Фіксація наслідків війни: практичні рекомендації

Дізнайтеся, як професійно фіксувати збитки для отримання компенсації та судових процедур під час війни.

Кожен зруйнований будинок, пошкоджене підприємство чи спалений склад – це не лише трагедія власника, а й потенційний доказ у майбутніх судових та компенсаційних механізмах проти держави-агресора.

Проте практика експертної роботи торгово-промислових палат показує: значна частина втрат не може бути повною мірою використана в юридичних процедурах лише через неправильне або неповне первинне документування.

В умовах війни швидкість реагування важлива, але не менш важливо зробити це професійно, за стандартами доказовості та з високою юридичною перспективою.

Як правильно задокументувати шкоду

Правильне документування шкоди починається з чіткої первинної фіксації події: точна адреса, дата і час, характер обстрілу або руйнування, початковий опис пошкоджень рухомого або нерухомого майна.

Зазвичай така інформація міститься в документах служб, що ліквідовують або вивчають місце події. Передусім це підрозділи ДСНС, СБУ та Нацполіції. У деяких випадках обстежувати пошкоджені об'єкти можуть органи місцевої влади.

Такі первинні документи є основою доказової бази, а формулювання та висновки з них лягають в основу опису при порушенні кримінальних справ, судових рішень та врешті потрапляють до рук російських адвокатів.

На жаль, у таких первинних документах зустрічаються технічні помилки: старі або некоректні назви географічних локацій, неправильні назви компаній або форми власності, розмиті та нечіткі формулювання причин подій.

Як приклад – одне з формулювань ДСНС: "Причина виникнення пожежі – влучання вибухового елемента невстановленого літального апарата, унаслідок якого відбувся вибух із загорянням горючих матеріалів". У руках російських адвокатів такий документ значно знижує шанси української компанії на компенсацію.

Важливий елемент доказової бази – підтвердження, що на об'єкті, де зафіксована подія, були товарно-матеріальні цінності. У випадку знищення товарів на складах це можуть бути договори на постачання та суміжні документи (акти приймання-передавання, ТТН), у випадку знищення технологічного обладнання або інших основних засобів – технічні паспорти, дозволи на експлуатацію.

Наступний важливий етап документування – системна фото- та відеофіксація: загальні плани, що ідентифікують об'єкт, середні плани зон пошкодження та детальні знімки конструктивних елементів, обладнання, інженерних мереж і майна.

Фото без географічної прив'язки, описів і підтвердження часу створення втрачають доказову силу, а іноді стають непридатними для юридичного використання. Особливо – при документуванні шкоди, заподіяної будівлям. Документувати шкоду спорудам, робити висновки щодо ступеня їх пошкодження та придатності для використання можуть лише ліцензійні будівельні експерти.

Не менш важливе документальне підтвердження існування майна та його характеристик до моменту пошкодження. Інвентарні відомості, бухгалтерські документи, технічні паспорти, договори, дані про обладнання і товарні залишки формують основу доказової бази, яка дозволяє підтвердити руйнування та обґрунтувати обсяг збитків. Додаткову вагу матеріалам надають довідки ДСНС, поліції, військових адміністрацій, належно оформлені свідчення очевидців.

Після події, що обумовила пошкодження або знищення майна, рекомендується проводити позапланову інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та витратних матеріалів. Результати такої інвентаризації зазвичай оформляються відповідним протоколом та за необхідності повністю або частково списуються з балансу підприємства. Такі документи також відносяться до первинних та використовуються в подальших етапах документування шкоди.

Ключовим фактором є стандартизована експертна фіксація пошкоджень. Експертні огляди, оформлені відповідно до методичних вимог, перетворюють розрізнені фото і довідки на системний доказовий пакет, який може бути використаний у судових процесах, міжнародних компенсаційних механізмах та процедурах відшкодування. Досвід показує: компанії, які документують втрати системно та професійно, мають значно сильніші позиції в подальших юридичних процедурах.

Задокументували. Що далі

Пакет первинних документів або експертний висновок про фіксацію та обсяг шкоди – це не фінальна точка, а юридичний інструмент, який відкриває для компанії низку можливостей. Правильно сформований пакет вивірених та верифікованих документів дозволяє перейти від емоційної констатації втрат до системного захисту майнових інтересів бізнесу в правовому полі.

Передусім такі документи використовуються в судових процедурах в Україні. Вони можуть бути долучені як належні докази в господарських та адміністративних справах, спорах із страховими компаніями, контрагентами або органами влади, у процесах, пов'язаних з підтвердженням форс-мажорних обставин. Практика показує, що наявність незалежного експертного документа посилює позицію підприємства і зменшує ризик оскарження фактів руйнування чи обсягу збитків.

Окремий напрям – використання експертних висновків у міжнародних компенсаційних механізмах. Стандартизовані документи, підготовлені за участю торгово-промислових палат або інших уповноважених експертних установ, формують доказову базу для майбутніх позовів проти держави-агресора, участі в міжнародних фондах відшкодування та спеціальних реєстрах збитків. Без належної фіксації такі втрати "випадають" з процесу міжнародного стягнення.

Крім того, систематизовані документи мають значення для внутрішнього управління компанією. Вони використовуються для обґрунтування списання або консервації активів, ухвалення рішень щодо відновлення або релокації виробництва, залучення фінансування, переговорів з інвесторами та донорами. Документально підтверджений масштаб шкоди дозволяє бізнесу діяти прогнозовано й аргументовано навіть в умовах високої невизначеності.

Компанії, які формують повні та професійні пакети доказів, отримують реальні інструменти для захисту своїх прав, отримання компенсацій та відновлення діяльності. У післявоєнний період такі документи стануть основою економічної справедливості і відповідальності держави-агресора за завдані збитки.

Війна знищує майно за лічені хвилини, а відновлення справедливості триває роками. Саме тому правильна фіксація шкоди – це не бюрократична процедура, а стратегічний інструмент захисту інтересів бізнесу, громад і держави. Кожен належно оформлений доказ є реальним шансом на компенсацію завтра.

Автор статті: Олександр Шейко

голова експертно-наукової ради Української асоціації вторинних металів, координатор напрямку фіксації та оцінки збитків Торгово-промислової палати

Джерело: ЕП