Корупційне адміністративне правопорушення: як обмежитись усним зауваженням?

Фабула. Нещодавно до мене звернулася екс-працівниця державної кримінально-виконавчої служби (далі – ДКВС), на яку склали протокол за несвоєчасне подання декларації після звільнення. Антикорупційне законодавство вимагає подати електронну декларацію у день звільнення, але через певні обставини вона подала декларацію через 30 днів після звільнення.

Звучало досить загрозливо: протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Протокол склав оперуповноважений одного з міжрайонних відділів обласного Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Від початку я почав перевіряти «слабкі місця» – повноваження особи, яка склала протокол; строки притягнення до відповідальності; прогалини у складеному протоколі; прогалини в антикорупційному законодавстві та КУпАП. Потім почав аналізувати судову практику, яка виявилась невтішною. У більшості випадків в аналогічних справах суди притягали винних осіб до адміністративної відповідальності, у деяких також закривали справу за закінченням строків давності. У деяких випадках суди також звільняли від відповідальності у зв’язку з малозначністю. Ця підстава привернула увагу, оскільки у випадку моєї клієнтки інших зачіпок не було, тим більше вона далі не планувала працювати на державній службі.

Малозначність. Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Перевага малозначності у тому, що ви уникнете сплати штрафу (за ч.1 ст.172-6 КУпАП – від 850 до 1700 грн) і суд винесе постанову про закриття справи. Мінус у тому, що у цьому випадку суд має визнати особу винною у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення.

У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. Як зазначено у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 у справі К/800/17615/16, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

На які обставини міг зважити суд у цій справі, щоб застосувати малозначність?

Перше, на обставини, що свідчитимуть про відсутність умислу на неподання декларації. У період, який охоплював день звільнення, особа знаходилась на лікарняному у зв’язку з хворобою малолітньої дитини. Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини. Таким чином, правопорушення допущено за умови необхідності виконати батьківський обов'язок по догляду за хворою дитиною. Однак лікарняний не давав відповідь на запитання, чому декларація не подана одразу після видужання.

Друга обставина. Після виявлення факту неподання декларації, НАЗК надсилає лист, у якому визначає 10-денний строк, протягом якого особа зобов’язана подати декларацію. Якщо ви подали декларацію у визначений НАЗК строк, це також свідчитиме про виконання обов’язку, передбаченого ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції». За таких обставин можна довести суду, що затримка періодом у місяць для подання декларації не завдала значної шкоди суспільним чи державним інтересам.

Також доцільно вказати суду на інші обставини, які допоможуть дійти висновку про малозначність вчиненого правопорушення. У нашій справі це був статус одинокої матері; офіційне працевлаштування із мінімальною зарплатою; догляд за малолітньою дитиною; несплата аліментів від колишнього чоловіка.

Таким чином, у справі існували обставини, які дозволяли суду застосувати малозначність та звільнити особу від адміністративної відповідальності. Залишилось вивести суд на кінцеве рішення: звільнити від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, а також закрити провадження у справі відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП.

P.S. В описаному випадку суд звільнив клієнтку від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП. Водночас для себе я зробив висновок, що багато звичайних людей взагалі не розуміють – коли, куди і для чого подавати декларацію. З телеекранів люди знають про штрафи для посадовців, про протистояння НАЗК з іншими держорганами та рівень зарплати голови НАЗК. Однак мало хто знає про свої власні обов’язки, внаслідок чого трапляються подібні неприємні ситуації.

Автор консультації: Дмитро Никифоров, адвокат, Bargen Law Firm