Вирок повинен оголошуватись у повному обсязі, оголошення його вступної та резолютивної частин не допускається (ВС/ККС у справі № 519/41/20 від 02.02.2021)

Фабула судового акту: Нормами частини першої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Однак з цього правила є виключення, а саме частина друга вказаної статті вказує на те, що якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Але у даній справі місцевий суд вочевидь з метою економії часу вирішив оголосити лише вступну та резолютивну частини вироку.

На думку Касаційного кримінального суду такі дії суду є незаконними та такими, що тягнуть за собою скасування судового рішення.

Згідно матеріалів справи особу у ній засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України. Апеляційний суд вирок суду в цілому визнав законним та змінив його лише в частині застосування до засудженого норм ст. 70 КК України.

Прокурором на вказані судові рішення було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судом першої інстанції всупереч вимог ст. 376 КПК України після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише резолютивну частину вироку, а не повний текст. Про вказані порушення прокурор вказував і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд належної уваги на доводи його скарги не звернув.

Касаційний кримінальний суд визнав такі доводи слушними та скаргу задовольнив.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що виходячи з аналізу ч. 2 ст. 371, ч. 1 ст. 376 КПК України вирок має бути складений в нарадчій кімнаті, а його повний текст повинен бути оголошений негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копія цього вироку негайно має бути вручена учасникам судового провадження, що є реалізацією принципу гласності судового процесу, який повинен забезпечити не лише прийняття судом обґрунтованого і законного рішення, а й обізнаність учасників кримінального провадження про мотиви і підстави прийняття такого рішення. Не проголошуючи повного тексту вироку, суддя схиляє до думки, що він не повинен пояснювати прийняте рішення, що може викликати сумнів у справедливості процесу в цілому і ухваленого рішення зокрема.

Отже судові рішення у даному кримінальному провадженні постановлено без додержання вимог ст.ст. 370, 376 КПК України, оскільки при розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій були допущенні істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність аудіозапису судового засідання не є безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень (ВС/ККС у справі № 219/828/18 від 16.12.2020 р.)

Строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді постановленої без виклику особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення НЕЗАЛЕЖНО від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (ВС/ККС, № 757/39201/18-к)