Суди скасували ППР та штрафи на платника податків - оскільки податковим органом не було конкретизовано запитувані документи, яких саме не було надано під час перевірки.(ВС КАС №420/9072/24 від 02.12.2025 р.)

Фабула судового акту: Товариство звернулось до окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС), та рішенням суду (залишеного без змін апеляційною інстанцією) позов задоволено.

Так, в ході фактичної перевірки ГУ ДПС ніби встановило, що ТОВ вносить готівкові кошти, отримані за проданий товар (надані послуги) до каси банку для зарахування на свій розрахунковий рахунок. Крім того, податкова звинувачувала товариство, що в ході перевірки, встановлено неподання ним до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язаних з оподаткуванням за формою № 20-ОПП у встановлені законодавством строки. Мовляв - товариство не надало до контролюючого органу документів що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За фактом перевірки було прийнято податкові повідомлення рішення (далі-ППР), першим з яких застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38 707 321,28 грн; а другим - застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 22440,00грн.

Так ось після скасування цих ППР-ок товариством у судах перших двох інстанцій, ГУ ДПС звернулось із касаційною скаргою. Проте доводи податкового органу не спрацювали і ВС КАС залишив позитивне для платника податків рішення - без змін. Що цікаво:

З приводу внесення готівки через касу банку, ВС вказав:

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що дії банку з перерахування коштів, внесених платниками готівкою на рахунки отримувача, є безготівковими операціями, відтак встановлене контролюючим органом порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, є безпідставним та не обґрунтованим.

Згідно з наданих до суду виписок з транзитного рахунку банку та поточного рахунку позивача - банком приймалась готівка від клієнтів позивача та зараховувалась на транзитний рахунок, з якого перераховувалися не пізніше 11-00 години за Київським часом наступного операційного дня на поточний рахунок Позивача.

Доказів іншого з боку податкового органу не було встановлено під час перевірки та не надано до суду.

Зі згаданих квитанцій, Банк приймав від фізичних осіб, як платників/ініціаторів, кошти на оплату автомобілів згідно договорів. Отримувачем коштів у квитанціях зазначено ТОВ. Також Банк приймав від фізичних осіб, як платників/ініціаторів, кошти за послуги СТО згідно відповідних рахунків на оплату.

Отже саме фізичні особи є платниками, які через банківську установу сплачували на рахунок ТОВ готівкові коштів за отримані від ТОВ послуги/товари.

При цьому матеріали фактичної перевірки не містять даних, що перевіряючими була проведена контрольна розрахункова операція, яка б дала можливість встановити, яким саме чином готівкові кошти потрапляють на розрахунковий рахунок позивача.

З урахуванням викладеного, суди дійшли вірного висновку, що встановлене контролюючим органом порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, є безпідставним та не обґрунтованим і як наслідок, податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Що ж до неконкретизованого переліку документів у запиті податкової:

Податковим повідомлення-рішення було визнано порушення платником вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції згідно статті 117 Податкового кодексу України з підстав неподання в ході перевірки повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язаних з оподаткуванням за формою №20-ОПП у встановлені законодавством строки слід зазначити наступне.

Водночас суди - із чим погодився ВС - визнали необґрунтованими висновки перевірки про порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не було конкретизовано запитувані документи, яких саме не було надано під час перевірки.

По-перше, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України не може бути предметом фактичної перевірки, оскільки повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

По-друге, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України).

Отже у цій справі: Судами встановлено, що фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС - головному бухгалтеру ТОВ було вручено запит, яким контролюючий орган зобов`язав ТОВ у термін до 11:00 25.01.2024 надати: накази про призначення на посаду, трудові договори; табеля обліку робочого часу (графіки змінності), правила внутрішнього трудового розпорядку; касову книжку, касові документи; банківські виписки; накази про призначення директора, бухгалтера та посадових осіб на господарському об`єкті; перелік основних засобів.

Між тим, у згаданому запиті про надання документів не конкретизовано період, за який мають бути надані документи, а в акті про відмову платника податків або його законних представників надати документи не конкретизовано, які саме запитувані документи не було надано ТОВ.

Підсумовуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність податкових повідомлень-рішень, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки - крім іншого - податковим органом не було конкретизовано запитувані документи, яких саме не було надано під час перевірки.

