Фабула судового акту: Свого часу Касаційний кримінальний суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 555/456/18 досить чітко визначив, що У будь-якому разі речові докази та документи, які надаються експертові, повинні бути отриманні у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залученні до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу. З ними повинні мати можливість ознайомитися сторони, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як під час досудового розслідування в порядку статті 221 КПК, так і після його закінчення в порядку статті 290 КПК.
Однак, «сталість» судової практики нового Верховного Суду майже безмежна.
Яскравим прикладом такої «сталості» і є рішення, що пропонується читачеві.
У даній справі особу було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України.
Апеляційним судом скаргу сторони захисту було залишено без задоволення, а вказаний вирок без зміни.
Однак, захисник засудженого вирішила добитись справедливості у Верховному Суді та подала на згадані рішення касаційну скаргу, яку мотивувала тим, що судом першої інстанції було порушено принцип безпосередності дослідження доказів, у судовому засіданні не досліджено рентгенівський знімок, який був предметом дослідження експерта при проведенні судово-медичної експертизи та на якому ґрунтуються дані медичної карти потерпілого. Одночасно у порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки обвинуваченому не були відкриті медична карта потерпілого та догоспітальний клінічний протокол, а тому суд не мав права допустити відомості, які містяться в зазначеній медичній документації, як допустимі докази.
Однак, Касаційний кримінальний суд із такими доводами не погодився та у своїй постанові вказав наступне.
Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування засуджений ознайомився з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Будь-яких клопотань про додаткове ознайомлення його з медичною документацією потерпілого він не заявляв. Серед процесуальних документів у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені, у тому числі: висновок судово-медичної експертизи
та постанова слідчого про визнання медичної карти потерпілого та догоспітального клінічного протоколу речовими доками та повернення їх до лікарні. При цьому у мотивувальній частині висновку СМЕ наведений зміст всієї медичної документації потерпілого, серед якої також дані рентгенвідділення та проведеної операції на щелепі.
Згідно матеріалів справи суд першої інстанції дослідив безпосередньо медичну карту стаціонарного хворого потерпілого та догоспітальний клінічний протокол.
При цьому відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документам.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.