Бізнес без боргів: як повернути борг у контрагента?

ВИ УКЛАЛИ КОНТРАКТ, ВИКОНАЛИ ВСІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, А КОНТРАГЕНТ УХИЛЯЄТЬСЯ ВІД ОПЛАТИ. ЗНАЙОМО? ПІДПРИЄМЦІ ОЙ ЯК ЧАСТО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ З ТАКОЮ ПРОБЛЕМОЮ. ЯК ДІЯТИ, ЩОБ УНИКАТИ ТАКИХ СИТУАЦІЙ ТА ЩО РОБИТИ, ЩОБ ВАШІ РАХУНКИ ОПЛАЧУВАЛИ?

Як застерегти себе і свій бізнес від таких ситуацій?

Першоджерелом виникнення такої проблеми зазвичай є неналежне оформлення договору та супутніх документів або ж взагалі їх відсутність. Хороша репутація, добрі відносини з контрагентами, «ми віримо їм на слово» – призводять до «дирки» в фінансовому звіті в частині прибутку та утворюють прірву між доходами та витратами.

Статистика говорить сама за себе: господарські суди переповнені справами про стягнення боргу. Ця тенденція стабільно спостерігається роками – близько 70% усіх справ складають позови, зумовлені недобросовісним виконанням зобов’язань по сплаті послуг, товарів та ін. Це означає, що, перед тим як здійснювати свою господарську діяльність, ви повинні розуміти, як будете вирішувати питання повернення заборгованості, якщо така виникне.

Тому своїм клієнтам я завжди наголошую і наполегливо рекомендую правильно оформляти правовідносини з контрагентами, закріплювати свої слова і домовленості виключно письмовими документами з чітко прописаними умовами співпраці.

З чого потрібно починати співпрацю з юридичної точки зору?

Насамперед перевірте ділову репутацію контрагента через інтернет, почитайте відгуки, статті, можливо щодо посадових осіб порушено кримінальне провадження, можливо останній постійно не виконує своїх зобов’язань і щодо нього вже є судові рішення про стягнення боргу, які вже перебувають на примусовому виконанні.

Достовірну інформацію про наявність судових спорів і наявних судових рішень можна отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, веб-порталу Судової влади. Про наявність неповернутих боргів – з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

За допомогою електронного ресурсу Міністерства юстиції України у платному або навіть безкоштовному доступі, маючи код ЄДРПОУ контрагента, можна перевірити хто є керівником, скільки учасників, який статутний капітал товариства та чи не перебуває воно на стадії припинення чи ліквідації. Якщо капітал товариства складає, наприклад, 1 грн., то це тривожний дзвінок, оскільки товариство, в більшості випадків, відповідає за зобов’язаннями лише в рамках вартості статутного капіталу та майна, що йому належить.

Для розуміння, чи є чим віддавати, чи наявна у контрагента матеріально-технічна база для реального виконання договору, потрібно перевірити контрагента по реєстру речових прав на нерухоме майно. Інформаційну довідку з відображенням усього нерухомого майна, прав оренди та обтяжень можна отримати у будь-якого державного реєстратора чи за допомогою сайту – Кабінет електронних сервісів. Перевірку наявності рухомого майна можна здійснити шляхом отримання від товариства копії балансу або шляхом направленням листа до одного з регіональних сервісних центрів МВС України, або в електронній формі, скориставшись функціональністю сайту Головного сервісного центру МВС України. На сайті Державної фіскальної служби України у розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» можемо отримати інформацію чи перебуває контрагент на обліку в органах доходів та зборів та наявності у контрагента податкового боргу. Якщо у контрагента є податковий борг, то не виключено, що все його майно перебуває під податковим арештом.

Це суттєво обмежує ваше право отримати кошти від його продажу у примусовому порядку або робить повернення коштів взагалі неможливим.
Загалом, така юридична послуга як «Перевір свого контрагента» є дуже популярною та користується великим попитом, оскільки є запорукою хорошої ділової репутації та засобом попередження укладення фіктивних правочинів. Скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти!

