Діджитал-мобілізація заважає планам Генштабу: чому ТЦК не відмовляться від бусифікації

Президент України Володимир Зеленський на початку 2024 року вважав "дуже неправильним" пошук військовозобов'язаних на вулицях і затримування їх силою представниками ТЦК. Ухвалений Верховною Радою і підписаний ним закон про мобілізацію мав унеможливити "бусифікацію", але на практиці все вийшло навпаки.

"Дуже неправильно, коли представники військкоматів ходили вулицями, шукали хлопців, які не приходили до військкоматів. Тут я хотів би, щоб ми були справедливі та чесні. Такі випадки є, це абсолютно неправильно, вони не повинні цього робити", — говорив Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD.

Глава держави просив військових і депутатів, щоб закон про мобілізацію "унеможливив шанси ТЦК ходити вулицями". Сучасні технології мали допомогти припинити силові методи.

Але після ухвалення закону і особливо останнім часом українцям стало очевидно, що бажання Зеленського усунути практику силової мобілізації залишилося "в проєкті". Дедалі частіше в соцмережах можна побачити відео рейдів співробітників ТЦК українськими містами і "бусифікацію" чоловіків.

Представники влади наголошують, що діджиталізація — не означає ігнорування законодавчих норм. Цифровізація не допоможе людям, які не мають актуальних військових документів. Це інструмент для уникнення черг у ТЦК, каже Фокусу член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

Нардеп пригадав випадок, як у його присутності на Хмельниччині поліцейські та військкоми просили чоловіка надати необхідні документи. Він відмовив і згідно з чинним законодавством його забрали до відділку, щоб встановити його особу. Варто підкреслити, що повноваження поліцейського щодо перевірки документів визначаються статтями 31 та 32 Закону України "Про Національну поліцію".

"Підкреслю — я проти "бусифікації", але військово-облікові документи зобов'язаний мати кожен громадянин. Можливий і інший варіант: чоловік оновив дані, але не пройшов військово-лікарську комісію. Тоді він теж потрапляє в категорію ухилянтів", — коментує він.

Політик додає, що затримання і будь-які проводи в ТЦК мають здійснюватися виключно в рамках законодавства про діяльність поліції. За його словами, якщо "незрозумілі люди в масках і камуфляжі" затягують чоловіків до бусу, потрібно негайно писати заяву в поліцію. Однак у більшості випадків поліцейські присутні при таких силових затриманнях і абсолютно не реагують на те, що відбувається.

Вилов людей на вулицях: де помилка діджиталізації?

Провал реалізації ідеї президента України про діджитал-мобілізацію, на думку військового експерта Олега Жданова, став наслідком помилок у системі управління країною. Вертикаль влади створює саме глава держави.

"Тепер мінімум 6 мільйонів чоловіків підпадають під штрафи. За офіційними даними від Міноборони оновилося до 4,7 мільйона, до того ж сюди входять заброньовані, ті, хто має відстрочку, з інвалідністю та інші пільгові категорії. Так вибудувана система, що закон можна не виконувати: одні платять хабарі, щоб не служити, інші взагалі не оновлюються", — розповідає він

Співробітники ТЦК також порушують закон, застосовуючи фізичну силу для затримання. Варто було від початку розуміти, що не всі побіжать до військкоматів ставати на облік і записуватися в армію. Українці бачать, як влада витрачає гроші не на фортифікації, а на благоустрій і дороги, не на закупівлю озброєнь, а на підвищення зарплат прокурорам і суддям, зазначає аналітик.

"На чому ж має будуватися патріотичне виховання? Згадайте, коли нашим військовим востаннє підвищували платню? А депутати постійно закладають у бюджет підвищення своїх зарплат. Не вистачає грошей, ідіть за 100 000 гривень постріляйте", — каже Жданов.

"Бусифікація" і силове затримання українців могли стати результатом неформального договору між владою і військовими після ухвалення закону про мобілізацію. ТЦК зобов'язують виконувати плани з набору людей, зі свого боку воєнкоми бачать невелику кількість охочих приєднається до ЗСУ цифровими інструментами, міркує політолог Ігор Рейтерович.

Тиск ТЦК з боку військового керівництва України — Генштабу ЗСУ, Міноборони і командування Сухопутних військ — погіршує ситуацію.

"ТЦК не обмежили в діях, їм не наказали в терміновому порядку припинити "бусифікацію". Заяви президента про те, що новий закон про мобілізацію прибере "бусифікацію" — суто політичні. Все одно ТЦК отримують плани і при їх виконанні бачать, що виконати запропонованими методами цифровізації їх нереально. Ось і повертаються до силового впливу", — пояснив він проблему.

ТЦК майже щодня "прилітають депеші" про зрив планів мобілізації в Україні. Відповідно доводиться виконувати завдання відомими і доступними методами. Принцип такий: "ми вас не питаємо, а ви не афішуєте свої дії". Природно, влада закрила очі на "бусифікацію", підкреслює Рейтерович.

Напруженість у суспільстві через тотальну мобілізацію наростає

На збільшення напруженості через тотальну мобілізацію в Україні звернули увагу журналісти американської газети The Wall Street Journal (WSJ). Військкоми проводять рейди в торгових центрах, концертних залах, магазинах і кафе, щоб знайти охочих воювати, але "відомі діячі", включно з прокурорами і топ-чиновниками, ухиляються від призову за допомогою "липових" довідок про інвалідність.

"Більшість охочих вступити до лав збройних сил уже зробили це, а набирати нових стає тільки складніше. Багато хто ховається або нелегально залишає країну, щоб уникнути призову", — зазначають автори.

Представник Генштабу ЗСУ Василь Румак визнавав факт скорочення кількості солдатів, які проходять військову підготовку, з 35 000 після ухвалення закону про мобілізацію до 20 000. У Києві визнають, що розширення мобілізації не принесе користі без додаткових поставок озброєння Заходом: у вересні 2024 року Зеленський /11701" rel="nofollow" target="_self">говорив, що Україна не може озброїти 4 із 14 бригад.

В армії Росії теж є проблема з особовим складом через великі втрати на лінії фронту, але населення країни-агресора вчетверо більше за українське.

"ЗСУ щосили намагаються поповнити свої ряди після літнього наступу 2023 року. Тоді тисячі солдатів принесли в жертву заради мінімальних результатів", — вказують автори матеріалу.

Для України мобілізація — не лише військова, а й зростаюча соціальна та політична проблема. У навчальному центрі недалеко від східного фронту більшість мобілізованих і не хочуть іти на війну. Найбільша складність — змінити їхнє мислення, говорив журналістам WSJ інструктор із позивним "Ф'юрі".