Аналізуйте судовий акт: Лист прокуратури не є підставою для призначення і проведення податкової перевірки (ВС КАС № 808/1099/18 від 04.04.2025 р.);

Господарський суд не наділений повноваженнями самостійного встановлення/невстановлення податкового правопорушення, зокрема, щодо складання та реєстрації податкової накладної з ПДВ, чи їх коригування. (ВС КГС, справа № 916/334/22 від 07.06.2023 р.);

Інформація, що міститься в базах даних контролюючих органів - не доводить порушень податкового законодавства. (ВС КАС №200/2903/22 від 21.08.2023 р.);

Надання оригіналів документів на запит правоохоронних органів не може призводити до донарахувань податків та штрафів від податкової (ВС КАС у справі №420/1243/23 від 13 травня 2024 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 420/9072/24

адміністративне провадження № К/990/1365/25

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО - ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНЖПРОЕКТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 (суддя - Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді: Коваль М.П., Осіпов Ю.В.) у справі №420/9072/24.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО - ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНЖПРОЕКТ» (далі - ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) від 04.03.2024 №8267/15-32-07-06 та №8268/15-32-07-06.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, позов задоволено.

ГУ ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені без повного з`ясування обставин у цій справі, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи що призвело до хибних висновків застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного суду від 25.02.2021 по справі №826/14713/18, від 22.02.2022 по справі №640/4426/19 та від 29.05.2024 по справі №420/19741/21.

У касаційній скарзі зазначає, що в ході фактичної перевірки згідно наданих банківських виписок за період з 02.10.2023 по 22.01.2024, в яких зазначено (Платник - ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» та код платника - код ЄДРПОУ 20928262), встановлено, що ТОВ вносить готівкові кошти, отримані за проданий товар (надані послуги) до каси банку для зарахування на свій розрахунковий рахунок. Загальна сума розрахункових операцій проведених ТОВ за період з 02.10.2023 по 22.01.2024, без застосування реєстраторів розрахункових операцій становить 25839381,66 грн., чим порушено вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В ході перевірки, встановлено неподання позивачем до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язаних з оподаткуванням за формою № 20-ОПП у встановлені законодавством строки. Позивачем не було надано до контролюючого органу документів що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, вказує, що готівкові кошти для зарахування на банківський рахунок, приймаються безпосередньо банківською установою - АТ «Перший Інвестиційний Банк» без будь-якої участі в цьому процесі ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ». Відповідно до змісту листа ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» № 111/0/31 від 23.07.2024, рахунок № 29024001007546 (транзитний) не є рахунком ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» та використовується для обліку платежів клієнтів, сплачених готівкою через касу банку, для подальшого їх перерахування на поточний рахунок клієнта відповідно до умов укладеного договору. Таким чином, дії банку з перерахування коштів, внесених платниками готівкою, на рахунок отримувача - ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» є безготівковими операціями та відповідно положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не зобов`язані проводитися через РРО/ПРРО. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС в Одеській області прийнято наказ №455п від 22.01.2024 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ», на підставі підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.8 пункту 19-1.1 статті 19-1, ст.20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО.

Згідно вказаного наказу №455 п від 22.01.2024, призначено провести фактичну перевірку ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ», податкова адреса: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога 140-В, з 22.01.2024, тривалістю 10 діб. Перевірку призначено провести за період діяльності з 23.01.2021 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У період з 22.01.2024 по 31.01.2024 ГУЦ ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ», за результатами якої складено акт від 31.01.2024, зареєстрований 01.02.2024 за №3319/15/51/880/20928262.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ»:

пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України;

пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

А саме, контролюючим органом встановлено, що в ході фактичної перевірки надані банківські виписки за період з 02.10.2023 по 22.01.2024, в яких зазначено (Платник - ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ», код платника - код ЄДРПОУ 20928262) та встановлено, що ТОВ вносить готівкові кошти, отримані за проданий товар (надані послуги) до каси банку для зарахування на свій розрахунковий рахунок. Загальна сума розрахункових операцій проведених, проведених ТОВ за період з 02.10.2023 по 22.01.2024, без застосування реєстраторів розрахункових операцій становить 25839381,66грн., чим порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, у ході перевірки, встановлено неподання позивачем до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язаних з оподаткуванням за формою № 20-ОПП у встановлені законодавством строки. До перевірки не надані в повному обсязі усі документи, що належать, або пов`язані з предметом перевірки, а саме: банківські виписки не у повному обсязі.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області 04.03.2024 прийнято наступні податкові повідомлення рішення від:

№8267/15-32-07-06, згідно з яким за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38 707 321,28 грн;

