Дитина народилася невдовзі після розлучення: кого запишуть батьком і як змінити запис

Стаття 122 Сімейного кодексу України встановлює презумпцію батьківства: дитина, народжена протягом десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, вважається такою, що походить від подружжя. Тому у свідоцтві про народження батьком автоматично записують колишнього чоловіка матері, навіть якщо біологічним батьком є інший чоловік. Це правило діє доти, доки його не спростовано у встановленому законом порядку.

Коли таке трапляється на практиці
— подружжя фактично припинило стосунки, але офіційне розірвання відбулося нещодавно, і дитина народилася в межах десятимісячного строку;
— мати вже перебуває у нових відносинах і біологічним батьком є інший чоловік;
— колишній чоловік не заперечує проти виключення відомостей, але не звертався самостійно;
— відсутній контакт із колишнім чоловіком, він за кордоном, ухиляється від спілкування або категорично не погоджується.

Як змінити запис про батька: два шляхи

Адміністративний шлях через ДРАЦС. Застосовується, якщо є згода всіх сторін. Подаються: спільна заява матері та біологічного батька; заява колишнього чоловіка, нотаріально посвідчена, про те, що він не є батьком дитини і погоджується на виключення відомостей про нього. За наявності цих документів відділ ДРАЦС вносить зміни без звернення до суду та видає оновлені документи цивільного стану. Адміністративна процедура є найшвидшою, але залежить від волевиявлення колишнього чоловіка.

Судовий шлях.
Використовується, коли згоди колишнього чоловіка немає, неможливо її отримати або він заперечує. Зазвичай подають два позови (можна в одному провадженні): про виключення відомостей про колишнього чоловіка як батька та про визнання батьківства біологічного батька. Суд, як правило, призначає молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-тест) для встановлення походження дитини. Після набрання рішенням законної сили ДРАЦС вносить відповідні зміни до актового запису. Судовий порядок забезпечує результат і без згоди «юридичного» батька, але потребує часу та процесуальних витрат.

Практичні акценти
— Десятимісячний строк обчислюється з дати державної реєстрації розірвання шлюбу (або з дати рішення суду про розірвання/визнання недійсним після набрання ним законної сили), а не з моменту фактичного роз’їзду подружжя.
— За адміністративної процедури ключовим є нотаріально посвідчена заява колишнього чоловіка; без неї орган ДРАЦС не має підстав змінити запис.
— У судовому процесі доцільно ініціювати ДНК-експертизу. За загальним правилом витрати попередньо несе ініціатор, але вони можуть бути розподілені судом у кінцевому рішенні.
— Після зміни запису можливе вирішення похідних питань: прізвище дитини, аліменти, участь у вихованні, визначення місця проживання.
— Інтереси та стабільність правового статусу дитини для суду пріоритетні; формальна презумпція діє до її спростування, але не блокує встановлення істини за наявності доказів.

Додаткові юридичні орієнтири
– У позовах доцільно посилатися на статті 125 126 128 129 Сімейного кодексу України, які регулюють визнання та оспорювання батьківства, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
– Питання підсудності визначається за ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України: позови про визнання батьківства та виключення запису можна подавати за місцем проживання позивача (матері або біологічного батька), що спрощує процес, якщо «юридичний» батько проживає в іншому регіоні.
– Верховний Суд у своїх постановах (наприклад, від 19.02.2020 у справі № 686/21536/17, від 23.09.2020 у справі № 522/19118/17) неодноразово підкреслював, що ДНК-дослідження є найточнішим доказом для встановлення або спростування батьківства, а незгода відповідача на його проведення може бути оцінена судом як ухилення та не завадить ухваленню рішення.

Поради щодо доказової бази
– Окрім ДНК-експертизи, важливими можуть бути медичні довідки про вагітність, документи про фактичне проживання матері з біологічним батьком, свідчення сусідів чи родичів, спільні фото, листування. Це допоможе суду підтвердити фактичні обставини.
– Якщо біологічний батько бажає одночасно вирішити питання прізвища чи імені дитини, варто зазначити це у позові, щоб уникнути окремих процедур у майбутньому.

Фінансовий аспект
– Судовий збір сплачується за подання позову (його розмір щороку змінюється відповідно до Закону України «Про судовий збір»). За наявності підстав (наприклад, малозабезпеченість, утримання малолітньої дитини) можна клопотати про звільнення або зменшення суми.

Правові наслідки для аліментів і спадкування
– Після виключення відомостей колишній чоловік звільняється від сплати аліментів та припиняє мати обов’язок утримувати дитину.
– Біологічний батько, навпаки, набуває відповідних обов’язків, зокрема щодо утримання та спадкування, що також впливає на розподіл спадщини в майбутньому.

Міжнародний аспект
– Якщо колишній чоловік або біологічний батько проживають за кордоном, їхні нотаріальні заяви можуть бути оформлені через консульську установу України або шляхом апостилювання документа відповідно до Гаазької конвенції.
– Судові повістки у такому разі надсилаються за правилами міжнародної правової допомоги, що може збільшити строк розгляду.

Докази з електронних джерел
– Для надійності електронні докази (листування в месенджерах, електронні листи) доцільно посвідчувати нотаріально, щоб уникнути сумнівів у їхній достовірності.
– Суд може прийняти скріншоти та інші цифрові матеріали, але їх бажано підкріпити офіційним протоколом огляду.

Висновок
Презумпція, закріплена в статті 122 СКУ, пояснює, чому батьком у документах може значитися колишній чоловік, якщо дитина народилася невдовзі після розлучення. Алгоритм дій простий: за згоди всіх — звернення до ДРАЦС і адміністративна зміна запису; за відсутності згоди — позов до суду з проведенням ДНК-експертизи та подальшим внесенням змін до актового запису. Врахування детальних правових норм, судової практики та підготовка доказів підвищують шанси на швидке й остаточне вирішення питання без додаткових спорів у майбутньому.

Автор консультації: Адвокатське Бюро «Ірини Остапенко «АРГО ГРУП»