На що ще слід звертати увагу?

Окрім вищенаведеного, потрібно звернути увагу на зареєстровані види діяльності контрагента. У випадку, якщо на роботи, що будуть виконуватися контрагентом, потрібна дозвільна документація, перед підписанням договору краще поцікавитися, чи має право особа на здійснення такої діяльності – перевірити наявність ліцензій, дозволів, сертифікатів та іншої дозвільної документації.

Перед укладенням угоди вимагайте в контрагента його установчі документи (статут, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію особи), а також, фінансовий звіт за останній рік, протокол зборів учасників, довіреність, (якщо особа діє не на підставі статуту) та витяг з ЄДРПОУ, який краще за все має бути отриманий в день підписання договору для перевірки повноважень посадових осіб, що будуть підписувати договір від імені підприємства. Не менш важливим є попередній досвід співпраці з іншими суб’єктами підприємницької діяльності в частині повного та вчасного виконання зобов’язань за аналогічними контрактами.

Готуємо договір: що важливо не упустити?

• По-перше, потрібно дотриматись вимог закону щодо форми договору. Господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного письмового документа, підписаного сторонами. Проте, не варто забувати, що для окремих видів договорів встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація, без яких договір не є чинним та не створює жодних правових наслідків.
• По-друге, при складенні господарського договору потрібно чітко прописати істотні умови: предмет, ціну та строк дії договору, оскільки, такий обов’язок покладає на сторін Господарський кодекс України.
• По-третє, особливу увагу потрібно приділити правам та обов’язкам сторін, порядку виконання договору сторонами, чітко прописати що є кінцевим продуктом за договором та коли результат вважається прийнятим, якими документами підтверджується виконання, порядок їх погодження та підписання сторонами.
• По-четверте, не потрібно забувати про відповідальність сторін за невиконання умов договору у вигляді штрафів, пені або неустойки. Наявність у договорі штрафних санкцій за неналежне виконання договору так чи інакше спонукають контрагента виконувати свої обов’язки вчасно.
• По-п’яте, наполягати на укладенні договорів, що спрямовані на забезпечення зобов’язань за основним договором, тобто, поруки, застави чи іпотеки. Якщо сума договору не дуже значна – можна користуватись менш затратними видами забезпечення зобов’язань, такими як завдаток, притримання.

У будь-якому випадку заручіться підтримкою юристів, досконало складений контракт мінімізує ризики виникнення у вас непередбачуваних обов’язків за договором, невигідних умов, а також попередить раптове розірвання договору чи визнання його недійсним в суді.

Не платить. Як вплинути на контрагента до суду?

Досудовий порядок врегулювання спору між сторонами угоди реалізується шляхом направлення порушнику претензії.

У кращому випадку – на підставі аргументованого листа або претензії, боячись понести додаткові судові витрати, контрагент повністю виконає свої зобов’язання.
В гіршому випадку – претензія і листи будуть використані в суді як обов’язковий доказ Ваших спроб досудового врегулювання спору, що буде свідчити про Вашу сумлінність в очах судді. Загалом, я раджу всім своїм клієнтам використовувати по максимуму усі можливі згідно закону способи впливу на контрагента. Це в будь якому випадку принесе свої плоди.
Важливо скласти претензію грамотно та виконати усі вимоги Господарського кодексу України, зокрема, вимоги статті 222, яка встановлює обов’язкові складові претензії та містить вимоги до документів, що повинні бути додані до неї.

Направлення претензії за загальним правилом не є обов’язком сторони. Проте, законодавством встановлено випадки, коли направлення претензії є обов’язковою умовою перед зверненням до суду. За загальним правилом у місячний строк контрагент зобов’язаний задовільнити обґрунтовані вимоги в претензії та надіслати письмову відповідь на претензію, так як такий обов’язок покладає на нього закон.

Також, не варто забувати про медіацію та спробувати врегулювати спір шляхом проведення переговорів між сторонами заручившись допомогою так званого арбітра, посередника. Як результат – укласти додаткову угоду до договору або новий договір, в якому визначити нові умови співпраці. У нашій компанії така послуга користується попитом, оскільки медіація дозволяє клієнтам заощадити час та подальші витрати на суд та приватних виконавців.

