Левчук Ганна судовий експерт

«Судова психологічна експертиза щодо визначення моральних страждань особі та відшкодування моральних збитків в Україні».

Дана стаття визначає правову специфіку організації проведення психологічної експертизи щодо визначення моральних страждань особі та відшкодування моральних збитків у цивільному та кримінальному судочинстві Україні.

Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу»).

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта (ст. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Мін'юсту України №53/5 від 08.10.1998).

Експертиза є засобом формування судових доказів, підсумком діяльності особи, що володіє необхідними знаннями у певній сфері, а з іншого – являє собою один із методів судового пізнання фактів, що мають значення для правильного вирішення справи. Саме тому експертиза виступає як процесуальна дія, що регулюється нормами права.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (Стаття 94 КПК України. Оцінка доказів).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Порядок призначення експертизи, залучення експерта (ст. 243-244 КПК України, ст. 103 ЦПК України).

Проведення експертизи та висновок експерта (ст. 101 КПК України, ст. 102, 108 – ЦПК України).

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому ЗУ «Про судову експертизу» (Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами ЗУ «Про судову експертизу»).

Атестовані відповідно до ЗУ «Про судову експертизу» судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України (https://rase.minjust.gov.ua/). Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (Стаття 9. Державний Реєстр атестованих судових експертів ЗУ «Про судову експертизу»).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди» моральна шкода – це втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Зокрема, моральна шкода може бути заподіяною в результаті: страждань, принижень, моральних переживань, порушень прав, незаконних дій й інших негативних наслідків.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Даний вид експертизи вирішує: ступінь, динаміку особливостей зміни психічної діяльності потерпілого/позивача в контексті обставин, визначає орієнтовний розмір відшкодування моральної шкоди завданої потерпілому/позивачу по справі.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (Стаття 23 ЦК України. Відшкодування моральної шкоди).

На вирішення судово-психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди ставляться питання:

- Чи є у підекспертної особи (прізвище, ім'я та по батькові) зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?

- Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

- Чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? (п. 6.6 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін'юсту України №53/5 від 08.10.1998).

Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку) (п. 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін'юсту України №53/5 від 08.10.1998).

Відповідно п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Мін'юсту України №53/5 від 08.10.1998, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Більшість судових експертів України під час проведення психологічного дослідження для оцінки психічних (на моральному рівні) страждань використовують «Методику психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», зареєстровану МЮ України за №14.1.75.

Відповідно п. 6.2 ст. 72 ЦПК України, п. 3.2. ст. 69 КПК України, експерт має право: заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи.

Для організації проведення судово-психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди необхідно забезпечити надання експерту:

• матеріалів (цивільного/кримінального провадження тощо), оформлені згідно з вимогами процесуального законодавства (оригінали або якісні копії),
• характеристик на особу, якій ймовірно спричинені моральні страждання;
• медичної документації (у разі звернення до медичних установ);
• можливості безпосереднього психологічного дослідження особи, якій ймовірно завдано моральні страждання.

Характеризуючи матеріали на особу.

До біографічних документальних джерел належать наступні матеріали:

а) щоденники – характеризують внутрішні спонукання особистості, містять відомості про минулі й поточні події її життя, відображають безпосередні враження та почуття;

б) листи, записки – відображають факти повсякденного життя автора, його психічного стану на момент складення листа, характер усвідомлення життєвих подій, відомості про мотиви власних вчинків, відображення ставлення до адресата або до інших осіб. Із листів можливо отримати інформацію про особисті зв’язки автора, про коло його спілкування, плани на майбутнє тощо;

в) продукти діяльності – відображають індивідуальні особливості підекспертної особи, рівень розвитку її інтелектуальної сфери, ставлення до оточуючих та певних подій, емоції, почуття тощо;

г) офіційні біографічні документи – свідоцтва про народження, про шлюб, про освіту, копія паспорту, трудова книжка (або її копія), особова справа кадрових військових та працівників ОВС, характеристики за місцями навчання, проживання та роботи;

д) показання свідків події, родичів, друзів, інших осіб – інформація є описом його особистості та діяльності. Такий опис є особистою думкою зазначених осіб, яка залежить від особливостей їх сприймання та розуміння особи підекспертного.

В деяких випадках взагалі неможливо вирішити питання щодо наявності моральних страждань та орієнтовного розміру моральної шкоди. Причинами цього можуть виступати:

- відсутність правової оцінки та всіх значимих обставин ситуації;

- не прибуття підекспертної особи для психологічного дослідження;

- суперечливі матеріали;

- давність подій (це могло бути декілька років назад, які особа не може відтворити в своїй пам’яті);

- недостатність наданих матеріалів.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням (п. 7 ст. 69 КПК, п. 8 ст. 72 ЦПК України).

Використані інформаційні джерела:

1. ЗУ «Про судову експертизу».
2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Мін'юсту України №53/5 від 08.10.1998.
3. Цивільний процесуальний кодекс України.
4. Кримінальний процесуальний кодекс України.
5. Цивільний кодекс України.
6. Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, зареєстрована МЮ України за №14.1.75.

судовий експерт КНДІСЕ Левчук Ганна