Мінрегіон розроблятиме Містобудівний та Житловий кодекси

Серед основних здобутків Мінрегіону за 2017 рік Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко назвав дві ключові реформи: децентралізація та енергоефективність, які вже стали успішною візитівкою України в Європі.

«Всі партнери, які співпрацюють з нами – Європейський Союз, США, Канада та інші, - всі долучилися до наших реформ. І ми вже маємо вагомі результати. Це не тільки зростаюча кількість громад і доходів місцевих бюджетів, а в першу чергу – зміна якості життя в громадах, на прикладі створення опорних шкіл, будівництва нових дитячих садків і ЦНАПів, відновлення дорожньої інфраструктури тощо», - наголосив під час підсумкової прес-конференції «Реформи у режимі «Non-Stop» Геннадій Зубко.

«Енергоефективність – новий тренд українського суспільства. Ми поширюємо у суспільстві «енергоефективний» спосіб мислення і життя. Драйверами реформи енергоефективності є в першу ОСББ, яких вже налічується в Україні понад 28 тисяч. Запит на енергоефективність від ОСББ підтверджується динамікою за державною програмою «теплих» кредитів, зокрема й за участі 158 муніципальних програм співфінансування. Зауважу, що за три роки програми ОСББ було видано майже 274 тисячі "теплих кредитів», - зазначив урядовець.

Опираючись на результати реформ з децентралізації і енергоефективності, Віце-прем’єр-міністр розповів і про плани Міністерства у поточному році. «Закони з децентралізації, які були прийняті у минулому році, дали можливість підсилити добровільне об’єднання громад і зростання податкових надходжень до місцевих бюджетів. Цього року ми увагу приділимо формуванню спроможних громад; їхнє законодавче посилення; розбудову мережі дитсадків, адже маємо ліквідувати чергу у 52 000 місць; розвиток систем ЦНАП, НОП та центрів безпеки. Щодо енергоефективності та ЖКГ – це імплементація прийнятих ключових законів з енергоефективності (розробка понад 45 нормативно-правових актів); мотивація до об’єднання в ОСББ, запуск Фонду енергоефективності та ринку енергоаудиторів і професійних управителів», - розповів урядовець.

Серед головних завдань на 2018 рік – робота над новими Містобудівним і Житловим кодексами, розробка Стратегії поводження з водними ресурсами, яка дуже давно не переглядалася, планування територій та подальша передача повноважень державного архітектурно-будівельного контролю на місця.

«Роботи і завдань дуже багато. Це ми проговорили з нашими європейськими партнерами і лідерами змін, які є провідниками і імплементаторами реформ, які приймаються Парламентом і подаються Урядом», - зазначив Геннадій Зубко.

Джерело: КМУ

Минулого тижня у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства відбулося перше засідання робочої групи з розроблення проекту Містобудівного кодексу України утвореної наказом Мінрегіону від 05.09.2017.

Голова Робочої групи, заступник Міністра Лев Парцхаладзе зазначив особливе значення створення Містобудівного кодексу України в умовах земельної економічної кризи і об’єктивних проблем у будівельній галузі, що мають негативний характер. Він також нагадав, що це не перша спроба об’єднати містобудівне законодавство в єдиний комплексний документ.

«Останній раз проект Містобудівного кодексу планувалось прийняти ще у 2010 році, але замість цього у лютому 2011 року було прийнято рамковий Закон «Про регулювання містобудівної діяльності. Вважаю, зараз саме час повернутись до розроблення Містобудівного кодексу», — резюмував він.

Першим було надано слово члену Президії, голові комітету Будівельної палати України з аналітики будівельної галузі Анатолю Кармінському, який докладно висвітлив передумови, що призвели до необхідності створення Містобудівного кодексу, серед яких - масові протестні акції проти незаконних будов, самочинного будівництва, порушення державних норм і стандартів. Також було звернуто увагу на недоліки законодавчої і нормативної бази, що викликають негативну реакцію проектних і будівельних організацій будівельної спільноти.

Відмічалися і недоліки у роботі будівельного контролю і нагляду, експертизи проектів, низької ефективності містобудівної документації.

І, наприкінець, була запропонована концептуальна модель містобудівної діяльності, на базі якої буде формуватися Містобудівний кодекс у складі таких основних підсистем: планування розвитку територій, планувальна організація територій, архітектурно-будівельне проектування, будівництво, експлуатація об’єктів нерухомості.

Також виступили голова Правління громадської організації "Інститут просторового розвитку" Юрій Манцевич, президент Національної спілки архітекторів України Володимир Гусаков, віце-президент Конфедерації будівельників України Анатолій Беркута з відповідними пропозиціями щодо організації робіт по створенню Містобудівного кодексу.

З відповідними пропозиціями виступили керівники науково-дослідних організацій. Крім того, у засіданні взяли участь активісти - представники громадських організацій.

Після активного обговорення проблемних питань були прийняті рішення визначитись принципово з необхідністю призначення юридичної особи з функціями генерального проектувальника з розробки Містобудівного кодексу, а також запропонувати конкретних спеціалістів, які будуть безпосередньо розробляти Кодекс.