Чому ви не відчуваєте себе щасливим: 7 прихованих звичок, які крадуть вашу радість

У культурі "токсичної позитивності" може бути особливо прикро прокинутися і не відчувати себе абсолютно щасливим. Це почуття, швидше за все, посилюється, коли ви відкриваєте стрічку в соціальних мережах і бачите усміхнених друзів у відпустці або на весіллі.

Легко переконати себе, що ви просто повинні бути щасливими, але експерти кажуть, що проблема набагато глибша – і, ймовірно, існують певні моделі поведінки та переконання, які заважають вам почуватися краще, пише Huffpost.

Фахівці в галузі психічного здоров'я поділилися патернами мислення, обмежуючою поведінкою і переконаннями, які найбільше впливають на ваше щастя і задоволеність, а також дали поради щодо боротьби з негативом.

"Я думаю, що сором, провина і занепокоєння – найпоширеніші руйнівники щастя в моїй практиці роботи з людьми", – заявляє Таміка Льюїс, клінічний директор і засновник WOC Therapy в Каліфорнії.

Коли ви відчуваєте одне з цих почуттів, ви тримаєте себе в заручниках минулого досвіду або турбуєтеся про майбутнє, зазначає вона. Таким чином, ми не перебуваємо в теперішньому моменті, і це дійсно руйнує задоволеність і радість.

Практика самоспівчуття – один із способів боротьби з цими почуттями. Льюїс підкреслила, що важливо проявляти поблажливість до себе і практикувати усвідомленість, щоб залишатися в моменті "тут і зараз".

Крім того, Льюїс часто обговорює з клієнтами гавайську практику хо'опонопоно. "Це чотири фрази: "Мені дуже шкода, будь ласка, пробач мене, дякую тобі, я люблю тебе", – пояснює вона. Льюїс закликає закрити очі і повторити цю мантру чотири рази. "Вони дійсно опрацьовують всі ці області: провину, сором та інше. А любов служить нагадуванням про любов до себе. Іноді корисно робити це перед дзеркалом, дивлячись на себе", – пояснює Льюїс.

Вона додала, що вдячність – ще один спосіб боротьби з соромом і тривогою. "Я знаю, це звучить банально, але якщо ми зможемо утримувати фокус на речах, за які ми вдячні... Наприклад, якщо ми схильні критикувати своє тіло або продуктивність, проста вдячність своєму тілу за те, що воно нас підтримує, може стати швидким "хаком"", – каже Льюїс.

Деякі терапевти відзначають, що багато клієнтів часто не займаються тим, що робить їх щасливими – будь то хобі, важливі рішення або захоплення. Це може проявлятися в збереженні незадовільних відносин або відмові від зміни роботи через звичний комфорт.

"Деякі люди застрягають у циклах румінації (нав'язливих роздумів). І це заважає їм вживати реальних заходів", – підкреслює Садаф Сіддікі, психотерапевт і консультант з психічного здоров'я з Нью-Йорка.

Тут може відігравати роль прокрастинація або навіть страх і тривога, "але для інших це спосіб відхильної поведінки в тому сенсі, що вони надмірно зосереджені на комусь іншому і не прислухаються до того, що потрібно робити їм самим", – зазначає вона.

Ви постійно зациклені на невдалому особистому житті своєї сестри? Тоді ви можете потрапити в категорію "відхилення". "Відсутність дій у житті іноді пов'язана з відсутністю сильного зв'язку з самим собою", – заявляє Сіддікі.

Дії заради більш радісного життя повинні бути навмисними. У суспільстві, яке перевиробляє і постійно перебуває в русі, іноді дією може бути саме крок назад. Дія повинна бути релевантною вашим цілям і прагненням.

Багатьом це здається страшним через супутні ризики. Тому важливо розуміти: "яку б траєкторію ви не обрали, ви будете робити помилки; це невід'ємна частина шляху". "Якщо ви завжди уникаєте дій, бо боїтеся помилитися, це призведе до паралічу – паралічу рішень і паралічу дій", – зазначає вона.

Вона радить клієнтам робити "мікрокроки". Вони можуть не здаватися такими захоплюючими, як великі зміни, тому що немає негайної винагороди, але саме з малих зрушень народжуються великі зміни.

За словами Стефані Далберг, ліцензованого клінічного соціального працівника з Thriveworks, порівняльне мислення – ще одна звичка, яка краде щастя.

