Департамент містобудування та архітектури - орган, який зайвий у погодженні дозволу на розміщення рекламних засобів (ОАС м. Києва, справа № 826/5929/18 від 21 вересня 2018 р.)

Фабула судового акту: Отримано рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/5929/18. Адвокатами Ярославом Новіковим \АО “Бі Ес Бі Партнерс”\ та Євгеном Коноваленко було подано позов в інтересах фізичної особи-підприємця до департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій незаконними щодо відмови останнього в погодженні заявнику дозволів на розміщення рекламних засобів \далі-РЗ\.

Відповідач двічі незаконно відмовив Позивачу у погодженні дозволів на розміщення РЗ

Підставою для відмови стало: не надання позивачем проектної документації на реконструкцію частини будинку з влаштуванням вхідної групи; невідповідність конструктивного рішення рекламного засобу вимогам ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (доопрацювати конструктивне рішення в частині вузлів кріплення та витримати масштаб); не надання чіткого комп'ютерного макету.

Раніше, відповідно до Закону України «Про рекламу», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011р., позивачем було подано в міський дозвільний центр три заяви про видачу дозволів на розміщення рекламних засобів, з додаванням комп'ютерного макету місця, на якому планується розташування РЗ, ескіз РЗ з завіреним конструктивним рішенням (габаритами, розмірами, вузлами, кріпленнями, іншими технічними характеристиками) разом з завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати такі послуги на право будівельного проектування та конструювання; завірену належним чином копію виписки про державну реєстрацію заявника. Тобто, перелік документів, що був наданий до заяви, є вичерпним.

В судовому засіданні відповідач надав заперечення, в якому наголосив, що не може бути відповідачем у даній справі, оскільки рішенням Київської міської ради № 857/857 від 28.07.2016р. утворено Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є правонаступником прав та обов'язків Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Судом встановлено, що видача дозволу на розміщення зовнішньої реклами, в тому числі продовження строку його дії, є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тож на дані правовідносини поширюються норми зазначеного закону.

Порядком розміщення реклами в місті Києві визначено, що видача дозволів заявникам здійснюється в міському дозвільному центрі за принципом організаційної єдності.
У п. 5 Порядку визначено, що заявник погоджує дозвіл з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), де планується розташувати РЗ, та Головним управлінням містобудування та архітектури (Департаментом) із занесенням до відповідної електронної бази документообігу.

Положеннями ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

На думку адвокатів суд правильно вказав, що працівники Управління з питань реклами та/або Департаменту містобудування та архітектури здійснюють перевірку на відповідність поданих документів встановленим вимогам, без проведення експертизи, надання висновків чи звітів, у розумінні розгляду та дослідженні експертом-фахівцем питань, що потребують спеціальних знань. Тобто, законодавством не передбачено повноважень у відповідача здійснювати експертизу розроблених конструктивних рішень, поданих для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Оскаржувані рішення не містять визначення конкретних причин відмови позивачу у видачі дозволів, в них не встановлено недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній (конструктивній) схемі, інших обставин порушення позивачем Порядку розміщення реклами в м. Києві.

Щодо посилань відповідача на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, суд критично віднісся до такого, оскільки саме відповідач за результатом розгляду заяв відмовив у їх задоволенні.
Окрім вище зазначеного, судом, було відмовлено в частині задоволення вимоги про зобов’язання відповідача прийняти відповідне рішення. Мотивом стало, вважаємо, формальне посилання на ч.3 ст.2 Кодексу, в якій зазначено позицію невтручання суду у дискрецію \вільний розсуд\ суб’єкта владних повноважень.

Хоча, п.4 ч.2 ст.245 КАС України передбачає повноваження суду у вигляді визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, і таке знаходить своє підтвердження у рішенні ВСУ від 16.09.2015р. по справі №21-1465а15, в якому суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Тому, вважаємо, у разі відсутності у відповідача законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при прийнятті рішення, та встановлення судом факту протиправної поведінки відповідача, зобов’язання судом відповідача прийняти рішення конкретного змісту, не може вважатись втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Таким чином, по цій справі є питання, які залишаються відкритими. Чому у погоджувальній частині бланку до заяви досі значиться Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради, якщо такі обов’язки перейшли до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)? Чому у діючий Порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Києві не внесені відповідні зміни стосовно уповноваженого органу з яким необхідно обов’язково погоджувати отримання дозволу?

Яка має бути процедура повторного погодження дозволів на РЗ з урахуванням рішення по справі?