№8268/15-32-07-06, згідно з яким за порушення пункту 63.3 статті 63, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 22440,00грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що дії банку з перерахування коштів, внесених платниками готівкою на рахунки отримувача, є безготівковими операціями, відтак встановлене контролюючим органом порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, є безпідставним та не обґрунтованим. Також суди виходили з того, що з`ясування питання щодо дотримання платником податків порядку повідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо, а тому не може здійснюватися під час проведення фактичної перевірки. Суди визнали необґрунтованими висновки перевірки про порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не було конкретизовано запитувані документи, яких саме не було надано під час перевірки.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як з`ясовано судами, відповідно до доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Одеській області, адресованого заступнику начальника Головного управління ДПС в Одеській області, згідно якої відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту в ході проведення до перевірочного аналізу встановлено, що ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» у 2022-2023 роках зареєстровано на не платника податку на додану вартість по коду 100000000000 податкові накладні № 189 від 12.10.2022, №136 від 06.09.2023, №250 від 12.09.2023 на загальну суму 9 620 590,00 грн. Вищезазначене може свідчити про здійснення розрахунків готівкою не платником ПДВ - підприємством, фізичною особою - підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідним Положенням НБУ від 29.12.2017 № 148 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» .

В свою чергу, наказ Головного управління ДПС в Одеській області №455 п від 22.01.2024 містить як правову підставу для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України), та обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, чим спростовано доводи позивача про неправомірність призначення фактичної перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що «розрахункова операція» це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

«місця проведення розрахунків» - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;

«реєстратор розрахункових операцій» (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, компьютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

«розрахунковий документ» - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (дання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи PPO або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують викопних розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляються вiд неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, а відтворюванням дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом структурою даних, що в ньому міститься та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такого особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг). Зазначений обов`язок стосується і операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

Системний аналіз наведених вище положень свідчить про те, що законодавець відніс поняття "операції з приймання готівки для подальшого її переказу" до розрахункових операцій, на які поширюється імперативна норма щодо обов`язкового здійснення таких операцій із використанням РРО. Невиконання таких приписів тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас згідно з пунктами 2 та 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються 2) при виконанні банківських операцій…, 12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Як встановлено судами, в ході фактичної перевірки контролюючим органом встановлено та відображено в акті перевірки, що у період з 02.10.2023 по 22.01.2024 ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» вносило готівкові кошти, отримані за надані послуги (проданий товар) до каси банку для зарахування на свій розрахунковий рахунок. Загальна сума розрахункових операцій, проведених ТОВ за період з 02.10.2023 по 22.01.2024 без застосування реєстраторів розрахункових операцій становить 25 839 381,66 грн.

При цьому, як з`ясовано судами та не спростовано сторонами, у приміщенні де здійснюється господарська діяльність та проводилась фактична перевірка ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ», розміщується відділення Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк».

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк» від 07.02.2024 №21/0/31-24, ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» відкрито поточний рахунок у АТ «Перший Інвестиційний Банк» з 26.07.2013 за номером: 26004002007546, валюта: 980, ІВАІМ: ІІА723005060000026004002007546.

Між ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» та ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» укладено договір на прийняття готівки №23/23 від 02.09.2013, згідно п. 1.1. якого банк приймає готівку у національній валюті, що надходить Клієнту від фізичних осіб та юридичних осіб (в тому числі фізичних - підприємців), в подальшому «Платники», за надані клієнтом таким платникам послуги, виконані роботи, продані товари, з подальшим зарахуванням прийнятої готівки згідно умов цього Договору на поточний рахунок Клієнта, відкритий в Банку.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору №23/23 банк зобов`язаний: приймати готівкові кошти від Платників за надані Клієнтом послуги, виконані роботи та продані товари в операційних касах ПАТ «Перший Інвестиційний Банк».

Відповідно до п. 2.1.4. Договору №23/23 банк зобов`язаний: в день прийняття готівки перерахувати кошти на транзитний рахунок № 29024001007546, з якого кошти не пізніше 11-00 години за Київським часом наступного операційного дня зарахувати на поточний рахунок Клієнта, відкритий в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк».

Таким чином сторони договору погодили, що банком здійснюється прийняття готівки від платників (фізичних осіб та юридичних осіб, в тому числі фізичних - підприємців) для подальшого їх перерахування на поточний рахунок клієнта відповідно до умов укладеного договору.

Також, відповідно до наданого до суду листа ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» №111/0/31 від 23.07.2024 банком зазначено, що транзитний рахунок №…, відкритий згідно п. 2.1.4. Договору є внутрішнім рахунком банку та згідно плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 11.09.2017 за №89, є рахунком 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі». Для зручності і повноти відображення у внутрішньобанківському обліку кредиторської заборгованості у розрахунках з клієнтами банк використовує групування рахунків за клієнтською ознакою так званою «Карткою контрагента». У зв`язку із особливостями стандартного звіту автоматизованої банківської системи «Виписка по особовому рахунку» в частині реквізитів платника зазначається інформація з відповідної картки контрагента, з якою проведено групування рахунків виписки. Також, банком зазначено, що рахунок № … не є рахунком ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» та використовується для обліку платежів клієнтів, сплачених готівкою через касу банку, для подальшого їх перерахування на поточний рахунок клієнта відповідно до умов укладеного договору.