"Порівняльне мислення – це те, що відбувається, коли ви переглядаєте соцмережі і бачите людину, у якої, здається, є все... їхнє життя на фотографіях і в постах просто приголомшливе", – заявляє Далберг.

Навіть якщо ви не говорите собі прямо "я хочу цього", саме споглядання чужої ситуації змушує вас підсвідомо порівнювати себе з тими, на кого ви підписані. "На жаль, наша культура і суспільство влаштовані саме так. Іноді це може бути корисно – підтримує конкуренцію і змушує нас рости, але часом це заходить занадто далеко", – зазначає експерт.

Щоб перестати так часто порівнювати себе з іншими, Далберг радить обмежити час у соцмережах. Замість того щоб відкривати Instagram відразу після пробудження, відкрийте нотатки і запишіть п'ять речей, за які ви вдячні. Це допоможе запустити вироблення ендорфінів і налаштувати день на позитивний лад.

Пам'ятайте, що картинка в соцмережах – це не повна картина життя. "Важко бути задоволеним своїм життям, коли порівнюєш себе з людьми, які показують тільки свої найкращі моменти", – підкреслює Шавонн Мур-Лоббан, психолог з Вашингтона. "Ми рідко маємо доступ до найскладніших моментів життя людей, до природних припливів і відпливів їхніх злетів і падінь".

"Ще одна річ, яка йде рука в руку з порівняльним мисленням, – це очікування щодо того, яким має бути ваше життя", – зазначає Далберг.

Це можуть бути дрібниці ("я повинен був сьогодні зайнятися пранням") або глобальні думки ("я повинен був уже досягти більшого в кар'єрі"). Коли ви думаєте такими категоріями, ви залишаєте справжній момент. Фокус на поточному моменті, на тому, що знаходиться прямо перед вами, допомагає відчути себе легше.

За словами Сіддіки, відсутність зв'язку з собою руйнує щастя, "це може виглядати як передача оцінки своєї значущості зовнішнім джерелам, незнання власних цінностей, обмежень і сильних сторін".

Якщо ваша самооцінка залежить від думки інших людей або суспільства, ви завжди будете в уразливому становищі. Важливо розуміти себе і приймати свої недоліки. Сильний зв'язок із собою дозволяє зрозуміти, що саме вам потрібно, щоб "наповнити свій ресурс", наприклад, встановити здорові межі.

Спроби придушити глибокі проблеми, особливо травми, шкодять вашому щастю. "Травми дуже поширені в нашому суспільстві: у відносинах, у родині, дитячі травми, расові травми, гомофобія, ксенофобія. Всі труднощі, які пригнічують нашу здатність справлятися, залишаються з нами", – заявляє Мур-Лоббан.

Як би важко це не було, важливо пропрацювати травму. Якщо ви не будете чесними щодо своїх проблем, ви будете нещирими з собою, що не сприяє зціленню. Крім того, Сіддікі зазначає, що щастю можуть заважати біологічні причини – депресія або розлади настрою, що вимагають допомоги фахівця і медикаментозного лікування.

Ізоляція – серйозне джерело нещастя. "Ми пов'язані в соціальних мережах, але важливо думати про те, з ким ми реально спілкуємося протягом дня", – каже Льюїс. Можна днями не спілкуватися з близькими, що призводить до почуття самотності. Вона закликає дзвонити рідним, запрошувати друзів або планувати вечерю з колегами.

Перший крок – це намір. Замість того, щоб відразу думати про список справ на день, Льюїс радить подумати про те, як ви хочете себе почувати. Якщо ви хочете відчувати легкість, подумайте, що можна додати в день для цього відчуття.

Також експерти радять не робити "щастя" кінцевою метою. "Багато клієнтів кажуть "я просто хочу бути щасливим" і пов'язують це з конкретними цілями: вийти заміж, схуднути на 4,5 кг, вступити до магістратури. Але досягнувши цього, вони виявляють, що проблеми в житті нікуди не поділися", – заявляє Сіддікі.

Замість того щоб сприймати щастя як пункт призначення, вважайте його вибором на шляху. Це прийняття злетів і падінь. Навіть у найгірші моменти потрібно бути відкритим до чогось хорошого, а в найкращі – пам'ятати, що все тимчасово.

Раніше УНІАН повідомляв, як розпізнати емоційного маніпулятора.