Витрати на відрядження представників сторін для участі в судовому засіданні (проїзд, проживання, добові) є судовими витратами і підлягають відшкодуванню – КГС ВС (справі № 916/4944/24 )

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою КГС ВС залишив касаційну скаргу ТОВ без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій – без змін.

Аналізуйте судовий акт: Строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - може бути поновлений. (ВС КЦС №161/629/23 від 14.11.2024 р.)

Військові частини звернулися до Верховного Суду з клопотанням про стягнення з ТОВ судових витрат, пов’язаних з відрядженням представників до іншого міста для участі в судовому засіданні у суді касаційній інстанції.

КГС ВС встановив, що представники військових частин брали участь у судовому засіданні в порядку самопредставництва, а заявлені витрати підтверджені наданими представниками належними доказами: наказами про відрядження, проїзними документами, рахунками за проживання та звітами про використання коштів.

Суд касаційної інстанції зазначив, що витрати сторони на відрядження своїх представників до суду для участі в судовому засіданні (проїзд, проживання, добові) є судовими витратами, адже участь у судовому засіданні – це процесуальна дія. Якщо судове засідання відбувається в іншому місті, то прибуття до суду представника сторони є об'єктивно необхідним для реалізації права на захист. Відповідно, витрати на проїзд та проживання представника сторони, який є її працівником і бере участь у справі в порядку самопредставництва, – це витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій.

Аналізуйте судовий акт:  Постанова ТЦК СП про накладення штрафу не містила доказів вручення та відмови від повістки, винесена з рядом процедурних порушень, тому була СКАСОВАНА судом разом з компенсацією витрат на юридичну допомогу  (Апелсуд, №279/1441/25 від 26.05.2025р.)

Хоча ГПК України прямо не виокремлює витрати сторони у справі на відрядження своїх працівників в окремий вид судових витрат (на відміну від витрат на професійну правничу допомогу), проте такі витрати охоплюються змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

КГС ВС визнав такі витрати обґрунтованими, співмірними та безпосередньо пов’язаними з розглядом справи.

За результатами розгляду КГС ВС задовольнив клопотання військових частин і стягнув витрати, понесені в суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова КГС ВС від 28 січня 2026 року у справі № 916/4944/24 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/133666805.