Біолог розповів про найбільшу багатоніжку в історії: вона перевершувала людину за розміром

Думка про те, що колись на Землі мешкала величезна багатоніжка розміром з людину, звучить як наукова фантастика або кошмар. Проте, близько 300 мільйонів років тому дійсно існувала така безхребетна тварина.

Еволюційний біолог з Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для Forbes розповів про багатоніжку Arthropleura. Вона залишається найбільшою наземною безхребетною твариною, відомою науці.

Біолог поділився, що Arthropleura жила близько 346-290 мільйонів років тому. У той час континенти Землі були згруповані поблизу екватора, і велика частина суші була вкрита великими тропічними лісами.

Скам'янілості Arthropleura, які знайшли вчені, показують, що Arthropleura нагадувала величезну комаху. У цієї багатоніжки були десятки сегментів тіла і незліченна кількість ніг, розташованих парами вздовж нижньої сторони.

Вчені довгі роки не могли визначити, де Arthropleura знаходиться в сімейному дереві членистоногих. Зараз, за загальною думкою, вона відноситься до групи Myriapoda, яка включає багатоніжок і стоног.

Найближчими живими родичами Arthropleura є багатоніжки. Її тіло було сплощеним і захищеним перекриваючими пластинами, що, ймовірно, забезпечувало їй гнучкість і захист при пересуванні.

Реконструкція Arthropleura, описана в дослідженні Open Paleontology 2025 року, припускає, що найбільша багатоніжка цього виду досягала довжини 2,5 метра. Деякі оцінки навіть наближалися до 3 метрів.

Крім того, Треверс розповів, що ширина Arthropleura становила понад 50 сантиметрів, згідно зі слідами, які залишали багатоніжки. Цікаво, що немає жодних доказів того, що істоти цього виду були хижаками. Аналіз ротового апарату і вмісту кишечника Arthropleura показав, що ці багатоніжки харчувалися в основному рослинним матеріалом.

Іншими словами, цей гігант, ймовірно, був повільним травоїдним або детритофагом, а не верховним хижаком, як деякі могли б припустити, виходячи з його розмірів, зазначив біолог. Ця відмінність має значення, оскільки вона необхідна для розуміння того, як таке велике членистоноге могло існувати на суші.

Треверс підкреслив, що величезні розміри Arthropleura були далеко не випадковістю еволюції. Вчені з'ясували, що це стало можливим завдяки унікальному поєднанню факторів навколишнього середовища, які сьогодні вже не існують.

Біолог додав, що сотні мільйонів років тому рівень кисню в атмосфері був значно вищим, ніж сьогодні. За оцінками дослідників, концентрація кисню становила близько 30–35%, що набагато вище сьогоднішнього рівня, який становить близько 21%.

Більш високий рівень кисню в атмосфері в кам'яновугільний період дозволяв йому більш ефективно дифундувати через більші тіла. Це, в свою чергу, усунуло одне з основних обмежень розміру Arthropleura.

По-друге, поділився Треверс, у кам'яновугільний період ландшафт також був покритий густими лісами гігантських рослин, таких як лікопсиди, хвощі та папороті. З огляду на їх розміри, ці рослини виробляли величезну кількість опалого листя і деревних залишків, які служили багатим джерелом їжі для детритофагів, таких як Arthropleura.

Раніше в DailyGalaxy розповіли, що різке падіння рівня кальцію в океані могло бути важливим фактором, що вплинув на перехід Землі від глобальної теплиці в епоху динозаврів до холодного світу з полярними сніговими шапками сьогодні. Вчені простежили за геологічними даними, як змінювався рівень кальцію в океані з моменту вимирання динозаврів, і помітили, що його концентрація зменшилася більш ніж наполовину протягом кайнозойської ери.

За словами провідного автора дослідження доктора Девіда Еванса, в епоху динозаврів насичений кальцієм океан гірше зберігав вуглець, який є основним елементом таких парникових газів, як вуглекислий газ і метан.