Але, очевидно, Порядок отримання дозволу має бути змінений і приведений у відповідність до діючого законодавства, а винні у безпідставних відмовах працівники Департаменту містобудування та архітектури понести дисциплінарну та/або адміністративну відповідальність.
Діючий порядок затягує процедуру погодження дозволів та змушує добросовісних власників РЗ здійснювати додаткові кроки для доведення своїх прав, а бюрократична машина користуючись такими прогалинами у законодавстві, продовжує створювати перешкоди для підприємців, що хочуть без корупційної складової та без допомоги посередників, самостійно отримати (погодити) дозвіл на розміщення РЗ.

Автор коментаря: 21.10.2018р. Я.Новіков \АО “Бі Ес Бі Партнерс”\
office@novikov-legal.com.ua

Є.Коноваленко

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2018 року № 826/5929/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати відмову Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у погодженні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А у кількості трьох одиниць;

- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийняти відповідне рішення про погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А у кількості трьох одиниць згідно поданих заяв та отриманих описів: 50113-002374604-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374638-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374661-816-04 від 14.11.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог фізична особа - підприємць ОСОБА_1 зазначає, що 14.11.2017 подала в міський дозвільний центр заяви про видачу дозволів на розміщення рекламних засобів. Подані нею заяви та додані до них документи прийняті за описом, після чого передані Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для отримання погодження. Проте, листами № 50113-2374604-816-04 від 19.01.2018, №50113- 2374638-816-04, № 50113-2374661-816-04 відповідач відмовив у погодженні дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення є незаконними та такими, що порушують її права.

Від Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надходив, проте представником відповідача 20.06.2018 подано заперечення, у яких наголошено на тому, що Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не може бути відповідачем у даній справі, оскільки рішенням Київської міської ради № 857/857 від 28.07.2016 утворено Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є правонаступником прав та обов'язків Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також, зауважено, що відповідач у разі задоволення позовних вимог не зможе виконати вимогу щодо зобов'язання прийняти рішення про погодження дозволів на розміщення рекламних засобів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2018 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 14.11.2017 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про рекламу», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 подано в міський дозвільний центр три заяви про видачу дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А.

Також, до кожної заяви була подана фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 см), на якому планується розташування рекламного засобу; ескіз рекламного засобу з завіреним конструктивним рішенням (габарити, розміри, вузли кріплення, інші технічні характеристики) разом з завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати такі послуги на право будівельного проектування та конструювання; завірена належним чином копія виписки про державну реєстрацію заявника.

Подані Позивачем документи були прийняті відповідальним працівником міського дозвільного центру за описом, копії яких з відміткою про дату та номер їх реєстрації в міському дозвільному центрі, а саме: 50113-002374604-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374638-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374661-816-04 від 14.11.2017. (а. с. 10-12)

Відповідно до діючого Порядку, робочим (дозвільним) органом - Управлінням з питань реклами прийнято наказ № 195 від 16.11.2017 «Про встановлення пріоритету на місце розміщення рекламного засобу», відповідно до якого за позивачем встановлено пріоритет з 16.11.2017 по 15.02.2018 та надано час на оформлення дозволів, продовжено до 15.05.2018.

Надалі, документи через міський дозвільний центр передані до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для отримання погодження.

У зв'язку з чим, Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь листами № 50113-2374604-816-04 від 19.01.2018 , № 50113- 2374638-816-04, № 50113-2374661-816-04 та повторно від 15.02.2018 про відмову позивачу в погодженні дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зазначивши підстави для таких рішень: не надання позивачем проектної документації на реконструкцію частини будинку з влаштуванням вхідної групи; невідповідність конструктивного рішення рекламного засобу вимогам ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (доопрацювати конструктивне рішення в частині вузлів кріплення та витримати масштаб); не надання чіткого комп'ютерного макету.

Вважаючи, що прийняті відповідачем рішення у вигляді відмови у погодженні дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А є незаконними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. (ст. 1 Закону України «Про рекламу»)

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. (абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»)

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Даними правилами визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Документ дозвільного характеру - це, зокрема, дозвіл, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Отже, видача дозволу на розміщення зовнішньої реклами, в тому числі продовження строку його дії, є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тож на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

У свою чергу, Порядком розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 визначено, що видача дозволів заявникам здійснюється в міському дозвільному центрі за принципом організаційної єдності. Для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає в міський дозвільний центр заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), до якої додаються:

- фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання);

- завірена у встановленому порядку копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт). (п. п. 4,1 Порядку)

