Герпетичний тонзиліт: симптоми, причини та лікування

Гостре інфекційне ураження лімфоаденоїдної тканини глотки супроводжується бурхливим розвитком місцевих та загальних симптомів, які суттєво порушують стан пацієнта. Захворювання легко передається повітряно-краплинним шляхом під час звичайного спілкування, а також при безпосередньому тісному контакті з хворою людиною. Своєчасне розпізнавання етіології запального процесу дозволяє лікарю розробити правильну терапевтичну тактику та підібрати безпечні засоби для полегшення стану.

Які ознаки характерні для цієї форми хвороби?

Даний тип ураження мигдаликів має вірусну природу походження і найчастіше діагностується у дитячому віці, хоча за певних умов може розвинутися і у дорослих. Гострий герпетичний тонзиліт проявляється стрімким початком, при якому інкубаційний період зазвичай становить від 10 до 72 годин. Патологічний процес здебільшого має двосторонній характер, залучаючи до запалення обидва піднебінні мигдалики.

Основними клінічними проявами такої патології вважаються:

• сильна лихоманка з різким підвищенням температури до високих фебрильних значень;
• інтенсивний озноб, виражена слабкість, ниючий головний біль та занепад сил;
• гострий біль у горлі, що заважає нормальному прийому їжі та ускладнює ковтання;
• болючість у м'язах, суглобах, а в дитячому віці також можливий біль у животі;
• помітне збільшення та чутливість шийних лімфатичних вузлів.

З другого дня хвороби слизова оболонка стає сильно запаленою, а сухий кашель, який виникає на початкових етапах, згодом може переходити у вологий. Особливістю вірусного ураження є те, що пацієнт зазвичай перестає бути небезпечним для оточуючих після повної нормалізації температури тіла.

Які підходи застосовують для ефективної терапії?

Визначення конкретного збудника є обов'язковим етапом перед початком лікування, для чого медичний спеціаліст проводить ретельний огляд ротоглотки та призначає лабораторний посів мазка зіву. Оскільки дана форма має вірусне походження, вона лікується без використання антибіотиків, які потрібні виключно при гнійних бактеріальних процесах. Головна терапевтична схема спрямована на усунення симптомів, ліквідацію продуктів розпаду та загальну підтримку захисних сил організму.

Для прискорення одужання та мінімізації ризику появи ускладнень лікарі рекомендують:

• дотримуватися суворого ліжкового режиму в перші дні та уникати фізичних навантажень;
• вживати їжу комфортної теплої температури, збагачену вітамінами та легку для шлунка;
• забезпечити рясне пиття у вигляді трав'яних чаїв із медом або лимоном і мінеральної води без газу;
• застосовувати смоктальні льодяники, спеціальні зрошувачі та протизапальні полоскання.

Важливу роль у лікуванні відводять антисептичним процедурам, які допомагають очистити мигдалики. З цією метою за рекомендацією фахівця дорослим та дітям від 6 років може бути призначений протимікробний розчин комплексної дії Стоматидин®, який використовують у нерозведеному вигляді для полоскань 2–3 рази на добу. Самолікування при запаленні мигдаликів є неприпустимим, оскільки неправильний підбір засобів загрожує поширенням інфекції та розвитком отиту, пневмонії або уражень серцево-судинної системи.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Джерела:

1. Una Glamočlija, Meliha Mehić, Aziz Šukalo etc. Lysozyme in the treatment of non-infectious sore throat. Bosn J Basic Med Sci. 2020 May; 20(2): 281–282.
2. Xiaojun Mao, David L. Auer, Wolfgang Buchalla etc. Cetylpyridinium Chloride: Mechanism of Action, Antimicrobial Efficacy in Biofilms, and Potential Risks of Resistance. Antimicrob Agents Chemother. 2020 Aug; 64(8).
3. Ravi Shah, Arun Bansal, and Sunit C. Singhi. Approach to a Child with Sore Throat. Indian J Pediatr. 2011; 78(10): 1268–1272.