Кабель для інтернету “вита пара”: що це таке, особливості конструкції та різновиди

«Вита пара» є найбільш поширеним типом кабелю для локальних мереж, який містить одну або кілька пар проводів у спільній оболонці. Кожна пара складається з двох ізольованих мідних провідників, які скручуються між собою, щоб знизити вплив зовнішніх електромагнітних перешкод. Якість і характеристики таких кабелів можуть варіюватися залежно від їхньої структури та матеріалів, що впливає на здатність до передачі даних. Кабель для інтернету типу «вита пара» відрізняється простотою встановлення та відносно невисокою вартістю. Якщо ви бажаєте дізнатися ще кілька особливостей про такий різновид шнура — читайте далі, розповімо у цій статті.

Головні особливості “витої пари”

Вита пара — це один або кілька скручених між собою пар ізольованих мідних провідників, розташованих паралельно й покритих загальною оболонкою. Кожна пара має свій унікальний крок скручування.

Мідь є популярним матеріалом для виготовлення мережевих Ethernet-кабелів завдяки її доступності та високій електропровідності. Існує кілька типів мідного провідника: чиста мідь без кисню (BC), стандартна мідь (CU), а також мідь із вмістом вторинної сировини або сплавів (CCC), де середина жили може складатися з мідного брухту або сплавів міді з цинком, а зверху провідник покритий електротехнічною міддю.

Менш поширеними є варіанти кабелів з мідним покриттям алюмінію (CCA), які менш стійкі до згинання та швидше окислюються. У дешевих коаксіальних кабелях іноді використовують сталеві провідники з мідним покриттям (CCS).

При прямому з’єднанні кабелів електричний струм рухається в одному напрямку, створюючи навколо дроту невелике кругове магнітне поле. Це може призводити до шуму в дротових телефонних з’єднаннях через прямолінійне розташування жил.

Завдяки скрученому розташуванню жил магнітні поля стають протилежними одне одному, що дозволяє зменшити перехресні перешкоди та електромагнітну індукцію між парами проводів. Це також допомагає зменшити випромінювання та вплив зовнішніх магнітних полів.

Кабель вважається низькострумовим і широко використовується для:

• організації телефонного зв’язку;
• створення локальних комп’ютерних мереж Ethernet;
• інтернет-з’єднань;
• систем сигналізації, оповіщення та відеоспостереження.

Швидкість передачі, максимальна відстань і пропускна здатність “крученої пари” залежать від конструкції кабелю.

Конструкція проводу

Здебільшого кабель складається з таких основних компонентів:

• мідних ізольованих провідників,
• поясної ізоляції,
• екрану,
• зовнішньої оболонки.

Ізоляція провідників може бути виготовлена з ПВХ, поліетилену або поліпропілену.

Типи “витої пари”

Кручені мережеві кабелі для інтернету та інших каналів зв'язку можуть бути різних типів, відрізняючись діаметром і технічними характеристиками. Одножильний провід краще використовувати для підключення розеток, але слід уникати частого перегинання, оскільки він тонкий і крихкий.

Багатожильний LAN-кабель також тонкий, але менш ламкий, тому його частіше застосовують для комутації різних пристроїв. Усі кручені Ethernet-кабелі можна розділити за типом екранування:

1. UTP — кабель без екранування.
2. FTP — провід із фольгованим екрануванням.
3. STP — кожна жила має свій екран.
4. S/FTP — кожна пара та загальний екран захищені фольгою.
5. U/STP — екранування присутнє для кожної пари, але загального екрана немає.
6. SF/UTP — кабель з подвійним екрануванням.

Для домашньої локальної мережі найзручнішим вибором буде UTP-кабель. Для зовнішнього використання проводи фарбують у чорний колір, що забезпечує захист від ультрафіолетового випромінювання.

Особливості маркування “крученої пари”

Зазвичай маркування на оболонці кабелю наноситься через кожен метр або фут. Це маркування може містити наступну інформацію:

• виробник кабелю (бренд);
• місяць та рік виробництва (ММ/РРРР);
• тип екранування;
• кількість пар провідників;
• категорія кабелю;
• тип провідника (одножильний або багатожильний);
• діаметр провідника;
• колір та матеріал оболонки.

Не усі дані обов’язково мають бути нанесені на провід, але за допомогою маркування можна отримати достатньо інформації про конкретний тип кабелю.

Для мережевих кабелів Ethernet типу кручена пара існують різні види, категорії та характеристики, які можна ідентифікувати за маркуванням.

Також по мітках на кабелі можна визначити довжину вже встановленої кабельної траси або залишкову довжину кабелю в бухті. Маркування довжини, як правило, починається з кінця кабелю, тому, побачивши напис виду "XXXm", можна дізнатися, скільки метрів залишилося.