Заява та документи, що додаються до неї, подаються особисто заявником (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою. Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї. Заява та документи, що додаються до неї, приймаються міським дозвільним центром за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації в міському дозвільному центрі. Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації міським дозвільним центром. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, відповідальний представник міського дозвільного центру проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі дозволу, та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше ніж наступного робочого дня. (п. п. 4,2 Порядку)

Також, п. 5 Порядку визначено, що заявник погоджує дозвіл з: власником місця або уповноваженим ним органом (особою), де планується розташувати РЗ (у разі розташування РЗ на об'єктах некомунальної форми власності зазначене погодження здійснюється заявником), Головним управлінням містобудування та архітектури (Департаментом) із занесенням до відповідної електронної бази документообігу.

Положеннями ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, у листах № 50113-2374604-816-04 від 19.01.2018, № 50113- 2374638-816-04, № 50113-2374661-816-04 про відмову позивачу в погодженні дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідач зазначив такі підстави для відмови: не надання позивачем проектної документації на реконструкцію частини будинку з влаштуванням вхідної групи; невідповідність конструктивного рішення рекламного засобу вимогам ДСТУ, ДБН. ЄСКД та інших нормативних документів (доопрацювати конструктивне рішення в частині вузлів кріплення та витримати масштаб); не надання чіткого комп'ютерного макету. (а. с. 13-15)

Проте, суд звертає увагу на те, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було надано всі документи, що передбачені Порядком розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011, який у свою чергу визначає вичерпний перелік таких документів та який розширенню не підлягає.

Також, варто звернути увагу на лист Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 076-1285 від 20.04.2018, що адресований у відповідь на запит представника позивача, у якому зазначено, що під час виготовлення конструктивного рішення рекламного засобу розробник повинен враховувати вимоги ДСТУ, ДБН та ЄСКД, та наголошено та тому, пунктом 4.2 Порядку передбачено, що заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї.

У свою чергу, одним із основних завданням Управління є регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, вирішення питань, пов'язаних з розміщенням вивісок та реклами на транспорті комунальної власності' територіальної громади міста Києва. Працівники відділу оформлення дозвільної документації Управління з питань реклами здійснюють перевірку на відповідність поданих документів встановленим вимогам. Експертиза документів у розумінні розгляду та дослідження експертом-фахівцем питань, що потребують спеціальних знань із наданням висновків чи звітів, працівниками відділу не проводиться.

Отже, законодавством не передбачено повноважень у відповідача здійснювати експертизу розроблених конструктивних рішень, поданих для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Оскаржувані рішення не містять визначення конкретних причин відмови позивачу у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами та конкретних норм законодавства, які стали підставою для такої відмови.

Також, судом не встановлено недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній схемі (конструктивній) схемі, інших обставин порушення позивачем Порядку розміщення реклами в м. Києві, які б могли слугувати підставою для відмови у видачі такого дозволу.

Під час розгляду справи відповідач правомірності своїх дій не довів, натомість, доводи позивача знайшли своє підтвердження.

Крім того, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки саме відповідач за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 відмовив у їх задоволенні.

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); п. 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); п. 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Суд зазначає, що висновок дозвільного органу щодо необхідності усунення недоліків без зазначення їх чіткого переліку, що став підставою для прийняття рішення про відмову позивачу в наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є помилковим, оскільки позивачем при зверненні надано всі необхідні документи згідно вичерпного переліку, а зазначені підстави є не нечіткими та такими, що не знайшла свого підтвердження.

У той же час, позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення про погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволів на розміщення рекламних засобів не підлягає задоволенню, оскільки за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження щодо надання/погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідача, тому суд не може прямо спонукати відповідача до їх видачі.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, а тому суд позбавлений можливості зобов'язати відповідачів прийняти конкретне рішення щодо позивача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати слід розподілити за правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. За подання адміністративного позову у даній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10572,00 грн., а отже, з урахуванням висновку суду про часткове задоволених позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 10572,00 грн.

Керуючись статтями 72 - 77 90 241 - 247 255 293 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати відмову Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у погодженні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А у кількості трьох одиниць.

Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повторно розглянути питання про погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволів на розміщення рекламних засобів (спеціальна рекламна конструкція Р3016) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 60А у кількості трьох одиниць згідно поданих заяв та отриманих описів: 50113-002374604-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374638-816-04 від 14.11.2017, 50113-002374661-816-04 від 14.11.2017, відповідно до встановленого законом порядку.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 01023) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 10572,00 грн. (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 26345558, вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко