Держслужба на мільйон: яких змін потребує МСЕК

Купа грошей, зім’ята постіль, ліжко у стилі ампір та чоловік у спортивних штанях, який борсається серед американських доларів... Можна звісно уявити, що це сценарні замальовки до якогось фільму, проте українська реальність суворіша. Це - сюжет однієї з численних фото, які Державне бюро розслідувань виклало на сайті після обшуків у родині керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК).

Під час обшуку зокрема було знайдено готівкових коштів у різних валютах на суму еквівалентну 6 млн доларів США. А ще з’ясувалось, що родина медичної чиновниці обласного рівня володіє елітним автопарком, має мільйони доларів на валютних рахунках та у цінних паперах, а також десятки об'єктів нерухомості: як в Україні, так і в Австрії, Іспанії та Туреччині.

Для тих хто раніше не надто цікавився, МСЕК - це спецзаклад у ієрархічній системі Мінохоронздоров'я, основним функціоналом якого є експертиза та встановлення факту інвалідності. І розмови про те, що цю систему потрібно докорінно змінювати, торочаться вже досить давно. Адже ця структура завжди була, м’яко кажучи, недосконалою, і у ній завжди була присутня корупційна складова.

Мова йде й про кількісне переважання лікарів у складах комісій.

Про непрозорий і закритий характер МСЕК. Про чи не щорічне (до 2017 року) підтвердження інвалідності – коли людина мала особисто доводити, що за рік рука/нога не виросла заново, тож право на виплати законне. Про тотальне зловживання повноваженнями, а також про негативні асоціації щодо МСЕК, які панують у суспільстві. Тим паче зараз, в умовах війни, коли у нас безліч скалічених людей й - на противагу - безліч людей, які хочуть "відпетляти" від мобілізації чи отримати право на виїзд за кордон, тому готові платити за "оформлення інвалідності".

Насправді, з точки зору правових аспектів адміністративного реформування МСЕК, потреби "вигадувати велосипед" немає. Все вже давно вигадано та впроваджено на практиці, а нам лише необхідно привести всю цю систему у відповідність до міжнародних стандартів та практик. Проте, у нашому суспільстві такий запит донедавна мало кого турбував. Інклюзивність, на жаль, не була (і не є) пріоритетом.

Ба більше, зараз, під час війни, посада у МСЕК – це бізнес. Адже за повідомленнями/зверненнями військових, кожен, хто хоче списатись, не воювати або отримати довідку про реальну інвалідність, стає частиною схеми, де відмова чи затримка - це елемент шантажу. Заплатив - отримуєш рішення, не заплатив - чекатимеш роками. Зараз цей "бізнес" має безпрецедентні масштаби.

Для того, щоб щось змінилось, насамперед має бути політична воля та бажання напрацювати правові напрями комплексного підходу реформування МСЕК відповідно до законодавства Європейського Союзу.

Ще однім ключовим нюансом, на який варто звернути увагу, є так звані національні особливості держструктур. Не можна реформувати МСЕК, коли зміни будуть впроваджувати ті ж самі люди, та сама вертикаль чиновників. Україна потребує абсолютно нової системи, яка на 100% буде прозорою та підзвітною, в якій буде повністю нівельовано "людський чинник" щодо оцінки втрати працездатності людини.

На моє переконання, реформа МСЕК повинна містити наступні етапи:

Визначення адміністративного підпорядкування.Проведення аналізу міжнародного досвіду та законодавства країн ЄС.Створення робочої групи із залученням всіх зацікавлених осіб: представників громадськості та експертів у відповідних галузях.Розроблення та запровадження цільової моделі системи надання послуг особам зі стійкими обмеженнями повсякденного функціонування.Перехід від встановлення груп інвалідності на нову модель встановлення ступенів обмеження життєдіяльності у відсотках.Вдосконалення притягнення до юридичної відповідальності за порушення порядку проведення МСЕК.Затвердження антикорупційної програми МСЕК із обов'язковим погодженням НАЗК.Фільтраційні заходи серед персоналу, оскільки в МСЕК залишається працювати безліч номенклатурників, на яких тримається вся корумпована система спецзакладу.

Варто згадати, що спроба реформувати МСЕК вже була у 2019 році. Всі пропозиції щодо цього процесу були відображені у законопроєкті №2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Передбачалось, що буде створена спеціалізована Державна служба з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації, яка мала би забезпечувати:

Адаптацію практики проведення МСЕ та реабілітації до стандартів ЄС, ліквідацію і гармонізацію існуючих на сьогодні конфліктуючих функцій у структурі МСЕК, усувати підстави і загрози корупції та порушень прав осіб з інвалідністю.Суттєво підвищити відкритість, прозорість та підзвітність процедур проведення МСЕК і запровадженням персональної відповідальності членів комісій.Суттєво підвищити ефективність підготовки і виконання індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, удосконалити кадрове та організаційне забезпечення підготовки та виконання заходів соціальної і соціально-трудової реабілітації осіб з інвалідністю.

Але цей законопроєкт так і залишився проєктом в стінах Верховної Ради.

Руслан Сейдаметов, адвокат Адвокатського об’єднання Актум

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням

ДЖЕРЕЛО : UNIAN