КЕП та УЕП у закупівлях: як не заплутатися у законодавчих змінах?

Останні зміни в нормативно-правових актах щодо використання електронних підписів у публічних закупівлях викликали багато питань як у замовників, так і в учасників.

Плутанина спричинена втратою чинності постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», яка на період воєнного стану передбачала можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП) замість кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Зазначена постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка з 1 лютого 2024 року відновила дію загальних вимог щодо обов’язкового використання КЕП у сферах, визначених законодавством.

Водночас наказ Міністерства економіки України від 11 червня 2020 року № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» залишається чинним, що призводить до юридичної невизначеності щодо можливості використання УЕП або обов’язковості застосування КЕП.

У цій статті розбираємо всі нюанси й надаємо чітке роз’яснення.

Що говорить законодавство?

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 3 ст. 12), усі документи в електронній системі закупівель повинні створюватися та подаватися відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Наказ Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 встановлює, що після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис (КЕП) посадової особи. Водночас цей наказ не визначає вимоги до учасників закупівель, залишаючи питання щодо можливості використання УЕП відкритим.

Водночас, постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 року № 1298 "Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" визначає, що удосконалений електронний підпис (УЕП) може використовуватися для надання електронних публічних послуг, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, відповідно до цієї постанови, використання УЕП можливе за умови, що тендерна документація це дозволяє. Якщо замовник чітко встановив вимогу про КЕП у тендерній документації, відповідно до законодавчих вимог, учасник зобов’язаний використовувати саме КЕП.

Що це означає для учасників закупівель?

• Якщо у тендерній документації не зазначено виключну вимогу КЕП, учасник може використовувати УЕП.
• Якщо замовник встановив обов’язкове використання КЕП, підписання документів УЕП може призвести до відхилення тендерної пропозиції.
• Учасники повинні уважно аналізувати вимоги тендерної документації перед поданням пропозиції, щоб уникнути дискваліфікації.

Що це означає для замовників?

• Замовники мають право вимагати виключно КЕП для підтвердження тендерних документів, якщо це визначено в тендерній документації.
• Якщо тендерна документація передбачає можливість використання УЕП, пропозиції з таким підписом є легітимними.
• Замовникам слід актуалізувати свої тендерні документи, щоб уникнути суперечностей і можливих оскаржень.

Юридична відповідальність та ризики

Невиконання вимог щодо підпису може спричинити:

• Відхилення тендерної пропозиції через невідповідність документації.
• Судові спори щодо законності укладеного договору.
• Адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про електронні підписи.
• Оскарження результатів закупівлі в Антимонопольному комітеті України (АМКУ).

Як уникнути проблем?

• Учасникам: уважно вивчайте вимоги тендерної документації щодо електронного підпису.
• Замовникам: чітко визначайте тип підпису, який має використовуватися в закупівлях.
• Уповноваженим особам: перевіряйте коректність електронного підпису під час оцінки пропозицій.

Висновки

Використання електронних підписів у публічних закупівлях стало складнішим через паралельну дію різних нормативних актів. Попри скасування постанови КМУ

від 17.03.2022 № 300, можливість використання УЕП не зникла — все залежить від конкретних вимог тендерної документації. Замовники повинні чітко визначати свої вимоги, а учасники — ретельно їх дотримуватися, щоб уникнути ризиків та втрати контрактів.

Дотримання законодавчих норм та уважний аналіз тендерної документації допоможуть уникнути зайвих ризиків і забезпечити успішну участь у закупівлях.