Згідно з наданих до суду виписок з транзитного рахунку за період 3 01.10.2023 по 31.01.2024 та поточного рахунку позивача №26004002007546 за період з 01.10.2023 по 31.01.2024, банком приймалась готівка від клієнтів позивача та зараховувалась на транзитний рахунок, з якого перераховувалися не пізніше 11-00 години за Київським часом наступного операційного дня на поточний рахунок Позивача.

Доказів іншого з боку податкового органу не було встановлено під час перевірки та не надано до суду.

Згідно з преамбулою Закону України «Про платіжні послуги», цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Пунктом 68 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що термін платник вживається у значенні, що це особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів.

Судом апеляційної інстанції враховано, наявні в матеріалах справи документи спростовують висновки акту перевірки в частині того, що саме позивач є ініціатором платіжних операцій, а саме, датовані за період проведення перевірки: договори купівлі-продажу, укладені ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» з фізичними особами на придбання автомобілів; квитанції платіжної інструкції на переказ готівки до них; рахунки на оплату; акти виконаних робіт.

Зі згаданих квитанцій, Банк приймав від фізичних осіб, як платників/ініціаторів, кошти на оплату автомобілів згідно договорів. Отримувачем коштів у квитанціях зазначено ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ». Також Банк приймав від фізичних осіб, як платників/ініціаторів, кошти за послуги СТО згідно відповідних рахунків на оплату.

Отже саме фізичні особи є платниками, які через банківську установу сплачували на рахунок ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» готівкові коштів за отримані від ТОВ послуги/товари.

При цьому матеріали фактичної перевірки не містять даних, що перевіряючими була проведена контрольна розрахункова операція, яка б дала можливість встановити, яким саме чином готівкові кошти потрапляють на розрахунковий рахунок позивача.

З урахуванням викладеного, суди дійшли вірного висновку, що встановлене контролюючим органом порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, є безпідставним та не обґрунтованим і як наслідок, податкове повідомлення рішення від 04.03.2024 №8267/15-32-07-06, згідно з яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38 707 321,28 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.03.2024 №8268/15-32-07-06, яким за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції згідно статті 117 Податкового кодексу України з підстав неподання в ході перевірки повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язаних з оподаткуванням за формою №20-ОПП у встановлені законодавством строки слід зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України не може бути предметом фактичної перевірки, оскільки повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

Щодо висновків судів в частині протиправності податкового повідомлення-рішення від 04.03.2024 №8268/15-32-07-06, яким за порушення вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

З матеріалів перевірки вбачається, що порушення позивачем наведеної норми права контролюючий орган пов`язує із неподанням в ході перевірки необхідних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Так, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України).

Судами встановлено, що 22.01.2024 фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області головному бухгалтеру ТОВ Скачковій І.Д. вручено запит, яким контролюючий орган зобов`язав ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ» у термін до 11:00 25.01.2024 надати: накази про призначення на посаду, трудові договори; табеля обліку робочого часу (графіки змінності), правила внутрішнього трудового розпорядку; касову книжку, касові документи; банківські виписки; накази про призначення директора, бухгалтера та посадових осіб на господарському об`єкті; перелік основних засобів.

Між тим, у згаданому запиті про надання документів не конкретизовано період, за який мають бути надані документи, а в акті про відмову платника податків або його законних представників надати документи не конкретизовано, які саме запитувані документи не було надано ТОВ «ВТП «ІНЖПРОЕКТ».

Підсумовуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність податкових повідомлень-рішень від 04.03.2024 №8267/15-32-07-06, №8268/15-32-07-06 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 по справі №826/14713/18, від 22.02.2022 по справі №640/4426/19 та від 29.05.2024 по справі №420/19741/21, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведених скаржником судових рішень дає підстави вважати, що їх було ухвалено за інших фактичних обставин, установлених судами (позивачами є суб`єкти господарювання - фінансові установи з відповідними ліцензіями Нацбанку України, на підставі яких вони здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, а саме, надають послуги з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування). У зв`язку з викладеним не можна дійти висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення про задоволення позову є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №420/9072/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова

Зображення (ілюстрація/схема) має виключно візуалізаційний (ілюстративний) та довідковий характер. Малюнок відображає лише загальну логіку статті а не фізичних осіб.