Грищук та Петришин за квотою Президента України поки що не стануть суддями КСУ, бо є Тупицький та Касмінін – окрема постанова КСУ від 30 листопада 2021р.

Офіс президента 26 листопада оприлюднив укази Зеленського про призначення Оксани Грищук та Олександра Петришина суддями Конституційного суду.

Наразі суддями Конституційного суду за квотою президента є Олександр Тупицький та Олександр Касмінін. Управління державної охорони вже тривалий час не пропускає голову КСУ Тупицького до будівлі Конституційного суду після того, як президент України Володимир Зеленський видав проти нього низку указів.

Згадайте новину: Пан Тупицький до Конституційного Суду точно не повернеться, – представник президента Веніславський

Окрім цього за квотою Президента України також призначені в різний час Сергій Головатий, Віктор Колесник, Василь Лемак, Володимир Мойсик, тобто усі 6 суддів.

Конституційний Суд України 30 листопада під час засідання ухвалив Постанову з питання складення присяги суддями Конституційного Суду України, призначеними указами Президента України від 26 листопада № 596/202, № 597/2021.

Відповідно до статті 148 Конституції України до складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів Конституційного Суду України (частина перша); Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України (частина друга); суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним повторно (частина шоста); суддя Конституційного Суду України набуває повноважень з дня складення ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (частина сьома).

За період 2013–2018 років Президент України призначив на посаду шістьох суддів Конституційного Суду України, повноваження яких не припинено та яких не звільнено з посади на підставах, визначених статтею 149¹ Конституції України.

Президент України указами від 26 листопада 2021 року № 596/2021, № 597/2021 призначив на посаду двох суддів Конституційного Суду України.

Згадайте новину: Прикро але звичайно законно - ВС скасував указ Зеленського про звільнення судді КСУ Тупицького

Конституційний Суд України як під час здійснення конституційного судочинства, так і при розв’язанні організаційних питань своєї внутрішньої діяльності керується принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), з якого, зокрема, випливає те, що Конституція України має найвищу юридичну силу (перше речення частини другої статті 8 Конституції України), державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), а діяльність Конституційного Суду України ґрунтується, зокрема, на принципові його незалежності (частина друга статті 147 Конституції України).

Конституцією України підтверджено європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.

Україна, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція), визнала обов’язковою для себе юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі – Страсбурзький Суд) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Страсбурзький Суд у своїй практиці стало дотримується позиції, що гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд зобов’язує державу організувати свою судову систему в такий спосіб, щоб це відповідало вимогам цієї статті також і в питаннях внутрішньої організації судів. У низці своїх рішень Страсбурзький Суд зазначив, що конституційні суди підпадають під поняття „суд, установлений законом“, що його містить стаття 6 Конвенції.

Окрім того, Страсбурзький Суд установив, що така конвенційна вимога в рамках статті 6 Конвенції, як „суд, установлений законом“, стосується процедури призначення суддів. Так, оцінюючи, чи мало місце порушення гарантованого статтею 6 Конвенції права на справедливий суд, Страсбурзький Суд визначив, що юридична оцінка призначення суддів є неодмінним компонентом висновку про те, чи це був суд, „установлений законом“. Страсбурзький Суд у рішенні у справі Xero Flor v. Poland від 7 травня 2021 року (заява № 4907/18), обґрунтовуючи питання судових призначень, указав: «Стосовно фрази „установлений“ Суд мав на увазі мету такої вимоги, яка полягає в тому, щоб захищати судівництво від неправомірного зовнішнього впливу, зокрема, від виконавчої влади, але так само і від законодавчої чи від самої судової всередині неї. У цьому зв’язку Суд установив, що процес призначення суддів неодмінно становив внутрішньо властивий елемент поняття „установлений законом“ <…>» (§ 245).

Згадайте новину: Скасував призначення А НЕ звільнив! Президент Зеленський таким чином «позбувся» суддів КСУ Тупицького та Касмініна

Отже, для того, щоб процедура призначення суддів Конституційного Суду України та набуття ними повноважень відповідала вимогам європейських стандартів, установлених Страсбурзьким Судом, неодмінно має бути дотримано приписів Конституції України, які гарантують верховенство права (правовладдя) в Україні та поділ державної влади з тим, щоб до складу Конституційного Суду України входили судді, що їх призначено у спосіб, який відповідає поняттю „суд, установлений законом“ у розумінні статті 6 Конвенції.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 147, 148, 149¹ 153 Конституції України, на підставі статей 3, 39, 83 Закону України „Про Конституційний Суд України“, відповідно до § 27 Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України постановив: Голові Конституційного Суду України або судді Конституційного Суду України, який виконує його обов’язки, скликати спеціальні пленарні засідання Конституційного Суду України для складення присяги суддями Конституційного Суду України, що їх призначив Президент України указами від 26 листопада 2021 року № 596/2021, № 597/2021, після припинення повноважень або звільнення з посади на підставах, визначених у статті 149¹ Конституції України, суддів Конституційного Суду України, що їх призначив Президент України за період 2013–2018 років.

Джерело: КСУ