівник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Віктор Баюк.

"Влітку 2025 року в об’єкті рубежу ХІІ-ХІІІ ст. в межах Окольного міста княжого Володимира на Волині трапився непересічний експонат – скляне намисто давньоруської модниці", - написав науковець.

За його словами, прикраса складається із 288 округлих намистинок жовто-бурштинового та 1 ніжно-голубого кольору діаметрами 0,4-0,6 сантиметра з округлими наскрізними отворами для нанизування. Він уточнив, що знайдено нитку довжиною 120 сантиметрів, на яку нанизано 289 намистинок. Загальна вага намиста - 103 грами (орієнтовно 0,35 грама на одиницю).

"Після опрацювання та введення до наукового обігу прикраса буде передана разом з іншими знахідками до Володимирського історичного музею для експонування. При хорошому підході копії знахідки в натуральному розмірі можуть стати князівським "мерчем" княжого Володимира", - зазначив науковець.

Він також оприлюднив фото з моментом фіксації знахідки та комплектом намиста вже під час наукового опрацювання.

Баюк додав, що археологічні дослідження проводили Волинська археологічна експедиція ДП "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"" Інституту археології Національної академії наук України спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" та ВГО "Спілка археологів України".

Як писав раніше УНІАН, нещодавно археологи знайшли в Хорватії 1800-річну римську сторожову вежу, зведену римлянами для захисту лімесу - кордону Римської імперії по Дунаю. Зазначалося, що виявлені на місці розкопок римські артефакти, включно з військовим спорядженням, брошками та керамічними судинами, вказують на те, що сторожова башта була збудована наприкінці II століття н. е. та використовувалася в III столітті н.е. Керівник розкопок Марко Діздар з Інституту археології в Загребі розповів, що це перша систематично досліджена сторожова вежа на лімесі в Хорватії. За його словами, досі про них нічого не було відомо, хоча припускалося, що вони існують.

Крім того, повідомлялося, що археологи знайшли "портал" з високим електричним опором біля Великих пірамід Гізи. Японсько-єгипетська експедиція зафіксувала таємничу підповерхневу аномалію, яка може вказувати на приховані камери або проходи під Західним кладовищем — місцем поховань давньоєгипетської знаті. На думку вчених, аномалія може свідчити про наявність ущільненого піску або гравію, порожнин чи камер або потенційного "порталу" до стародавніх споруд. Якщо виявлена структура справді веде до прихованої камери, це може змінити уявлення про похоронні практики, архітектурне планування та техніки будівництва епохи фараонів, наголосили науковці.