Без перевірок: навіщо влада вирішила припинити перевірки бізнесу і що це означає для ФОПів

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко 21 липня анонсувала мораторій на перевірки бізнесу, і вже того ж дня РНБО ухвалило рішення "Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні", яке 22 липня затвердив і підписав президент Володимир Зеленський.

Мораторій на перевірки: про що рішення РНБО

Рішення РНБО містить положення, які вже закладені законодавством, але ніби повторює їх. Адже, наприклад, пункт "вжити спільно з уповноваженими державними органами у місячний строк заходів із забезпечення захисту прав і законних інтересів іноземних інвесторів, зокрема з часткою іноземного капіталу" — це цитування закону України "Про захист іноземних інвестицій на території України" . Тобто новацій немає – права інвесторів вже були раніше гарантовані українським законодавством.

Інший цікавий пункт рішення РНБО – це підвищення ефективності ДПС та Держмитниці в частині обмеження перевірок компаній з незначним ступенем ризику. Тут же в рішенні є обмовка: окрім тих, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом підакцизних товарів.

Деталей мораторію на перевірки у рішенні РНБО насправді дуже мало. Але зрозуміло, що йдеться про деяку зміну парадигми політики державних органів, яким фактично наказали створити і затвердити ризик-орієнтований підхід, якому слідувати, і в підсумку перевіряти лише ті компанії, які матимуть високий ризик, тобто у діяльності яких виявлені відверті порушення норм законодавства.

Що з податковими перевірками: коли в Україні податківці можуть перевіряти ФОПів

Анна Даніель, адвокат, керуючий Адвокатського бюро "Анни Даніель", пояснює: ст. 75 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи мають право проводити наступні перевірки бізнесу:

• камеральні, які проводяться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення;
• документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні), які проводяться відповідно до плану-графіка перевірок;
• фактичні перевірки, що здійснюються за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

"З грудня 2024 року частково знято мораторій на податкові перевірки. Зокрема, поновлено документальні перевірки великих платників податків, документальні позапланові перевірки, якщо є законні підстави (наприклад, запит іншого держоргану, дані про порушення, ліквідація ФОПа), перевірки з питань ПДВ — особливо активізувалися щодо тих, хто формує ризиковий податковий кредит", — зазначає Анна Даніель

За її словами, ФОПи підпадають під перевірки лише у разі наявності чітко визначених підстав. "Переважно це групи 2–3 (спрощенці з обігом до 7 млн грн) та загальна система. Графіки перевірок формуються за ризик-орієнтованим підходом: податкова бере до уваги обсяг діяльності, податкову поведінку, наявність скарг або підозрілих операцій", — пояснила експерт.

Євген Ясинський, податковий адвокат ЮК "Приходько та партнери", каже, що для малого бізнесу основні відмінності щодо перевірок полягають у системі оподаткування, що впливає на частоту та предмет перевірок. "1 та 2 група ФОПів (єдиний податок, без ПДВ) — найменш ризикові для податкової. Їх перевіряють рідко, переважно у випадку скарг або порушень трудового законодавства. 3 група (особливо платники ПДВ) підлягає більшій увазі, оскільки податкова аналізує ризики щодо реальності господарських операцій, наявності контрагентів, правильності відображення ПДВ. 4 група (сільгоспвиробники) також може підпадати під перевірки, особливо щодо використання землі, дотримання умов пільг та правильності обліку", — зазначає Євген Ясинський. Адвокат каже, що найчастіше під увагу податкової потрапляють ФОПи, які:

• зареєстровані платниками ПДВ та демонструють низьке податкове навантаження;
• здійснюють операції з підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, паливо), особливо якщо є підозри в порушенні умов обігу чи ліцензування;
• використовують РРО/ПРРО і мають розбіжності між даними касових апаратів і звітністю;
• перебувають на загальній системі оподаткування, де є складніші правила обліку, що створює підстави для донарахувань;
• мають найманих працівників, але показують низьку офіційну зарплату або не сплачують ЄСВ;
• здійснюють великі обороти без реальних підтверджень господарської діяльності;
• отримують регулярні запити, скарги або дані з аналітичних систем ДПС щодо потенційних ризиків.

