Муркотіння котів унікальніше, ніж їхнє нявкання, - вчені

Нове дослідження, проведене вченими з Берлінського музею природознавства та Неапольського університету імені Федеріко II, показує, що муркотіння домашньої кішки є набагато надійнішим сигналом індивідуальної ідентичності, ніж її нявкання, повідомляє SciTechDaily.

Видання зазначає, що нявкання суттєво змінюється залежно від контексту, тоді як муркотіння залишається незмінним і унікальним для кожної кішки.

Дослідники застосовували методи автоматичного розпізнавання мови та використовували записи з Архіву звуків тварин Берлінського музею природознавства. Вони вивчили голосові прояви як домашніх, так і диких котів і показали, що одомашнення значно збільшило варіативність нявкання.

"Люди найбільше звертають увагу на нявкання, оскільки кішки в основному використовують ці звуки, звертаючись до нас. Але після ретельного вивчення акустичної структури виявилося, що рівне, ритмічне муркотіння є кращим орієнтиром для ідентифікації окремих кішок", - пояснив один з авторів дослідження Даніло Руссо.

Команда, до складу якої також входила біоакустик Мір'ям Кнерншильд з Берлінського музею природознавства, проаналізувала нявкання і муркотіння за допомогою інструментів, які в першу чергу розроблені для  автоматичного розпізнавання мови людини.

Вона хотіла з'ясувати, наскільки точно комп'ютер може зіставити кожен звук з відповідною кішкою, спираючись лише на його акустичні особливості. В статті додається, що обидва типи звуків містили індивідуальні особливості, але муркотіння було помітно надійнішим.

"Кожна кішка в нашому дослідженні мала своє характерне муркотіння. Муркотіння часто виникає в розслаблених ситуаціях, наприклад, під час гладження або тісного контакту зі знайомою людиною. Воно також використовується для спілкування між матір'ю та її кошенятами незабаром після народження. Мяукання, з іншого боку, відоме своєю універсальністю", - розповіла співавторка дослідження Анжа Шільд.

В публікації зазначається, що коти використовують нявкання в багатьох різних ситуаціях, особливо під час взаємодії з людьми, зокрема, коли вони просять їжу, прагнуть привернути увагу або навіть "скаржаться".

Ця адаптивність чітко проявилася в даних, де нявкання демонструвало набагато більшу варіативність у межах однієї особини.

Видання поділилося, що дослідники також порівняли нявкання п'яти видів диких котів – африканського дикого кота, європейського дикого кота, джунглевого кота, гепарда та пуми – з нявканням домашніх котів, використовуючи велику колекцію голосових проявів в Архіві звуків тварин Музею природознавства.

Результати дослідження показали, що нявкання домашніх котів виявилося набагато різноманітнішим, ніж у їхніх диких родичів.

"Життя з людьми, які сильно відрізняються за своїми звичками, очікуваннями та реакціями, ймовірно, сприяло тому, що коти навчилися гнучко адаптувати своє нявкання. Наші результати підтверджують гіпотезу, що нявкання еволюціонувало в надзвичайно адаптивний інструмент для взаємодії з людьми в світі, де домінують люди", - зазначила старший автор дослідження Мір'ям Кнерншильд.

Раніше УНІАН повідомляв, що ветеринар Марк Вест пояснив, чому коти займають місце господаря на дивані або ліжку щойно воно звільнилося. Вест зазначив, що це одна з найемоційніших речей, яку робить домашній улюбленець.

Також ми писали, що ветеринари назвали температуру на вулиці, яка викликає у котів дискомфорт й тварину слід обов'язково забирати додому.