Не допомогло і судового процесу не оминути – як діяти в суді?

Якщо сторона все ж ухиляється від врегулювання спору до суду або вдає, що готова виконувати зобов’язання добровільно, проте де-факто – бездіє, то, звичайно, звернення до суду не оминути. Найбільш швидким та найменш затратним способом стягнення боргу через суд є подача заяви про видачу судового наказу. Судовий збір за подання такої заяви складає 176,20 грн.

Умови подачі такої заяви наступні:

• сума вимоги не перевищує 185 300 грн, тобто ста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент подачі заяви про видачу судового наказу (відповідно до ст. 7 Закону «Про державний бюджет України на 2019 рік» у період із 1 січня по 1 липня 2019 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 1 835 грн),
• наявність договору в письмовій формі.
• боржником є юридична особа або ФОП.

Важливо не пропустити строк звернення до суду, за загальним правилом він становить 3 роки, якщо інше не передбачено умовами договору.

Строк розгляду судом заяви про видачу судового наказу складає 5 днів (без засідання та повідомлення сторін). У разі не оскарження такого наказу боржником він набуває чинності протягом 20 днів та підлягає видачі його стягувачу.

Недоліком цього способу захисту є те, що суд, у випадку подачі боржником заяви про скасування судового наказу протягом 15 днів з дня отримання останнім копії наказу, повинен його скасувати. Тому, закон дозволяє стягувачу звернутися з такими вимогами до суду як шляхом подачі заяви про видачу судового наказу так і шляхом подачі позовної заяви на свій вибір. Якщо ж сума вимоги до вашого контрагента перевищує сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, ми можемо звертатися до суду за захистом свого порушеного права виключно у позовному провадженні шляхом подачі позовної заяви.

І все таки – ми подали позов, що отримаємо за результатами судового процесу?

Є варіанти.

Перший варіант – ми отримаємо врегулювання спору шляхом укладення між сторонами мирової угоди, що затверджується ухвалою суду. Якщо правильно скласти усі процесуальні документи, зібрати потужну доказову базу і вибудувати правильну тактику ведення справи в суді, контрагент сам проявить ініціативу і захоче укласти з вами мирову угоду та виплачуватиме борг добровільно, згідно її умов. Якщо ж він порушить умови, ми сміливо зможемо звернутись з ухвалою суду про затвердження мирової угоди до приватного чи державного виконавця та стягнути борг у примусовому порядку.

Другий варіант – ми впевнено йдемо до кінця, не зважаючи на спроби контрагента затягнути судовий процес, та отримуємо рішення суду про стягнення боргу з контрагента. Це варіант однозначно потребуватиме більших затрат по часу та коштах, оскільки, скоріш за все, потрібно буде пройти розгляд справи у суді в першій та апеляційній інстанції, щоб отримати рішення, яке набрало законної сили. Незважаючи на це, в результаті ми отримаємо виконавчий документ, який зможемо передати на примусове виконання.

У підсумку…

З урахуванням вищенаведеного та застосуванням наших порад, у вас є реальна можливість попередити недобросовісність контрагента, убезпечити свої активи, мінімізувати фінансові ризики та зберегти свій час.
Звісно, кожна ситуація є індивідуальною, проконсультувати, підготувати документи чи допомогти у вирішенні уже конкретної ситуації – наш обов’язок. Тому запрошуємо, звертайтесь.
Ми будемо раді бачити вас у нашому офісі. Результат та смачне горнятко кави – гарантовані!

СОЛОМІЯ СЕМЕНЮК, АДВОКАТ, КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ ПО РОБОТІ З ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ТзОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЗАХИСТ ВЛАСНОСТІ».

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЗАХИСТ ВЛАСНОСТІ» М. ЛЬВІВ, ВУЛ. РИЛЄЄВА 5, ОФІС 1 +38 067 258 45 99 +38 032 261 38 77