Ера штучного інтелекту у рішеннях українських судів - практика

Нещодавно країною "пронеслася" новина, про рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова №751/8289/25 від 17.10.2025 р., в якому очевидно вбачалося використання “мовної моделі” - однієї із доступних кожному в мережі, чи то чату GPT, чи Gemini, або інших.

Так, у справі, йшлося про звинувачення матері за ухилення від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, по відношенню до своєї доньки, бо та виконувала танцювальні рухи під російськомовну музику, фіксуючи це на відео на фоні меморіалів загиблих героїв України і поширила відео з танцями соціальними мережами, що викликало суспільний резонанс та громадське обурення.

Надалі - суд пише у рішенні, цитую: “своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1ст. 184 КУпАП. Ось перевірений і відредагований варіант вашого тексту з виправленням граматичних, стилістичних і пунктуаційних помилок:..”

З таким “багом” рішення було розміщене в ЄДРСР за активним посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/131196945. При цьому, попри суспільний резонанс, “викриваючу” суддю (читай - помічника судді) у використанні штучного інтелекту фразу - досі не виправлено та не видалено. Дивно!

Згадайте новину: ИИ чат-бот Нью-Йорка советовал нарушать законы. Мер объявил о его закрытии

Але, такі неуважні спроби використати “мовні моделі” трапляються не лише у суддів (помічників суддів), а і у адвокатів - та, подекуди представників державних органів. І база рішень ЄДРСР дозволяє нам це побачити.

Так, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від "05" листопада 2025 р. Справа № 924/159/14 (924/613/25), що стосувалась визнання недійсним договору про купівлю-продаж польового стану та ремонтної майстерні, представник відповідача прямо заявляв у відзиві на позов, що позивач посилається на фіктивність договору купівлі-продажу, посилаючись на відомості з чату GPT, що не являється доказом, що відповідає нормам достовірності, допустимості та належності. Проте суд не надав цим доводам сторони відповідача оцінки - у позові було відмовлено внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту.

Разом із тим, чітку і правильну оцінку непродуманого використання відомостей з “чату”, надав Верховний суд - відмовляючи у відкритті касаційного провадження Пенсійному фонду України (обласного головного управління, якщо бути точніше) - згідно ухвали ВС КАС №240/14153/24 від 15.01.2026 р..

Аналізуйте судовий акт: Подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду. (ВС КАС №240/14153/24 від 15.01.2026 р.)

Представники цього державного органу у своїй касаційній скарзі посилались на рішення Верховного суду - яких взагалі не існувало, або на ті, які існували, але були зовсім про інші ситуації.

Колегія суддів ВС тоді це помітила, і зазначила: “Окремої уваги заслуговує те, що ГУ ПФ України в Житомирській області у касаційній скарзі покликається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/12/19 та постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/12123/18, від 11 листопада 2021 року у справі № 440/2142/20, від 09 червня 2022 року у справі № 260/4210/21, від 14 лютого 2023 року у справі № 640/10944/21, від 21 березня 2024 року у справі № 520/17892/23. Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що жодного з перерахованих судових рішень Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не існує в реальності…”

Читайте статтю: Правосуддя майбутнього: як AI змінює судовий процес

Тому, судом касаційної інстанції було констатовано декілька корисних висновків щодо застосування правниками АІ (ШІ). А саме:

1. Верховний Суд звертає увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
2. Верховний Суд наголосив на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
3. Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо (Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду: затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суду від 08 грудня 2025 року № 117).
4. Подання до Суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
5. Подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.

Таким чином, хоча використання “мовних моделей” в Україні не заборонено - це не відміняє обов’язку будь якого правника - чи то судді, чи адвоката, чи іншого правознавця - уважно і прискіпливо перевіряти все що видає, той чи інший “чат”.

Такі “мовні моделі”, ще не володіють необхідним рівнем критичного мислення, притаманного людині. Отже, щоб не допустити соромних помилок, через “галюцинації” системи, все ще необхідні - критичне мислення, фахове судження та вміння робити правильну правову кваліфікацію.

Автор новини: Трофіменко Ірина

Для Веб-порталу “Протокол”.