Наразі після ухваленого РНБО рішення ще немає жодного затвердженого фактичного мораторію на податкові перевірки малого бізнесу, які, як було вказано вище, були наприкінці минулого року поновлені в частині документальних позапланових та перевірок щодо сплати ПДВ. Отже, поки що бізнес перевірятимуть, а особливо перевірятимуть тих, що в своїй діяльності допустилися помилок або навмисного порушили податкове законодавство (мають податковий борг, наприклад).

Небезпека перевірок: чим страшні податкові ревізори

Податкові перевірки не призначаються рандомно, пояснила податкова консультантка Київського центру підтримки й розвитку бізнесу Олександра Томашевська. За її словами, високий ризик податкових ухилень і можливої недоплати податків вже встановлено аналітиками ДПС на підставі звітності субʼєктів. Тобто якщо компанію включили у план перевірок, більшість її порушень вже встановлено.

"Планова перевірка може ніколи не прийти до сумлінного платника за весь період існування підприємства. Але так, якщо перевірка прийшла — штрафні санкції практично неминучі", — каже Олександра Томашевська. Експертка нагадує: до перевірки треба готуватися.

"Доки не почалася податкова перевірка, платник податку може самостійно знайти недоліки в обліку і подати уточнюючі декларації, доплатити податки. Також при підготовці до перевірки є можливість дооформити додаткові документи, яких, можливо, бракує. Ретельна підготовка — це 75% успішного проходження планової податкової перевірки", — зауважила Олександра Томашевська.

Під час податкової перевірки дійсно існує ймовірність, що перевіряючі не знайдуть суттєвих порушень, які б їх влаштували, каже Олександра Томашевська. Тоді ревізори зазвичай використовують "план Б". "Виглядає це, як куряча сліпота перевіряючих, в акті перевірки вони зазначають, що "не побачили" документів чи звʼязку операцій з господарською діяльністю платника і буквально "малюють" акт перевірки з фантастичними штрафами. Якщо це відбулося з вами, шлях один — оскарження рішення ДПС. І так, це реально. Я рекомендую захищати свої права, навіть якщо доведеться йти до Верховного суду України", — зауважила у коментарі Олександра Томашевська.

"Спершу за результатами перевірки буде складено акт, з яким ознайомлять платника податків, і якщо податкові органи вважають, що ними встановлено порушення, буде направлено податкове повідомлення-рішення, яке можна оскаржити хоч до адміністративного суду, хоч у вищестоящого органу Державної податкової служби України", — пояснив адвокат. Він зауважив: інша справа – робота правоохоронних органів, зокрема Бюро економічної безпеки, які почасти самі визначають, чи є факт ухилення від сплати податків, чи його немає. "Їх аналітичні служби формують висновки, потім до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться дані про скоєння кримінального правопорушення і пішло-поїхало. Насправді так бути не може. Факт ухилення від сплати податків може підтвердити виключно узгоджене податкове повідомлення-рішення", — каже Олексій Бебель.

Мораторій на перевірки: як експерти оцінили ініціативу

Адвокат Анна Даніель впевнена: запровадження нового мораторію на перевірки — критично важливий крок в умовах воєнного стану. Адже знижує адміністративний тиск на бізнес та також зменшує корупційні ризики. "Варто обмежити надмірну активність державних органів у період війни, особливо там, де немає загрози життю чи здоров’ю. Мораторій на такі перевірки дозволить зберегти баланс між контролем і виживанням малого бізнесу", — вважає Анна Даніель.

Своєю чергою Андрій Шабельніков, адвокат, керуючий партнер Evrika Law, зазначив, що мораторій на перевірки бізнесу – це і зменшення додаткового навантаження, що дозволить бізнесу зосередитися на основній господарській діяльності без зосередження на постійних перевірках. Також це зниження корупційних ризиків, адже тимчасове обмеження деяких контрольних функцій може позитивно вплинути та мінімізувати потенційні зловживання з боку посадових осіб контролюючих органів. Крім цього, адвокат звертає увагу на підвищення інвестиційної привабливості для бізнесу в України: утримання від перевірок показує підтримку бізнесу з боку держави, що позитивно впливатиме на інвесторів.