Безболісне розлучення – міф, чи реальність?

Давно вже доводиться практикувати свою адвокатську діяльність у сімейних справах. З поміж інших справ, саме по цій категорії справ приходить більше 40% клієнтів. І проблема в тому, що практично у всіх одні і ті ж проблеми. Тому я вирішив написати цю статтю, щоб розібратись з тим, чи можливе розлучення без подальших проблем, і чи безболісне розлучення – міф чи реальність. А як думаєте ви?

В першу чергу, хотілось би розібратись з причинами розлучення. У 70% випадків сім’ї розлучаються через зраду одним із подружжя іншого. Решта 30% розлучень трапляються через різні погляди на життя та цінності, суперечки між подружжям, тощо.

Практика показує, що у більшій половині випадків після розлучення виникають проблеми з тим де буде проживати дитина, чи буде бачитись із іншим членом сім’ї, поділ майна, призначення аліментів, тощо. Якщо чесно то не завжди розумію батьків, коли дитина проживає з одним, а іншому із батьків забороняють бачитись з дитиною, проводити з нею час, тощо. На мою думку, у таких випадках батьки не думають про те як буде краще їхній дитині, а думають про особисті образи один на одного та непорозуміння. При цьому страждають через такі дії не батьки, а саме діти!

Можливо досить вже бавитись почуттями дітей? Можливо варто свої суперечки вирішувати не вплутуючи у це дітей?

Так, я погоджуюсь, що у випадку якщо для прикладу, один із батьків страждає на наркотичну чи алкогольну залежність то варто убезпечити дитину, та надавати можливість побачень у присутності опікунської ради, або іншого із батьків і лише за умови тверезості. Але у більшості випадків заборона бачитись з другим із батьків базується на простому небажанні, щоб дитина спілкувалась з тим із батьків, хто проживає окремо. Повірте, що настроювання дітей проти батьків – погана ідея.

Так ось, до чого це все. Найбільше мені подобається у випадку розлучень, коли батьки не тримають образ один на одного, і розуміють, що дітям важливо бачитись як з батьком, так і з матір’ю. У таких випадках, коли немає непорозумінь, безболісне розлучення – не міф, а реальність!

У таких випадках я пропоную завжди 2 варіанти.

Перший варіант: Якщо немає спільного майна – подати позов про розлучення від імені одного із батьків, а від іншого – підготувати заяву про визнання позову.

Другий варіант: Якщо ж є необхідність зафіксувати розмір аліментів на дитину, чи поділити майно, тоді таким клієнтам я пропоную укласти шлюбний договір, згідно котрого буде визначено все – графік побачень з дитиною, розмір аліментів, поділ спільного майна, тощо.

До речі, дозволю собі відступити трішки від теми статті, та зазначу, що здебільшого майно (наприклад квартира) залишається реально у користуванні одного члена подружжя. Якщо це дружина, і вона проживає у цій квартирі із дитиною, то може буде доречно переписати свої частки на цю квартиру саме на дитину? Ви не думаєте, що це буде найбільш логічне вирішення спорів? Чи ваша частка в цій квартирі, що дорівнює 10 тисячам (цифру пишу образно) – важливіша за розвиток дитини, і нормальне спілкування із нею?

Тому, як я зазначив вище – при нормальному ставленні батьків до своєї дитини – можна знайти компромісне вирішення проблемних моментів. Головне – бажання.

Тож досить бавитись почуттями дітей, та відбирати їхнє дитинство.

Автор консультації: Бородійчук Дмитро Олегович