17
0
22006
Фабула судової справи: Особа звернулась із позовом до фермерського господарства про визнання договору оренди земельної ділянки виконаним та зобовязання повернути земельну ділянку. В обгрунтування власних вимог Позивач зазначив, що його мати уклала із фермерським господарством договір оренди земельної частки (паю) строком на 10 років. Після смерті матері ним була успадкована її земельна частка (пай) та замість сертифіката він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. У зв'язку із чим просив суд визнати договір земельної ділянки виконаним та зобов'язати Відповідача повернути земельну ділянку.
Заочним рішенням суду першої інстанції визнано спірний договір оренди земельної ділянки виконаним та зобовязано Відповідача повернути позивачу зазначену земельну ділянку.
Проте, із зазначеним висновком суду не погодився суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
У відповідності до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно з пунктом 17 "Перехідних положень" ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Пунктом 1 "Перехідних положень" ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.
Порядок укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульований розділом 10 «Перехідні положення» ЗК України, Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)».
Як вбачається із змісту зазначених положень законодавства, з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця (п. 17 розділу 10 Перехідні положення).
Таким чином, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами власник сертифіката на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом є ділянка, а сторонами власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованому в Мінюсті 23 лютого 2000 р. за №101/4322, визначено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобовязання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, з моменту виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та з моменту виникнення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Вказана правова позиція узгоджена з абз. 5 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», де вказано, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі, суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.
Аналізуйте судовий акт: ПАЙ дозволено обмінювати тільки на ПАЙ (товарна сільськогосподарська земельна ділянка) і тільки із дотриманням ст. 14 ЗК України (ВСУ у справі № 6-464цс16 від 12 жовтня 2016р.)
Справа №484/649/15-ц 02.07.2015 02.07.2015 02.07.2015
Провадження №22-ц/784/1573/15
провадження №22-ц/784/1573/2015 Головуючий в першій інстанції:ОСОБА_1
Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 липня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лівінського І.В.,
суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Харитонової І.В.,
за участю: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
фермерського господарства «Сатурн»
на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2015 року
за позовом
ОСОБА_3 до фермерського господарства «Сатурн» про визнання договору оренди земельної ділянки виконаним та зобовязання повернути земельну ділянку,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ФГ «Сатурн» про визнання договору оренди земельної ділянки виконаним та зобовязання повернути земельну ділянку.
Позивач зазначав, що 1 квітня 2005 року його мати ОСОБА_6, яка померла 28 листопада 2008 року, уклала з відповідачем договір оренди належної їй земельної частки (паю) строком на 10 років. В порядку спадкування після смерті матері він отримав замість сертифіката на земельну частку (пай) державний акт серій ЯИ № 263556 від 22 жовтня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 5,72 га в межах території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Посилаючись на те, що строк дії договору закінчився, а відповідач відмовляється повернути належну йому земельну ділянку, позивач просив суд визнати виконаним договір оренди зазначеної земельної ділянки, укладений 1 квітня 2005 року між ФГ «Сатурн» та ОСОБА_6, та зобовязати відповідача повернути належну йому земельну ділянку до 1 квітня 2015 року.
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2015року позов задоволено. Постановлено визнати спірний договір оренди земельної ділянки виконаним та зобовязати відповідача повернути позивачу зазначену земельну ділянку. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ФГ «Сатурн», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 1 квітня 2005 року між ФГ «Сатурн» та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної частки (паю), яка належала останній, строком на десять років. 28 листопада 2008 року ОСОБА_6 померла. Її спадкоємець ОСОБА_3,в порядку спадкування після смерті матері отримав замість сертифіката на земельну частку (пай) державний акт серій ЯИ № 263556 від 22 жовтня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 5,72 га в межах території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яку виділено в натурі на місцевості (а.с. 6-8).
Порядок укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульовано розділом 10 Перехідні положення ЗК України, Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки та постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю).
Як вбачається із змісту зазначених положень законодавства, з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця (п. 17 розділу 10 Перехідні положення).
Таким чином, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами власник сертифіката на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом є ділянка, а сторонамивласник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, визначено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобовязання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з моменту виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) з відповідним кадастровим номером та видачі ОСОБА_3 22 жовтня 2010 року державного акту на право власності на земельну ділянку, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Таким чином, основний висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача обовязку повернути земельну ділянку позивачу, є правильним, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без зміни на підставі ч. 2 ст. 308 ЦПК України.
Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено укладення спірного договору з ОСОБА_6, спростовуються листами відповідача на імя позивача, в яких відповідач підтверджував факт укладання такого договору, та викладав свої заперечення щодо відсутності підстав для його припинення та повернення земельної ділянки позивачу.
Разом з тим, суд помилково визнав спірний договір припиненим, не звернувши уваги на зазначені вище вимоги земельного законодавства щодо припинення договорів оренди земельної частки (паю) з часу отримання власником державного акта на право приватної власності на землю та виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі.
За таких обставин, рішення в частині вимог про визнання спірного договору виконаним підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог.
Рішення в частині розподілу судових витрат підлягає залишенню без зміни, оскільки стягнута судом сума судового збору відповідає пропорційності задоволених вимог позивача.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Сатурн» задовольнити частково.
Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2015 року в частині вимог про визнання договору оренди земельної ділянки виконаним скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні вимог ОСОБА_3 до фермерського господарства «Сатурн» про визнання договору оренди земельної ділянки виконаним відмовити.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
311
Коментарі:
0
Переглядів:
11402
Коментарі:
0
Переглядів:
708
Коментарі:
0
Переглядів:
578
Коментарі:
0
Переглядів:
1106
Коментарі:
0
Переглядів:
746
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.